В суботу вдома щось сидіти не хотілось і в пятницю було вирішено кудись поїхати на 1 день (на 2 дні не виходило, бо в неділю мав бути Обнова-фест і в суботу ввечері фінал Ліги Чемпіонів). Хоча погода була дощовою уже тиждень, сайти показували різну погоду на суботу (weather.in.ua – ясно, meteoprog.ua – півдня дрібний дощ, півдня сухо, gismeteo.ua – цілий день дощі) вирішено було все таки поїхати в гори. Вибір упав на хребет Явірник (маршрут – Ямна – полонина Прутинок – полонина Явірник – хребет Явірник – г. Явірник-Горган – хребет Явірник – Женецький водоспад), багато чув про нього, але ніколи там не бував. В п’ятницю після обіду швиденько знайшов треки підходу (і спуску) на Явірник і поїхав в Коломию. В суботу о 7:20 виїжджаємо з Коломиї автобусом до Буковеля. Погода така, як передавав gismeteo.ua, але ми маємо надію, що погода стане такою, як на weather.in.ua (наївні).
О 8:40 ми уже на зупинці в Ямні, крапає маленький дощик. Йдемо по дорозі, в напрямку готелю Карпати. Час від часу перідично поглядаю на GPS, чи правильно ми йдемо по треку (трек брав звідси, точки цього району брав з проекту Блуд). Прямо перед нами болото – справа паркан, зліва – кущі, обійти ніяк не можна. Приходиться йти по виступу паркана (швидко, поки не бачить господар обійстя). Дивлюсь на GPS – ми пропустили поворот наліво, треба вертатись назад (добре що небагато – 200 м, але дорога неприємна знову через болото). Приходимо на місце, де навігатор показує поворот, а там будинок і заїзд до будинку (на треку точка 122). Нормальна дорога йде прямо, а нам наліво, ходимо тупцюємось на місці, пропоную вернутись трохи назад, може побачимо нашу дорогу. Питаємо місцевого – як нам на Горган пройти – каже йдіть через подвір’я – господар хати приватизував собі стежку.
Заходимо в ліс, метрів через 300 справа до нашої стежки примикає дорога (швидше за все це та якою ми пішли зразу ця дорога на карті перетинається з нашим треком набагато пізніше). Далі все прогнозовано йдемо по стежці. Зустрічаємо двох місцевих, які питаються, куди ми йдемо. На Явірник – гордо відповідаємо ми. В результаті прогнозована відповідь – ну і день ви вибрали для походу. Доходимо до 124 точки – тут роздоріжжя, йдемо прямо – хвилин через 20 виходимо на полонину Явірник. Дощ, вітер, туман, видимість 50 м, без навігатора було би дуже скрутно. Перед нами суцільне молоко, йдеш – і одразу перед нами, як у казці, виринає ліс. Тут, під лісом п’ємо гарячого чайку (куртка промокла – стало холодно, одягаємо рукавиці – після того пам’ятного походу на Піп-Іван завжди беру рукавиці). Приємно, коли холодно, дощ, а в нас в рюкзаку є термос з чаєм (термосу 5 балів). Йдемо вздовж лісу, одна дорога йде наліво – точка 5 (сьогодні дивився в Ozi – треба було йти на зворотньому шляху тією дорогою до Женецького водоспаду, тоді не додумав подивитись – нема ще досвіду користування навігатором, наступного разу треба буде самому в Ozi прокласти маршрут, а не йти по готовому треку), друга повертає направо в ліс – логічно йти наліво, але навігатор показує треба направо. Обов’язково ще раз сюди прийду і тоді попробуємо повертатись назад тією другою дорогою.
Йдемо лісом, дощ потрохи зупиняється, через 20 хвилин ходьби з’являються каміння. Оце вже цікаво. Починаються справжні Горгани. Далі по каміннях до вершини. Цікаво ходити по мокрому камінню, особливо, коли це плита – стаєш на неї і потихеньку зсуваєшся вниз. Цікаво ходити на Явірник в туман – йдеш, тільки пройшов одну брилу, а через пару метрів з туману виринає ще одна – ще більша. Йдеш по каменюках, подивишся вправо – а там обрив метрів 10. Так ми йшли до вершини (г. Явірник-Горган – 1463м, навігатор показував 1457 м) майже годину (а відстань то всього – 930 м). На вершині обідаємо – бутерброди, гарячий чай. Дощ зупинився, через хмари пробиваються промені сонця, погода налагоджується.
Сподіваємось, що назад будемо повертатись уже не під акомпанемент дощу. Поки доходимо до полонини Явірник на мені висихає одяг. Що ще треба для більшого щастя у горах – ніж бути сухим у дощову погоду. 
На полонині Явірник бачимо якихось 3 птахів типу великих голубів (може куріпки). Далі по треку планово йдемо лісовою стежкою (знову ж на карті є паралельна дорога – цікаво, якого вона стану). Починається дощ, який поступово переходить у зливу. Через хвилин 20 ми повністю мокрі. Віталік йде і постійно витискає з рукавиць воду – як у казці – вода з каміння. Пізніше серпантинна стежка пропадає і хвилин 10 йдемо лісом вниз. Пізніше виходимо на дорогу і повертаємо направо – до Женецького водоспаду. Я там вже був, Віталік ні – хоче відвідати, та і я не проти подивитись на повноводний Женецький водоспад. Нам назустріч йде “товариство синіх дощовиків” – група, що приїхала автобусом до Женецького водоспаду – всі в чистенькому одязі, взутті, дехто з парасолею. Швиденько доходимо до водоспаду, дощі, що йдуть уже декілька днів утворили багато водоспадів, що впадають у р. Женець. На водоспаді з фотоапаратом стається прикрість (точніше 3 прикрості) – спочатку сідають батарейки, хоча зранку було 70%, можливо через потрапляння води. (Дома також батарейки були на нулю, а наступного дня 70% і все нормально, ще наступного дня на Обнові цілий день фоткав і зі спалахом). Через сідаючі батарейки фоткав через видошукач і не бачив, що шторки об’єктива не відкривались до кінця і ще накінець на об’єктив попала вода – і на фотках ця пляма була видна.
Від водоспаду йдемо 6 км до траси, там через хвилину нам зупиняється машина – доїжджаємо до Делятина, на зупинці робимо перекус – чай зі снікерсом (чай за 11 годин ще досить гарячий). Через 15 хвилин приїжджає автобус Ужгород – Чернівці і ми їдемо в Коломию (цікава річ – дорога назад рівно в 2 рази дорожча, ніж дорога туди ). Після Ланчина дощ зупиняється, виглядає сонечко, погода налагоджується, ех, чому не на 10 год. швидше. Проте буде привід приїхати сюди ще раз.
GPS-трек качати тут (трек повністю мій, точки скопійовано з трека звідси – http://alexey-ap.livejournal.com/14586.html і звідси – http://www.karpaty.com.ua/gps/blud.php). Але останні 6 км від водоспаду до дороги мені не подобаються – вони відрізняються як від дороги на карті, так і від існуючого треку (можливо погодні умови внесли свої похибки, бо інші 17.5 км добре лягли на карту).
Фото з походу
 Ямна |
 “Йожик” в тумані |
 Туди ми йдемо |
 Полонина Явірник |
 Хребет Явірник |
 Хребет Явірник |
 Одиноке дерево |
 Хребет Явірник |
 Хребет Явірник |
 Хребет Явірник |
 Хребет Явірник |
 Хребет Явірник |
 г. Явірник-Горган |
 г. Явірник-Горган |
 Явірник |
 Явірник |
 Явірник |
 Женецький водоспад |
 Женецький водоспад |
 Водоспад |
 Водоспад |
 Водоспад |
 Водоспад |
 Водоспад |
 Дорога |
 Водоспад |
 Водоспад |
Явірник
Прогулянка під Хом’як
Покутсько-Буковинськими Горганами: с.Шепіт – г.Ґр...
Осіння Боржава – Воловець – Подобовець R...
Бистриця – Гропа – Братківська – Чорн...
Лужківський водоспад
Бистриця – Довбушанка – Малий Горган –...
Стара Гута – Ігровець – Боревка – Стара Гута
Буковель – Синяк – Малий Горган. Осінній варіант
26.05.2010 23:06
Симпатичные водопады.
жаль, что с погодой не повезло, но в таком походе тоже есть свой кайф )
26.05.2010 23:11
Угу, водоспади дійсно красиві, мені водоспад на першій зіпсутій фотцінавіть більше подобається ніж Женецький. На рахунок погоди – не повезло, але з нас ніхто не жаліє, що ми туди пішли. Такий собі міні-екстрім – лазити по мокрих каміннях.
27.05.2010 07:54
бродити в тумані напряжно, зате фотки хребта в тумані дуже гарні !
27.05.2010 08:28
Прочитав Ваш звіт. Дощ – це не дуже добре, але все-рівно, гори є гори, отримаєш задоволення, що там знаходишся.
Я в цей день ходив на Несамовите. І дрібний дощ зовсім не заважав.
27.05.2010 11:10
@ sieveson Дякую
– бо добре змок). Але треба прийти сюди ще раз у гарну погоду і оглянути навколишні краєвиди.
@ Ігор Своє задоволення ми отримали, ніхто не жаліє, що ми там були (хіба мій фотоапарат трохи
27.05.2010 16:59
Дійсно було класно і трішки екстримально, єдине за чим я жалію це за краєвидами .., згоден, що треба ще раз сходити в ясний, сонячний день.
27.05.2010 17:09
Згоден на всі 100 з тобою, тільки наступного разу треба буде спускатись уже через полонини Туршувата і Пересліп – це не вертатись назад, а йти по хребту далі.
27.05.2010 18:55
Погодку ви вибрали не найкращу
27.05.2010 19:19
За сайтами прогнозів погоди був шанс 50 на 50. Нам попали гірші 50%, уже ввечері і наступного дня було сонце. Час від часу треба і в такі походи ходити – а то все сонце і сонце
А зрештою, як кажуть наші північні сусіди “У природы нет плохой погоды”.
31.05.2010 12:58
Дякую за розповідь!
У минулому році теж побував (вперше) на Женецькому водоспаді. Це був заключний етап тижневого походу, коли ми з боку села Паляниця вилізли на горганський хребет, а потім спустилися до водоспаду. І погода була точнісінько, як у вас: на хребті густі хмари, а на полонині і нижче – суцільний дощ. Може там так завжди? 
31.05.2010 13:20
Ми коли спускались з Довбушанки – то було подібне – уже перед самим буковелем нас накрила грозова хмара і ми промокли до нитки.
Не може бути там завжди дощ – бо я настроївся піти туди у гарну погоду.
01.06.2010 07:16
Нема там постійних дощів. Я з 2005 року туди їзджу за грибами. Змок лише перший раз, а потім – 5 років підряд (від 4 до 8 разів за сезон) – ні разу не потрапляв у дощ. Хоч треба зробити поправку, що останні роки серпень-вересень бували взагалі без дощів. І без грибів відповідно
01.06.2010 08:56
@ Ігор та я прекрасно розумію, що не може бути там постійних дощів. То ми так іронізуємо.
23.09.2010 19:01
На Явірник-Горган я хожу безпосередньо з Ямни/тут в нас хороші знайомі ,в яких ночуємо/,але на сьогоднішній день дорога звідци убита КРАЗами.Мої знайомі кажуть,що є стежка,яка йде вище дороги і виходить на Вовчу.Вона в гарному стані і краєвиди з неї кращі,ніж з дороги.
А тещо погода була такою-це стимул вернутися сюди ще раз і побачити пейзажі з Явірника у всій своїй красі
23.09.2010 19:21
Ну там є дві дороги – нижня і верхня – ми йшли верхньою – вона також розбита (чув що нижня ще більше розбита), хоча я не впевнений, що ми про одну і ту ж дорогу думаємо (тут наш маршрут – http://yablog.org.ua/wp-content/uploads/2010/07/map_pohid.jpg)
А на рахунок погоди – я вже надолужив втрачене – через 2 місяці після цього пішов ще раз на Явірник – і була гарна погода.
24.09.2010 00:21
Мені говорили не про дорогу ,а про стежку.Єдиний відрізок розбитий-від Вовчої до пол.Явірник.Похід планую на наступний рік.