Чеські замітки, день п’ятий, Брно, Нове Место, жіноча естафета

Чер 03

Наступив 5 день нашого перебування у Чехії. Ранок стандартний – сніданок і вперед далі оглядати Брно. На цей день у нас були декілька варіантів – планетаріум або печери Моравскького красу (ну і, звичайно, що жіноча естафета). На рецепшні нам розказали, як можна добратись до Моравського красу – громадським транспортом це виявилось довго і ми вирішили, що печери будуть без нас, а ми без печер.
Добираємось до планетарію частково трамваями, частково пішки. По дорозі в планетарій бачимо “Три Кварци” . Будинок планетарію вразив своєю “космічністю”. Стоїш перед ним і думаєш, от-от зараз сюди приземлиться інопланетний космічний корабель. Також одразу пригадались кадри з фільму “Гостя з майбутнього”
Заходимо всередину. Але, на жаль, екскурсії в планетарії нам сьогодні не бачити, що робити повертаємось назад.

Вигляд з нашого вікна на депо

Брно

Брно	І у Брно є свій Кварц

Завод Brother

Планетарій

Вітя на місяці

Планетарій

Назад йдемо через одну гарну площу з цікавими будинками (тут Олег був попереднього дня, коли ми з ВІтею поїхали на індивідуальну чоловічу гонку). Далі йдемо в центр, знаходимо їдальню з самообслуговуванням (типу нашого “Екватора”), обідаємо і на вокзал.

Якийсь університет

Вулички Брно

Готель для собак

Будинки Брно

Starobrno

Чеський запорожець

Кав’ярня Тури Бергер

Пивниця

Будинок

Площа міста Брно

На вокзалі купуємо квитки не до Ждяра, а в Нове Место (щоб не їхати шатлом). Тут нас чекає сюрприз – виявлється квиток у Нове Место дешевший, ніж квиток у Ждяр, незважаючи, що від Ждяра до Нового Места ще 4 зупинки. Виглядає нелогічно. Але насправді – все логічно, Найкоротший маршрут з Брно у Нове Место проходить через Тишнов. І ця відстань коротша, ніж відстань до Ждяру. А те, що ми їдемо довшим маршрутом – це вже наші проблеми.

Наш поїзд

Вболівальники

Час в поїзді (за спогадами про нашу біганину за поїздами) пройшов надзвичайно швидко. В Ждярі швиденько пересідаємо на електричку до Нового Места. В Новому Месті, як завжди, багато людей, чим ближче до стадіону, тим їх стає все більше. Розгортаємо наші прапори і вперед. Сьогоднішня гонка – жіноча естафета і у нас дуже великі амбіції – мінімум третє місце. Ще в Чернівцях, ми вирішили, що жіночу естафету ми будемо дивитись з траси – щоб підтримувати наших дівчат. Йдемо на верхню ділянку траси (бо вчора там був екран), але нам кажуть волонтери, що коло на жіночій естафеті коротше і там, де ми були вчора спортсмени бігти не будуть. Повертаємось назад.

Вболівальники

Taxi (а 2 дні тому ми його довго шукали)

Вболівальники

Перетинаємось з уболівальниками з синьо-жовтими прапорами – спілкуємось, львів’яни. Вже йдемо разом, шукаємо, де краще стати на трасі, в т.ч., щоб було видно монітори, де можна буде дивитись оперативну інформацію. На жаль, такого місця нема, стаємо на повороті, ближче до тренера на трасі, будемо орієнтуватися на дані від нього. До початку старту ще більше години, то ми спілкуємось з львів’янами, обмінюємось враженнями. Поблизу біля нас словаки, один з яких дуже активно жестикулює і щось розповідає. У словаків є “грушовка” – горілка, з грушкою. Запрошують нас до себе, кажуть, що у нас гарна команда і ми сьогодні маємо шанс на медалі. Один із львів’ян каже, що у вас Кузьміна добре бігає, на що отримає відповідь: “Вона руска, не наша”.

Автобуси

І знову вболівальники

Ми з львів’янами

Потім, грушовка йде по колу, спілкуємось зі словаками, вони словацькою, ми українською. Між Уільямом (так звуть експресивного словака) і львів’янином відбувається діалог такого змісту:
- “От ти говориш словацькою, я майже все тебе розумію, а ти мене розумієш ?”
- “Не шибко”.
Ця відповідь надовго запам’яталась нам і зараз дуже часто її використовуємо.

Сервісмени

Україна і Словаччина

Сервісмени

Але, час уже ближче до змагань, вже проїхала “група зачистки”. На стадіоні лунає музика (яка дуже сильно нервувала Вітю) і почались змагання.

На першому етапі у нас Юля Джима. Швидко пролітають дівчата повз нас, Ю-ля, ю-ля підтримуємо ми нашу спортсменку. На 2 рубежах всього 1 промах, але ходом слабо – майже півхвилини програшу Вероніці Вітковій і 11 місце на передачі естафети. Ну нічого, Юля наймолодша з четвірки і у неї найменше досвіду. Сподіваємось, що сестри Семеренко і Олена Підгрушна витягнуть нашу команду.

Перший етап (третьою йде Юля Джима)

Перший етап

Другий етап – Віта Семеренко. Довго чекаємо на результати стрільби від тренера. 2 підняті пальці вгору, ойойой, а що буде на стійці. Відставання збільшується до непристойних 43 секунд (10 місіе). Але 2 стрільба у Віти чиста і на передачі ми вже 6 (відставання біля 30 секунд). Радує те, що попереду нас не визнані фаворитки німкені (8 місце) і норвежки (провальне 13), а збірні Чехії, Словаччини, Італії, Білорусі і Росії. Тобто команди, у яких (крім Росії) нема збалансованої четвірки.

Тренер, який нам повідомляв результати зі стрільбища

Другий етап

Другий етап (позаду Віта Семеренко)

Третій етап – Валя Семеренко. Один промах на стрільбі лежачи і знову те ж відставання 30 секунд (2 днями раніше це відставання для нас трьох стало фатальним, а вчора якраз за 30 секунд до відправлення поїзда я прибіг на вокзал ). Нашу команду обходять німкені, білоруски випадають з шістки кращих. Друга стрільба стоячи, чекаємо, хвилюємось. Дуже довго нічого не чути від тренера. З протилежного боку траси каже чарівне слово: “Первые”. Аж не віриться, декілька хвилин назад відставання було 30 секунд, а вже ми перші і інші команди рахують відставання від нас. Як виявилось пізніше, всі команди мали багато промахів (чешки пішли на штрафне коло), а Валя відстрілялась чисто. Другими йдуть німкені. третя – збірна Італії. Норвегія – шоста (40 секунд відставання). Через декілька хвилин йдуть синхронно Лаура Далмаєр і Валя Семеренко. Ва-ля, ва-ля підтримуємо ми нашу спортсменку. Емоції нас просто переповнюють. На передачі естафети Німеччина перша, Україна програє 3 секунди. третя – Італія, далі з 40-секундним відставанням Норвегія і Росія. Але за Норвегію біжить Тура Бергерова (як називають її в Чехії). Якщо у неї буде чиста стрільба, то вона ліквідує цей гандикап тільки так.

Третій етап (Валя Семеренко)

Третій етап (Лаура Далмаєр і Валя Семеренко)

Третій етап (Норвегія)

Третій етап (Валя Семеренко)

Третій етап (Лаура Далмаєр і Валя Семеренко)

Третій етап (Норвегія)

За деревами Валя Семеренко і Лаура Далмаєр

4 етап – капітан нашої збірної, ЧС в спринті – Олена Підгрушна. Перша стрільба – чисто. При виході зі стрільби – ми перші, на другому місці з відставанням 1.4 секунди Андреа Хенкель (Німеччина). Тура скорочує відставання до 20 секунд. Стає тривожно. Друга стрільба – тренер каже, ми другі, перші італійки, виграють 1.4 сек, які з легкістю Олена відіграє. Але, позаду з відставанням всього в 1 секунду – Тура. Хенкель з 2 промахами опускається на 5 місце. Від стадіону до нас спортсменки біжать декілька хвилин. І прогнозовано Тура вже йде першою, ні не йде, а летить до своєї чергової золотої медалі, як швидкісний винищувач .Олена друга, позаду неї на небезпечній відстані Карін Обергофер.

Четвертий етап (Тура Бергер летить до перемоги)

Олена Підгрушна бореться за 2 місце з Карін Оберхофер

Андреа Хенкель

Ольга Вілухіна

Затамувавши подих слухаємо диктора зі стадіону.
Перше місце – Норвегія (Тура зробила неймовірне, витягнувши команду на перше місце, а програвали норвежці на другому етапі 1:23)
Друге місце – 7 секунд – УУУУУУКРААЇНААААА.
Третє місце трохи несподівано – Італія (12 секунд).
Фаворитки німкені – тільки п’яті.

Радості нема меж, багато людей підходять до нас і вітають. Виходимо з лісу і йдемо на стадіон, щоб подивитись нагородження наших дівчат. Недалеко біля стадіону нас зупиняють. Перевіряють квитки і не пускають, так як у нас квитки не на стадіон, ми розказуємо, що змагання закінчились і ми хочемо подивитись, як будуть вітати наших дівчат. Все одно не пускають. Потім волонтери, порадившись з кимось із старших, дають добро. Йдемо на стадіон. Дорогу кричимо У-краї-на. Але йти непросто і трохи небезпечно, так як увесь натовп йде зі стадіону і тільки 8 українців йдуть на стадіон. По дорозі на стадіон, люди, впізнаючи нас за величезним прапором, вітають. І тільки одна репліка в той день була не на користь України. Північні сусіди сказали “Но наши сегодня все равно лучше бежали”, аякже, відповіли ми результати на табло – у нас 2 місце, у вас 4, “но ваши лучшие”.

Стадіон вирує

Нагородження

Перемога

На фоні результату (Вітя і Олег)

Перемога

На фоні результату (Вітя і Олег)

Знову Вітя і Олег

На стадіоні якраз встигаємо на нагородження. Фотографуємось і назад. Нам на поїзд. Що ми робимо, (хто читав попередній пост, той вже знає), правильно – біжимо. Приходимо на зупинку, там повно людей, всі чекають на поїзд в Ждяр. Приїжджає поїзд, але він їде в протилежному напрямку. Хм, щось тут не тойво (думаємо ми, згадуючи наші недавні пригоди). Перепитуємо людей, кажуть, що їдуть у Ждяр. Виявляється цей поїзд проїжджає ще одну зупинку, там розвертається і назад. Так що, сьогодні вже без пригод (хоча якраз цього дня у нас був запасний варіант – потяг о 21:36). В поїзді до Ждяра знайомимось з дівчиною з Дніпропетровська (яка вчиться у Брно), обмінюємось враженнями від гонки.

Фінальний результат

Олег і я

У Ждярі пересідаємо на поїзд до Брно. Жартуємо, що поїзд не поїде, поки не прибіжать двоє або троє захеканих українців. Зустрічаємо старих друзів – провідника і охоронницю. В Брно приїжджаємо біля 21:30 (виходимо на зупинку швидше і йдемо в готель). Вирішуємо, що треба відсвяткувати ~~перемогу~~ друге місце збірної України. В магазині купуємо по літру пива, але несподіванка – в магазині нема хліба. Стоїмо, думаємо, що робити. Олег йде в магазин питати, де найближчий магазин з хлібом. На допомогу приходить місцевий хлопець, який розказує, де є Tesco 24h. Вирішуємо, що Олег йде в готель (робити салат), а Вітя і я їдемо за хлібом і … картоплею.Так, як вечеря має бути святковою – я запропонував спекти картоплю (у нас же є електроплитка).

Грецький салат

Святкова вечеря

Картопелька

Сідаємо в трамвай, їдемо 5 зупинок, далі за допомогою навігатора йдемо в Tesco. Купуємо всі необхідні продукти і назад. Нехай нам пробачить міністерство транспорту Чехії, але назад ми повертались на простроченому на 10 хвилин квитку (ну не встигли ми). Біля 11 години вечора ми в готелі. Олег вже встиг зробити грецький салат. Далі наша черга – розрізаємо картоплю надвоє – всередину шматочок сала і в плитку. Хвилин 10 ми не могли розібратись з touch-інтерфейсом даної плитки . Мануала не було, то прийшлось діяти методом “научного втику”. Через хвилин 40 картопля готова. Оце кайф – сидіти в номері готелю і їсти печену картоплю з салом, грецький салат і все це запивати “темним велкопоповецьким козелом”. Під час цього ще встигли подивитись запис гонки по телевізору (навіть побачили себе).

Темний велкопоповецький козел

Вітя

Олег і Вітя

Я і Вітя

P.S. Львів’яни, агоу, якщо впізнали себе – пишіть мені на мило, скину фотографії.

Подобається ? Натискай +1

Теги: Європа, біатлон, Брно, естафета, Нове Место, Чехія

Читайте також:

Коментарів: 2 для “Чеські замітки, день п’ятий, Брно, Нове Место, жіноча естафета”

1. Scorpio Сказав:
04.07.2013 21:34
Классно! прикольно видеть лицо Юлии Джимы, которая явно смотрит на вас, услышав как ее подерживают
2. yAnTar Сказав:
04.07.2013 22:03
Угу, а ще приємно чути, коли в інтерв’ю спортсмени кажуть, що бачать і чують, як їх підтримують.

yAnTar блог – подорожі, відпочинок

Популярне за місяць

Категорії

Кнопки