yAnTar блог – подорожі, відпочинок

24-26 липня у селищі Підкамінь Бродівського району Львівської області відбувався етнофестиваль “Підкамінь-2009″. Взявши вишиванки, в п’ятницю ввечері сіли в Коломиї на поїзд Чернівці-Москва і вирушили у Підкамінь.

З Коломиї в Броди нам підходив тільки цей поїзд Чернівці-Москва (можна було їхати поїздом у Львів, а потім маршрутками добиратись до Бродів, але хотілось без пересадок). На вокзалі нас чекав не дуже приємний сюрприз: плацкартних місць не було і нам прийшлось купувати купейні (хоча різниця між ними невелика – біля 10 грн). О 5:45 ранку прибуваємо у Броди. Біля 6 години сідаємо на автобус до Підкаменя. Біля 40 хвилин їзди (спання) і ми у Підкамені. О 7:30 приходимо на територію, де проводиться фест. Майже всі ще сплять – хто в наметі, хто біля намету (певно звечора не могли залізти в намет, або місця не було). Десь через півгодини народ починає прокидатись.

Їдучи сюди, ми знали, що тут буде Андрій з Тернополя, з яким я познайомився на сплавах. Він мав нам забити місце під намет. Щоб рано не будити його, зателефонував до Андрія біля 9 години. Дуже сонний голос відповів у трубку, щоб ми підійшли до головної сцени, він зараз туди підійде. Дивлячись на Андрія, зрозумів, що вчора вони дуже добре погуляли. Біля наметів зустріли старих знайомих (Назара і Уляну), яких я знаю зі сплаву Дністром, та знайшли нових знайомих: з Тернополя – Наталю, Іру і Марійку; з Івано-Франківська – Олю, Вову і Сашу (Сенді).

Швиденько розкладаємо намет, йдемо в ліс по дрова, готуємо їжу. Далі мала бути культурна програма – відвідини Каменя, монастиря, але сильний дощ перетворив культурну програму у алкогольну . Горілка, вино, пиво, Pistols (пиво+вино – напій, який презентували Вова і Оля ), глінтвейн не давали нам замерзнути (а вогню згаснути) під самопальним тентом з клейонки. До нас приєднався ще Юдій – хлопець з Рівного, досить цікавий хлопець, а пізніше Павло – поляк, який дуже гарно говорить українською мовою і знає багато українських народних пісень. Незадовго після початку концерту дощ зупинився і народ пішов відриватись. Харківську “Ойру” я пропустив, ми з Андрієм пішли шукати, де купити бандану. Заодно подивились, що цікавого тут продають, подивились на майстер-клас ліплення горщиків. З нами ходив також Павло, який розказав цікаву історію, яка з ним трапилась в Україні, коли ДАІшники хотіли здерти з нього 800 гривень, бо, цитую:”Ти погано їхав”. Зрозумівши, що грошей не отримають, запитали його, чи він нічого доброго не везе, наприклад текіли (уявляю, що буде, якщо у нас буде ЄВРО-2012 і потік іноземних туристів до нас приїде). Першими, кого ми чули був гурт “Полікарп” з Києва. Хлопці грають етно-рок і грають якісно. Після них виступала білоруський гурт “Unia” – виступ був суперовий, грають фолк з домішками металу, виконували 2 українські пісні на білоруській мові (можливо в Білорусії також є ці пісні). Відео виступу цієї групи можна глянути нижче.

Місце на сцені після Унії зайняв гурт “Русичі” з Білгород-Дністровська, які з цією програмою будуть представляти Україну на фесті “Пшистанек Вудсток”. Русичі ще більше завели публіку, особливо пісня Гадюкіних “Файне місто Тернопіль” (між іншим, вчора не стало лідера гурту Сергія Кузьминського, земля йому пухом).

А після “Русичів” на сцені з’явились “Тверезі і культурні” (найсильніше я хотів почути їх на цьому фесті. На жаль перший день з такими гуртами як “Тінь Сонця” і “Кому вниз” не розглядався, бо в п’ятницю ми працювали. Отже,”ТІК“- виконував свої хіти (а яка пісня у них не є хітом ?): “Ще не вмерла Україна”, “Свєта”, “Сержант міліції”, “Сосюра”, “Білі троянди”, “Олені” (куди ж без них), “Вчителька”, “Апрєль”, “Сінєглазочка”, “Сірожино пірожино” – пісня, яку ТІК вперше виконував, ну і звичайно “Алкоголізм”, яку тверезі і культурні виконували ще і на біс. Окремо треба відзначити пісню “Ой піду я на гору крутую”, яку співали усі присутні на фесті. Під час виступу “ТІКу” почав крапати дощ, але він зрозумів, що нас цим не налякає і відступив.

Концерт вдався на 5+, про що свідчать надірвані голосові зв’язки у Андрія (повністю, Андрій не міг говорити) і у мене (частково). Після концерту половина людей лягли спати, а інша половина сиділа біля вогню, жарила сосиски. Прийшлось позичити трохи дров у тих, хто вже полягав спати. Коли йшли по сосиски до машини, ще побачили фаєр-шоу у виконанні хлопця і дівчини. Ті, хто ще не спав співали українські народні пісні під гітару Павла, який, як я уже казав, але повторю ще раз, знає дуже багато українських пісень. Трохи смішно було, коли він починав грати пісню, а ми всі підхоплювали слова і він питає: “А ви знаєте цю пісню ?”. Так просиділи до четвертої години, дрова закінчились, сон взяв гору над нами.

Незважаючи на те, що лягли досить пізно – прокинулись рано. Вчорашня культурна програма перенеслась на сьогодні, і погода нам її не зіпсувала. Хоча були 3 зливи, але вони швидко минали. Подивились на сам Камінь, відвідали монастир, підземну церкву. Біля монастиря (дякуючи СРСР) знаходиться психіатрична лікарня для жінок. Досить непогано збереглись мури і вежі. Тут нас знову застав дощ, але через 5 хвилин він закінчився і ми поспішили до наметів.

Вдень діяла мала сцена, але там були, в основному, концерти, для тих “кому за 50″, то ж там цікавого нічого не було. На полі недалеко проводились козацькі змагання. Потрібно, взявшись за пояс суперника, викинути його за межі кола. Ми якраз попали на півфінали і фінал змагань. І знову дощ, та не просто дощ, а страшна злива, але в той час, ми уже були в наметах. Слід зауважити, що багато людей покидали фест того дня, бо музична програма була трохи нудною (знав би я, що не буде Mad Heads може поїхав би додому).

Першими на сцену вийшла коломийська група “Дзвони”, потім “Чорнобривці” (троє чорношкірих у вишиванках) – взагалі не знаю, для чого їх було запрошувати на фест. Таке враження, що тексти пісень вони вивчили, а слів не розуміють (ти казала у п’ятницю підем разом по криницю). На полі хлопці розгорнули плакат із написом “Ложка дьогтю в українській культурі”. Найбільш враженим від виступу негрів був Павло (особливо, коли вони співали українську народну пісню на польській мові). Він сказав, що бачить таке вперше, щоб чорношкірі у вишиванках співали українські народні пісні на польській мові.

Далі – “Made in Ukraina” – нічого оригінального дівчата співають народні пісні в своїй обробці. Далі львівський гурт “Опіум” – трошки завели публіку, сподобалось декілька їхніх пісень. Виступ “Опіуму” закінчився і всі були в очікуванні Mad Heads XL. Але не так склалося, як бажалося, Божевільних голів не було . От і все. Концерт закінчився. Проте розходитись не хотілось, ще біля 1.5 години ми сиділи біля вогню, розказували різні історії, анекдоти. Запам’ятались хлопці які ходили від багаття до багаття і у посудину збирали 10-15 грам будь-якого алкоголю. Важкий ранок, певно був, у них. Потім Андрій (велике йому дякую) довіз нас до Бродів і ми, сівши у потяг Київ – Івано-Франківськ (квитки купив Вова ще в обід, але знову плацкартних місць не було – їхали у купе) доїхали до Франківська, а звідти маршруткою у Коломию (спати хотілось жахливо – цілу дорогу у нашому купе однорічна дитина заводила свої концерти). Ех, почався робочий тиждень, а як хотілось ще день-два пофестивалити.
Якщо підсумувати – то все було просто супер: концерт, зустріч із знайомими, нові знайомства, атмосфера фестивалю (це взагалі окрема тема). Шкода, звичайно, що не було Mad Heads XL. Не хочу чекати до наступного року, щоб їхати в Підкамінь (хоча обов’язково поїду), хочу ще цього місяця (думаю у Звенигороді або Унежі ) знову зустрітись з тими самими людьми і приємно провести час.
Хочете слухати музику – слухайте mp3.
P.S. Якщо написав щось не так, або щось забув – нехай мене поравлять ті, хто були на фесті.

Ранковий Підкамінь	Сенді з тентом	Вова, Оля, Андрій	Андрій
Назар	Іра	Обід	Вся наша компанія
Вишиванки	Павло	Дружба польського і українського народів	Справжній козак
Камінь	Підкамінь	Під Каменем	Під Каменем
Під Каменем	Монастир		Камінь
Камінь	Мури монастиря	Вежа монастиря	Дзвінниця
Дзвінниця	Вид на село	Мури	Статуя Богородиці
Статуя Богородиці	Вечеря (дуже смачна була)	Захід сонця	Юдій

Unia

ТІК – Свєта

Теги: Mad Heads XL, Unia, етно, Опіум, Підкамінь, Русичі, ТІК, фестиваль

• Обнова-фест 2012
• Обнова-фест 2011
• Обнова-фест 2010
• Stare misto