Якось ще на початку літа, перебуваючи в Коломиї, знайомі нам сказала, що в Яворові є гарне форельне господарство. Ну ми і вирішили туди поїхати (разом з дітьми – Ксенею, Юлею і Вітьком, для якого це був перший виїзд у передгір’я).
Доїхати до форельного господарства дуже легко, їдемо з Косова в напрямку Верховини. В с. Яворів біля дороги знаходиться ресторан Бабай (який важко не помітити), через 200 гуцульських метрів (на спідометрі це виявилось ,1,2 кілометри) буде табличка форельне господарство. Тут треба повернути наліво. І десь через метрів 50-100 знову наліво. Взагалі-то на другому повороті 2 вивіски “форельне господарство”, можна повертати наліво, а можна їхати прямо. Нам порадили повертати наліво, що ми і зробили. А далі треба їхати поки не закінчиться дорога. Залишаємо машину і йдемо стежкою в напрямку річки, там ще є отакий вказівник
Переходимо річку Рибницю через кладку і от вже форельне господарство.
Нас зустрічає господар (забув як його звати) – дуже приємний дядько, який нам розказав дуже багато і про саме господарство і про Яворів.
А слідом за господарем нас зустрічає отака тваринка (здається це веретільниця)
А щоб поїсти рибки, треба спочатку наловити. Я вудку в руках тримав напевно років 15 тому, але мені вдалось майже одразу спіймати одну рибу, решта чотирьох ловив Роман (чоловік сестри)
Все, обід зловлено, тепер черга його зварити, але то вже не наша парафія. Нас відправляють на водоспад на хвилин 15-20.
Водоспад не дуже високий, але гарний, складається з 2 рівнів, але сфотографувати, щоб було видно 2 рівні не можна, бо вони далеко один від одного
Збоку біля водоспаду скеля з чудернацькими візерунками
Повертаємось назад, а в альтанці нас вже чекає смачний обід, прикрасою якого є форель, яка ще 20 хвилин тому і не підозрювала, що скоро її будуть їсти
Форель ни грилі – трішки суховата вийшла, але дуже смачна.
Форель у сметані – просто бомба
Куди ж в горах без бануша і бринзи
Далі ми пішли дивитись на ставки, їх тут 4, як у дитячому садку, в кожному ставку своя група Господар дуже багато розказував (бо я дуже багато питав) як про форельне господарство, так і про гори взагалі. Виявляється, якщо йти вздовж потоку, що утворює водоспад, то можна вийти на Сокільські скелі.
Це найбільші, які відкладають ікру
А це ті, яких можна (і треба їсти)
Вітя, як завжди, все найцікавіше проспав
Поки Вітя спав, я з племінницями пішли на р.Рибницю.
Ксеня
Візерунки з моху, води і каменю
Всім рекомендую сюди заїхати (хоча б один раз), дуже смачна форель