Як це завжди буває в липні в Чернівцях проходив Петрівський ярмарок. Так як 10 липня були у Чернівцях, то вирішили з дітьми (Вітя і племінниця Ксеня) піти на нього. Не очікував побачити нічого нового, бо останні 3-4 роки на ярмарку буває один і той самий товар (і 50%, якщо не більше цього товару продають на Обнові і дні міста). Звичайно, що крім самого ярмарку були ще і інші події – футбольний, волейбольний матчі, бої без правил, виступи колективів і т.д, але ми попали тільки на базар ярмарок.
Дорогою на ярмарок
Пішли в центральний парк, там Вітька покатавс на поїзді, човні, велосипеді і захотів додому, то ж надалі я пробігся по рядах з Ксенею.
Одне, що мені сподобалось – це торт-вишиванка
Далі пішли на Турецьку площу (через вулицю Кобилянську).
На вулиці Кобилянській хлопець дуже гарно грав на скрипці. Дуже сподобалось виконання “Maybe I, maybe you”. Дуже багато людей зібралось навколо. Можна було стояти і слухати цілий день, але ми спішили, то послухали 1,5 композиції і пішли.
Знвв коротеньке відео, як назло, на телефоні на карті пам’яті закінчилось місце в найцікавіший момент.
На Турецькій площі купили сиру, бринзи і, звичайно, що сирних коників (15 штук).
Ксеня купила собі скляних їжачка і кота.
Кожного року продають ці скляні вироби, я їх кожного року фотографую (подобаються вони мені)
І насамкінець, побачив те, чого не бачив до цього – це дерев’яні годинники.
А тут цілий набір, особливо мені сподобався годинник з картами, тепер навіть трохи жалкую, що не купив його.
