yAnTar блог – подорожі, відпочинок

Минулого тижня у мене була заманлива пропозиція піти на Говерлу. Але буквально день-два перед походом мені нагадало моє коліно і я вирішив не ризикувати (як потім виявилось правильно зробив – бо після цієї нетривалої подорожі до Протятих камінь – коліно почало сильно боліти, особливо при спуску). По дорозі сюди видно, що наробила літня повінь. Чим ближче до гір – тим більші наслідки. Вже у Косові потрібно їхати через тимчасовий міст, основний зруйнувала вода. А у Великому Рожині Черемош взагалі забрав добрий шмат дороги. В липні я був біля скель у Великому Рожині, там була широка дорога, стоянка для машин, біля водоспаду був базарчик, зараз цього всього немає – зруйнував Черемош, “дорога” пролягає повз скелі. Як кажуть, чим далі в ліс – тим більше дров. У с.Підзахаричі Вижницького р-ну дорога також сильно зруйнована, на одній ділянці видно, як колишня розділююча смуга на дорозі зараз заходить у воду, також в одному місці видно залишки паркана, місце де була хата – забрав Черемош.

Доїхавши до межі сіл Підзахаричі і Розтоки, запитали місцевих жителів, як проїхати до Протятих камінь, сказали, що можна прямо з того місця де ми зупинились повернути наліво і треба буде йти далі пішки, або можна йти через перевал Німчич (ми так і планували через нього) – потрібно повернутись назад біля 500 м і повернути уже направо біля каплички. Так і зробили. Далі дорога вгору серпантином і зупинка біля колиби на межі Вижницького і Путильського районів. Це і є перевал Німчич. Далі повз бугельні витяги йдемо вгору і вгору.

По дорозі відкриваються гарні краєвиди – справа розкинулись хати якогось села (швидше за все Розтоки, можливо Підзахаричі), повз них змійкою звивається Черемош. Якщо піднятись різко вгору, потрібно повертати наліво (потім ми бачили іншу дорогу, яка веде полого). Справа далеко видніється якийсь хребет, можливо, Чорногірський, зліва лісисті гори висаджені, як під лінійку. Ще трохи піднявшись вгору, починаємо спуск вниз, через 15-20 хв бачимо перші скелі. Що перше кидається в очі – величезна купа сміття і повно надписів на кшталт “тут був Вася” – жодні гори, скелі не обходяться без них. Крім надписів є також видовбаний профіль черепу і облич на каміннях.
Протяте каміння – це скелі, які утворились з розбитих пластів пісковика, які насунуті один на одного. Скелі вражають своєю величчю, висота каміння складає подекуди 40-50 м.

Тут недалеко знаходяться ще печера Довбуша – довжиною біля 20 м і Залізне джерело в урочищі Лужки. В печеру нам сказали, що потрібно провідника, бо самі не знайдемо, а до Залізного джерела ми не доїхали через погану дорогу, а пішки йти 4 км по суцільному болоту не хотілось.
Насамкінець процитую класика української літератури.

“Раз заїхали на високу гору Німчич і бачили звідси при заході сонця щось таке гарне і срібне як мрія, – кажуть, що то зветься Розтоки, але я думаю, що то ніяк не зветься і що його вже тепер там нема, бо щось такого може показатись тільки раз і зникнути, а вже якби хто вдруге хотів би те саме побачити, то не знайшов би” – так писала Леся Українка в листі до О.Кобилянської 1 серпня 1901 р., описуючи своє враження від подорожі.
Фото

с. Великий Рожин – скала над Черемошем	с.Розтоки	с.Розтоки	Звідси ми вийшли
Шишки	хребет (можливо Чорногірський)	Краєвид	Ряди ялинок
Череп	Протяте каміння	Протяте каміння	Протяте каміння
Таке тут зробили наші люди	Дерево з декількома стовбурами	Краєвид	Той самий хребет затягнутий хмарами
Стежка назад

Декілька панорам

Черемош

На задньому плані хребет (можливо Чорногірський)

І декілька відео

Теги: гори, каміння, Карпати, Німчич, Протяте каміння, скелі

• Протяте каміння. Перший досвід скелелазіння
• Зелене – Угорські скелі – Крента – Верховина
• Долішній Шепіт – Усть-Путила хребтом Чиохелька
• На Сокільський хребет
• Хребтом Пішконею: Синевир – г.Гропа – г.Нег...
• Вороненка – Кукул – Завоєля
• Заросляк – полонина Маришевська – Шпиці ...
• Коло вічності Українських Карпат
• Пенсіонерсько-дитячий похід на Рокиту