yAnTar блог - про моє життя » Ностальгія

Tapper

yAnTar — Tue, 30 Dec 2008 10:43:52 +0000

Знайшов гру, де бармен роздає пиво (називається вона tapper) – одна з перших ігор, в яку грав – це було десь в класі 2-3. Хоча та, в яку я грав відрізнялась – там був жовтий яскравий бекграунд і столики були явно іншого вигляду. (там гра була на хвилини, було хитро зроблено – кидаєш монетку 15 коп. – тобі включають на одну хвилину гру).
Суть гри така – потрібно дати всім відвідувачам бару пиво, а потім ще й встигнути збирати порожні бокали, які вони повертають. З кожним рівнем відвідувачів стає все більше і швидше вони рухаються. Після проходження рівнів з’являється чортик, який переміщує бокали і потрібно вибрати правильний бокал.
Скачати гру можна тут.

Скріншоти взяті з сайту old-games.ru

Електроніка ИМ-02 (”Ну постривай”)

yAnTar — Tue, 30 Dec 2008 07:14:23 +0000

На одному форумі побачив лінк на культову гру ще Радянського Союзу. Культова гра з персонажами культового мультфільму “Ну постривай”. По маленькому екранчику бігає вовк і ловить в кошик яйця, що падають з чотирьох сторін. Потрібно ловити всі яйця, використовуючи кнопки управління. Зі збільшенням очок збільшується швидкість падіння яєць. Розбиті яйця перетворюються у курчат. Якщо набираєти 3 курчат – все гра закінчена. Грайте тут. Але на жаль, доходить до 203 яєць і гра зупиняється. Пам’ятаю, що колись більше тисячі набирав.
У мене такої гри не було, але була у знайомого, коли він мені дав був на пару днів, то ці пару днів я не виходив з хати, тільки грав і грав.

P.S. Ще хочу знайти таку гру: бармен роздає пиво – ми платили по 15 копійок за кожну хвилину гри.
P.P.S. Уже знайшов – Tapperназивається.

Мій перший комп’ютер

yAnTar — Fri, 28 Nov 2008 14:31:43 +0000

Прочитавши пост Вови Осіпова про Денді вирішив написати пост про мій перший комп’ютер.
Китайський клон приставки Денді – це був мій другий комп’ютер. Моїм першим комп’ютером був радянський клон ZX Spectrumа – Orison-Micro Smela. Це було літом на канікулах після 5 класу – ,батько приніс з роботи комп’ютер (до 3 години ночі всією сім’єю грали в більярд), тодішній комп’ютер являв собою блок живлення, клавіатуру з вбудованим процесором, ОЗУ (здається 16 Кб) і 2 кабелями – одним підключали його до телевізора Електрон, іншим – до магнітофону Маяк.
Зразу коли включався комп’ютер – було доступне середовище програмування Бейсік. Клавіатура також була оптимізована під це середовище. Оператор набирався натисканням на клавішу, одній клавіші могли відповідати 3-4 оператори, батько мені розповідав тоді, що у них на роботі є комп’ютери, на яких оператори потрібно набирати по буквах, а не одним натисканням на клавішу. Як це незручно доводив я батькові.
Цей комп’ютер використовувався на 90 % для ігор (тоді весь клас бував у мене вдома, дійшло до того, що був встановлений графік, хто в які дні мав приходити грати, а найближчі друзі могли приходити в будь-яий день), на 9% для друку різних документів сестрі в педучилище (щоби підключити матричний принтер до цього ПК батькові спеціально спаяли плату-перехідник) і тільки на 1-2% я пробував щось програмувати (У мене була книга – здається “Бейсик для детей” і я ходив в комп’ютерний гурток – але там ми тільки грали в ігри) . Це були простенькі програмки типу вікторини.

Роль дисковода, як вище було сказано виконував магнітофон Маяк. Роль дискет виконували звичайні касети. Гра завантажувалась хвилин 5-10 (батько мені розказував, що у них на роботі є комп’ютер і дисковод – там ігри на дискетах і їх не потрібно завантажувати так довго, а декілька секунд – важко мені в те вірилось тоді) , коли гра завантажувалась по екрані бігали сині, жовті і червоні смужки. На кожній касеті було позначені цифри, які відповідали за кожну гру, наприклад

0-127 – Ніндзя
135-240 – Футбол
і т.д
Якщо пригадати на магнітофоні Маяк був лічильник – саме для цього він і використовувався, щоб можна було перемотати касету на відповідний час і завантажити гру.
Враховуючи таку неприємну функцію радянських магнітофонів зажовувати дискету, то якщо у випадку з музикою все було більш нормально, а тут в разі зажовування гра завантажувалась через раз. Лікувався такий баг просто – просто перемотували на поганому місці по 10 раз туди сюди касету. Також до кінця мотати не можна було, тому що в кінці касети часто могло обривати плівку. В таких випадках, коли потрібно було перемотати до кінця приходив на допомогу звичайний олівець.
Також хочу згадати про те, як звичайний дверний дзвінок міг “повісити” гру якщо натиснути на нього 2-3 рази (так що Вінда ще нормально працює), в звязку з цим на дверях була вивішена табличка – “Не дзвонити”.
Окреме слово про копіювання програм (в 99% – ігор). Була спеціальна програма – ми її називали копіровщик. Спочатку завантажуємо цей “копіровщик”, потім гру, яку потрібно скопіювати, а потім вставляємо касету, на яку писати цю гру. Але не все так просто, якщо гра займала “більше дозволеного” – то приходилось гру розбивати на 2 частини і копіювати по частинах. Бувало і таке, що гра на принесеній дискеті запускалась, а скопіювавши на іншу касету – запускатись вже не хотіла.
Пробував одного разу копіювати ігри у знайомого на двокасетному китайському магнітофоні Ponasowic – з 10 ігр скопіювалась нормально тільки одна (а через копіровщик з тої самої касети скопіювались були всі).
Найпопулярнішими іграми тоді були – LodeRunner (бігає чоловічок по цеглинах і збирає золоті злитки знайомий сказав був, як ввести чіт-код для неї, комбінація клавіш – проходження рівня), Boulder Dash – культова гра (всю пройшов був) – потрібно в підземеллі збирати кристали, щоб на тебе не впав камінь, Saboteur – нінзя, Saboteur 2 – Нінзя-жінка, Jetpac – потрібно зібрати ракету і пролетіти на наступний рівень, різні стрілялки, гонки, футбол, теніс (теніс один проти одного на 2 джойстиках це було супер).
Були і серйозніші програми:

ArtStudio – прототип Фотошопу там можна було рисувати різні рисунки, ми навіть для нього робили український шрифт – відрисовували попіксельно кожну букву українського алфавіту
Був софт і для створення музики – віртуальне піаніно.

Трохи пізніше зявились приставки Денді і ZX Spectrum канув у Лету. Хоча вже багато років після того, маючи ПК з Пентіумом 3, я включив ZX Spectrum під’єднав Маяк, Електрон і грав у старого доброго Bouldera.

Зараз вже і не пограєш – Маяк ще є, а Електрона вже нема, а як до сучасного телека підключити його, навіть не знаю.

Фотки мого першого комп’ютера

Зовнішній вигляд

Крайнє ліве гніздо – для магнітофону, два наступні – джойстики, синє широке – принтер, наступні – телевізор і джойстик, біла кнопка – Reset

Всередині

Скріншот гри Loderunner (Взятий з сайту http://zx-spectrum.ru)

Закляття долини змій

yAnTar — Tue, 18 Nov 2008 06:42:35 +0000

Вчора переглянув цей фільм польсько-радянського виробництва 1987 р. Для мене цей фільм – це щось особливе, пам’ятаю, як маленькими хлопчиками ми дивились цей фільм у селі в кінотеатрі. В той час для нас 8-9 річних (відеомагнітофони тільки-тільки набували популярності – це вже пізніше були фільми про східні єдиноборрства і ніндзя) – це був культовий фільм (як зараз ) – тут і елементи фантастики, і елементи фільму жахів, і елементи еротики (тоді для нашого віку ). З задоволенням переглянув його, ностальгуючи за дитинством. Всім раджу його переглянути.
Коротко про суть фільму – 30 років тому Бернар Травен працював пілотом вертольоту в Індокитаї, його вертоліт збивають, він раненм добирається до буддистського храму, з якого викрадає їхню реліквію – голову змії, всередині якого знаходиться манускрипт з древніми письменами. Зараз він зустрічається з відомим польським професором, який зумів розшифрувати манускрипт і разом вони відправляються у Тибет шукати зброю майбутнього. Але не все так гладко відбувається, як вони того бажають. Далі розказувати не буду, краще перегляньте фільм.

Якщо вас цікавлять фільми жахів обов’язково перегляньте фільм сумерки рассвет. Це буде заключна четверта частина саги про вампірів