Уряд та міністерство праці та соціальної політики відкрили рахунок для загальнонаціонального збору благодійних внесків для допомоги всім постраждалим від повені:
Отже, благодійні внески та спонсорську допомогу слід переказувати на рахунок № 37117125000023.
Одержувач – Міністерство праці та соціальної політики України. ЄДРПОУ 00013669.
Банк - Державне казначейство України, м. Київ.
МФО 820172.
Призначення платежу – перерахування благодійних внесків для ліквідації наслідків стихійного лиха в західних областях України.
Івано-Франківська обласна державна адміністрація відкрила благодійний рахунок на який усі небайдужі люди можуть перерахувати кошти постраждалим від повені прикарпатцям:
Одержувач: управління ресурсного забезпечення та господарського обслуговування Івано-Франківської обласної державної адміністрації . ЄДРПОУ - 33426782, р/р № 35425005001991
Банк одержувач - ГУДКУ в Івано-Франківській області МФО 836014. Обов’язкова примітка - “для допомоги потерпілим внаслідок повені в Івано-Франківській області”.
Реквізити валютного рахунку на який можуть перераховувати кошти постраждалим від наслідків негоди представники діаспори та небайдужі громадяни інших країн.
Одержувач: управління ресурсного забезпечення та господарського обслуговування Івано-Франківської обласної державної адміністрації . ЄДРПОУ - 33426782, р/р № 2600900019529. Банк одержувач - “Укрексімбанк” МФО 336688
Відкрито рахунок для допомоги постраждалим внаслідок повені буковинцям:
Кошти можна переказувати:
Одержувач - Головне фінансове управління Чернівецької обласної державної адміністрації
Код ЄДРПОУ 02317304
Р/р 37122050001099
Банк одержувача УДК в Чернівецькій області
МФО 856135
Обов’язкова примітка: Для постраждалих внаслідок стихії жителів Чернівецької області.
Перерахувати гроші одним дзвінком
На прохання Кабінету міністрів ВАТ «Укртелеком» відкрив телефонну лінію, за якою кожен бажаючий може одним дзвінком перерахувати 10 гривень постраждалим від стихії в Західній Україні.
Номер телефону – 8-900-300-10-90
Також можна надіслати смс-повідомлення на номер 1090.
Фотографії з сіл Коломийського і Косівського районів. Це що видно на фотографіях - вже наслідки, вода уже спала. Важко уявити як було тим людям, коли вода була на максимальному рівні.
Далі див. фотки
Ось уже декілька днів підряд паде дощ. Річки виходять з берегів затоплюючи міста і навколишні села. У Коломийському районі більше 12 сіл затоплені водою. Та і в самій Коломиї вода наробила лиха на вул. Карпатській і Трильовського.
Останній раз таке пам’ятаю у 1998р., тоді потічок, який тече недалеко від моєї хати і в якому вода по коліна, розлився і ми півдня не могли вийти з хати.
Далі див. фотки
Скала Подільська (до 1939 — Скала-над-Збручем) - селище міського типу Борщівського району Тернопільської області над рікою Збруч. Відома з XII століття, у 1518 р. отримала Магдебурзьке право. В селі знаходиться костел і руїни оборонного замка, який колись належав Лянцкоронському, На жаль оборонний замок знаходиться в розваленому стані. На замок робили наскоки татари, руйнуючи його. У 1516 р. замок був спалений дотла. Пізніше замок був відбудований. У першій половині XVI ст. замок був знову зруйнований і знову відбудований. Але на жаль великої шкоди замку завдають місцеві жителі, які розбирають його на будівельні матеріали.
Костел |
Розвалини замку |
![]() |
Вид з руїн замку |
Мури замку |
![]() |
Медитація (не я) |
![]() |
![]() |
Ще восени минулого року організували поїздку по Тернопільській і Хмельницькій областях. Тоді цього блогу ще не було, зараз вирішив опублікувати фотозвіт про нашу мандрівку. Перший пункт - печера Кришталева, яка знаходиться в с.Кривче Борщівського району Тернопільської області. Це вже був мій 3 візит у цю печеру (перші 2 були ще в школі і коледжі).
Інформація з Географічної енциклопедії України. Кришталева (Кристальна, Кривченська) печера - Карстова печера у Подільсько-Буковинській карстовій області, на лівобережжі річки Циганки. Утворилася у товщі гіпсів. Являє собою лабіринт ходів, розвинутих по двох основних напрямках: довгі й вузькі галереї ходів сполучаються короткими каналами й щілинами. Лабіринт простягається широкою смугою завдовжки майже 22 км з Пн.Зх на Пд.Сх. У багатьох галереях трапляються гіпсові кристали, на днищах ходів - глина. В літературі вперше згадується в 1721. Детальне вивчення печери було здійснено 1961-1963 р. Діє екскурсійний маршрут завдовжки 3 км.
В печері вам розкажуть цікаві легенди про чорного і білого спелеолога, ящірку,
В с. Кривче (раніше - с. Оплакане) крім печери також є залишки оборонного замку - 2 вежі і мур між ними. Побудований 1640 р. польскими магнатами Концькими. Замок неодноразово ахоплювали і руйнували різні війська: в 1672 р. - турецький султан Магомет IV, 1675 р. Ян II Собеський, 1687 р. татарські війська брали в облогу замок, в якому в той час перебували польські війська. Але найбільших руйнувань замок зазнав у мирний час, коли його розібрали для будування житлових будинків.
У 1990 р. була відреставрували мур (вимурували на висоту 4 м, раніше його висота становила 7 м., ширина біля 1,5 м). Зараз у вежах дуже брудно (туристи і місцеві жителі зробили там смітники
).
По дорозі додому заїхали ще на розвалини замку у с.Скала-Подільська і в м.Кам’янець-Подільський.
Башта замку з муром |
Друга башта |
![]() |
![]() |
Стіни печери |
Буйвол |
![]() |
Жар-птиця |
![]() |
5-7 липня в м. Косові відбувся мотобайкфестиваль Карпатський байкер-2008. Дійство відбувалося на аеродромі с.Черганівка. Я був у Косові 7 липня, на той час вже багато байкерів роз’їхались і вирішив ще поїхати у с. Великий Рожин подивитись на водоспад. Місцеві жителі сказали, що водоспад біля пам’ятника Шевченка. Водоспад мене не вразив, у порівняння з Женецьким, Манявським або Джуринським - це взагалі не водоспад, так собі потічок тече. Тільки недавно тут дізнався, що до Лужківського водоспаду потрібно йти від дороги ще біля 6 км. Шкода, що не був на ньому, але з іншого боку є шанс повернутись ще раз сюди, глянути на цю красу: справа від дороги височенна кам’яна стіна - скеля Сокільського, висотою біля 100 метрів, зліва - Черемош. В енциклопедії написано, що це палеогенове відслонення порід, яке утворилося 25 млн. років тому.
Черемош |
Квазілужківський водоспад |
Квазілужківський водоспад |
Скеля Сокільського |
![]() |
![]() |
![]() |
Маленька смугаста цяточка посередині - це я |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Як і обіцяв тут викладаю панораму Карпат.
Деколи потрібно перевірити існування домену в різних доменних зонах, або перевірити існування подібних доменних імен в одній зоні. На більшості сайтів хостерів є можливість перевірити існування доменного імені в різних зонах, але нмає можливості перевірки одночасно декількох доменних імен.
Наведений нижче скрипт дозволяє перевірити існування декількох доменних імен в різних зонах.
Потрібно тільки прописати доменні імена в масив $domain і зони в масив $domain_type, також потрібно, щоб на вашому сервері був встановлений curl. Скрипт перевіряє, чи вільний домен, звертаючись до сайту iname.ua
$script = "register.php";
$domain_type = array("org.ua");
$domain = array("a1", "a2", "a3");
foreach ($domain_type as $dom_type){
foreach ($domain as $dom_name){
$fields = "stage=check_domain&transfer=0&cyrillic=&domain_name=" . $dom_name . "&domain_type=" . $dom_type;
$ch = curl_init();
curl_setopt($ch, CURLOPT_URL, $url . "/" . $script);
curl_setopt($ch, CURLOPT_POST, 1);
curl_setopt($ch, CURLOPT_REFERER, "");
curl_setopt($ch, CURLOPT_POSTFIELDS, $fields);
curl_setopt($ch, CURLOPT_RETURNTRANSFER, 1);
$ret = curl_exec($ch);
curl_close($ch);
$res = (strpos($ret, "свободен")) ? " - вільний" : " - <span style="color: #00ed00;">зайнятий</span>";
echo $dom_name . "." . $dom_type . $res . "
";
}
}
































