yAnTar блог – подорожі, відпочинок

Цього року на український кіноринок вийшло декілька (”Іван Сила”, “Параджанов”, “Тіні незабутих предків”) українських фільмів. Ну, звичайно, що я хотів підтримати українського виробника і подивитись ці фільми. На “Івана Силу” не вийшло ніяк піти (через домашні клопоти), а сьогодні мав змогу побачити фільм “Тіні незабутих предків”, трейлер до якого вийшов майже рік тому. Хотілось подивитись цей фільм, так як частину його знімали у Чернівцях (в університеті) і в наших Карпатах

Так от, пішли ми з ВІтею в Чернівцях в кінотеатр “Ефект” (саме тут була прем’єра Івана Сили). В кінотеатрі зустрілись з Олегом і Антоном. Тут нас чекав сюрприз – квитків вже нема. В кінотеатрі повно людей, режисер, продюсер і актори проводять прес-конференцію. Вирішили йти в інший кінотеатр – там сеанс через півтора години. В кінотеатрі “Чернівці” в наявності ще були квитки (через 40 хвилин всі вже розкупили), взяли квитки на 6 ряд. Давно не бачив стільки людей в кінотеатрі (хоча я і рідко ходжу) – реклама зробила своє.

А зараз власне про фільм.
Вже на початку фільму складається враження, що фільм або знятий для американських глядачів, або знятий десь в Голівуді з українським дубляжем. Поведінка героїв, їхні фрази, університет – суцільні американські кліше, багато жартів – це жарти а-ля різних молодіжних комедій “Американський пиріг”, “Дуже страшне кіно” і т.д (10 років тому ці жарти сприймались більш-менш, але не зараз).

Сюжет фільму – такий собі, товстий персонаж на ЗІСі взагалі відірваний від сюжету – для чого його у фільмі незрозуміло. Як сказав Олег – основна його мета – це влаштувати гонки за Volkswagen Golf’ом. Цікаво, як навантажена дровами машина (максимальна швидкість якої складає 55 км/год) влаштовує перегони з Volkswagen Golf’ом. І незрозуміло, як вижив Вова після такого тарану. Кінець фільму – суміш Чорнокнижника і Матриці (без її ефектів вже нікуди). Звичайно, що із стандартним хепі-ендом, коли спочатку негативний герой перемагає, але позитивний герой знаходить в собі сили і виграє.

Спочатку ми тихенько дивились фільм, а другу частину фільму коментували різні сцени. Головну фразу фільму “Світло від світла” Олег майстерно перефразував на фразу “Х..ня від х..ні”.

Окремо хочеться сказати – про якість зйомок – такого шуму я давно не бачив, не знаю, який фотоапарат при якому значенні ІСО дає такі шуми, але у фільмі вони були жахливі.

Після фільму погуглив про цей фільм – на ФБ, ВК, іншу на Кінопошуку, де люди із захопленням пишуть, який це гарний фільм. Чи лижі не їдуть, чи я щось не розумію.

Один плюс у фільмі – це українські Карпати (хоча дорога в Карпати була явно не українською – 2 смуги в кожну сторону з розміткою). Звичайно, що одразу впізнали Женецький водоспад, а ліс де вони бігали визначили, що це була дорога на Хом’як.

P.S. Я хочу і буду підтримувати український кінематограф, бо я хочу дивитись українські фільми українською мовою, але це був (для мене) не український фільм – це був американський фільм з українським перекладом.

P.S.S Кінотеатру “Ефект” – на жаль пишеться окремо. Кінотеатру “Чернівці” – слово зберігати починається на букву з (на всіх квитках написано сберігати, на моє зауваження про помилку, на мене подивились, як на дебіла).

Теги: трилер, українське кіно, фільм

• Поводир
• ТойХтоПройшовКрізьВогонь