yAnTar блог – подорожі, відпочинок

На вихідних дома сидіти не хотілось і ми планували піти на Кукул з ночівлею. Проте якраз на вихідних похолодало і ночувати у колибі, в невідомо в якому стані не хотілося. Прийшлось замінити маршрут на одноденний без ночівлі. Вибір упав на маршрут по Горганах, тим більше, що на народних стежках був трек, а ходити зимою незнайомими стежками не хотілось. Заодно і потестив свій навігатор. Подорож наша розпочалась у п’ятницю ввечері, автобусом Київ-Косів доїхали в Коломию, переночували у мене. Підйом в 6:15 ранку, йдемо на автостанцію, надворі уже притрусило трохи снігом. Зустрічаємо Віталіка, сідаємо в автобус Коломия-Буковель і вперед. Чим далі в ліс (ближче до гір) тим більше дров (снігу).

В 9:15 виходимо на маршрут. Йшли за треком з Народних Стежок Карпат. Одразу відмічу, що окремі частини треку повністю співпадають із стежкою, а до окремих є претензії – це “стежка в лісі”, якої не існує (ACTIVELOG.19 – ACTIVELOG.27). UPD. Помилка була моєю, автор написав у себе: “На полонине в WP17 я решил сократить путь и пойти по тропе которая уходит влево. В результате я спустился достаточно быстро, но тропа теряется и я бы не рекомендовал следовать далее по моему треку. Лучше пойти прямо до хр.Маришечек и спустится по нему. По времени это может занять больше минут на 30, но дорога более приятная.”. А я цього не прочитав.

Погода так собі – легенький сніжок, сильний туман (не було би його – було би просто супер). Спочатку йдемо дорогою, витягом, через годину заходимо в ліс. Тут нас чекає неймовірна краса. Зимовий ліс заворожує. Через годину походу швиденько снідаємо і далі вперед. Йдемо по треку, тільки в одному місці стежка пропадає і ми зрізаємо (на треку це між точками 006 і 007).

В районі точки 008 ми почули як виє вовк (я реально налякався). А це виявилось “вив” Роман, який непомітно відійшов на метрів 50 вперед, поки я орієнтувався по GPSу. Біля 12 години виходимо на полонину Товсту. Перед полониною знаходяться колиби, одна з яких в досить непоганому стані (координати N48 22.957 E24 27.140). 20 хвилин ходьби і починаються справжні Горгани – каміння. Піднімаємось серпантином вгору. О 13:04 ми на висоті 1665 м. Швиденько фотографуємось і вперед по хребту. Йти неприємно – великі каміння, притрушені снігом, часто ноги ковзаються і є шанс травмуватись, декілька раз падаємо (але без неприємних наслідків). О 14:10 ми на Малому Горгані. Йдемо далі стежкою вниз (Роман каже, що знає сюди стежку). Я забуваю про навігатор. Через 10 хвилин я дивлюсь на навігатор. Ми йдемо не в тому напрямку, потрібно вертатись назад, вертаємось не по хребту, а до 14 точки зрізаючи (ми були впевнені, що між 13 і 14 точкою стежки нема). Біля 15:00 доходимо до лісу – обідаємо, пробуємо пити чай (його температура уже близька до нуля, а зранку ще був тепленьким), пробуємо їсти снікерс – але він замерз – можна горіхи ним товкти. Кидаю снікерс за пазуху (щоб відігрівався). Потрібно спішити, бо через годину вже буде темно, а нам ще біля 5 км шляху. Виходимо на полонину, на якій видніється колиба в гарному стані (N48 23.788 E24 25.446). Дорога розходиться прямо і направо. А трек йде наліво. Повертаємось пару метрів назад – так і є, ми пропустили стежку, повертаємо трішки вліво. Фотографуємось, з’їдаємо снікерс, який відігрівся. Рома пробує закип’ятити мінералку своїм способом(запальничкою підігріває пластикову пляшку), відкриває пляшку, а вода зверху моментально замерзає. Треба брати термос з собою (або пальник і малесеньку каструлю). Стежка широка, йдеться легко, вечірній зимовий ліс чарує. Але ця ідилія триває недовго.

Далі починається найгірша частина походу, стежка припадає, ми відхиляємось від трека на декілька метрів (та й треку як такого тут нема – тільки уривки). Пробуємо вийти на трек – виходимо, але стежки нема жодної – йдемо напролом до точки 018 (по дорозі бачимо слід великої тварини – швидше за все кабана). 30 хвилин жахливого спуску, деколи на 5 точці, згадуємо незлим тихим словом тих, хто ходив цими “стежками”. Виходимо десь на 50м південніше точки 018. Все – далі широка дорога, просто автобан, якщо порівняти з тим де ми провели останні 30 хвилин. Проте і на автобані трапляються халепи. Дорога перегороджена воротами, вгору метрів 10 також стіка, вниз – сітка до потічка. Але біля самого потічка є дірка, через яку ми пролазимо. Далі пригод уже нема – спокійно доходимо до Буковеля, Роман сідає на маршрутку на Івано-Франківськ, ми з Віталіком сідаємо на останню маршрутку в Коломию. Перша зимова подорож закінчилась. Якщо не рахувати двох спусків – то все було суперово, а так трішки естріму вийшло.

Деякі технічні дані

Загальний шлях – 17.7 км
Час руху – 5 г 8 хв
Час зупинок – 2 г 25 хв (ніколи не думав, що так багато часу йде на
перекуси, фотографування)
Середня швидість руху – 3.3 км
Середня швидкість пересування – 2.3 км
Найвища висота – 1667м
Повний підйом – 802 м

На початку маршруту	Віталік і я	Зимова казка	Зимова казка
Ялина	Чорниця	Зимова казка	Зимова казка
	На вершині Синяка	На вершині Синяка	На вершині Синяка
Під деревом	На хребті	На хребті	Жереп
Жереп	Малий Горган	Малий Горган	Малий Горган
Зимовий ліс	Зимова фантасмагорія (випадково покрутив рукою при натисканні на кнопку спуску)

Теги: Буковель, Горгани, гори, зима, Карпати, Малий Горган, Поляниця, Синяк

• Буковель – Синяк – Малий Горган. Осінній варіант
• Прогулянка під Хом’як
• Бистриця – Довбушанка – Малий Горган –...
• Довбушанка
• Хребтом Пішконею: Синевир – г.Гропа – г.Нег...
• Красник – хребет Кострич – Кривопілля
• Мапи Горган від Стежок
• Покутсько-Буковинськими Горганами: с.Шепіт – г.Ґр...
• 4 сезони: Луги – Бребенеcкул – Несамовите &...