yAnTar блог - про моє життя » Музика

Цвіт папороті-2010

yAnTar — Fri, 30 Jul 2010 12:26:04 +0000

23-24 липня у с. П’ядики Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. зацвіла папороть. Саме тут відбувався рок-фестиваль Цвіт папороті-2010. Першого дня я не поїхав на фестиваль, був втомленим після Мармаросів (звіт буде трохи пізніше), та й самому їхати не хотілось. Наступного дня вирішив все ж поїхати (якщо б не сподобалось – вернувся би назад, до Коломиї 7 км). Найбільше мене цікавили другого дня мали виступи львівських гуртів К402 і Ніагари. У афіші було вказано, що концерт розпочинається о 12:00, виїхавши о 13:30 я не прогадав, концерт розпочався біля третьої години. На фесті було дуже мало людей, у полі стояло біля 10 наметів. Думаю через те, що в той же день проходили 2 інші фести – Підкамінь (на якому я був минулого року) і потяг до Яремче. Хоча в афішах було написано, що концерт розпочнеться о 12:00 год. реально він розпочався о 15:00. До цього часу народ розважали декілька панків, що їздили на капоті і даху старого Мерседеса.
Першими виступали гурти Сонця Коло і Квітень руїн, якось особливо нічим не запам’ятались. Під час їх виступу небо затягнуло синіми хмарами і почався дощ, спочатку легенький, а потім проливний. Прийшлось ховатись у лісі, тим часом виступав гурт з Надвірни ANEURYSM, що грають в стилі alternative grunge.
До того часу я вже сильно змок під деревами і попросився збоку в будку звукорежисера. Звідти я слухав виступ AsmodeuS’a – один хлопець грає, як він називає, instrumental metal, грає на гітарі класно, тільки інші інструменти, наскільки я зрозумів, то була фанера. Потім був гурт Знак води (знаково, що під час їхнього виступу лив проливний дощ). Під час виступу гурту, основна увага перемістилась на площу перед сценою, де витанцьовували у болоті 3 (згодом до них ще приєднались двоє) хлопців. Спочатку всі були чисті, але після першого падіння одного з них, все пішло по-іншому. Почались брудні танці. Хлопці вимастились у болоті повністю – з ніг до голови (далі є фото і відео цього). Дійшло до того, що хлопці їздили у болоті а-ля футболісти при забитому голі. Потім підійшли наші доблесні правоохоронці і причепились до одного з них, щоб він йшов геть звідси (хоча інші учасники були точно такими самими).
Потім сцену “окупували” івано-франківці. Першими з них були гурт Sandy – дуже сподобався їхній виступ, та й дощ уже припинився (але хлопці у болоті не припиняли свої танці). За ними виступав гурт Один. Потім FR.A.ME – суміш репу з хардкором (вони самі називають стиль alternativ rapcore), залишили двояке враження – деякі пісні сподобались, в деяких переважає складова репу (не сподобались зовсім). Інший світ запамятались коломийками і програшем Smoke on the Water.
А далі були хедлайнери – львівський гурт К402- веселі хлопці, що грають веселу музику. Виконали дуже багато своїх пісень, тільки не розумію, чому не було “Я ще живий”.
Наступний хедлайнер – Ніагара – для мене це було відкриття, hardcor’на група з дуже класним жіночим вокалом.
Далі ще мали виступати TheBigBen з Черкас і Кораллі з Франківська. По мене приїхали і щоби не йти пішки додому, я поїхав. 3 пісні TheBigBena я послухав – грають український рок-н-рол, трохи шкодую, що пропустив їх. А Кораллі - я вже чув неодноразово (і на Червоній Руті і на Заході)
В загальному фестиваль сподобався (склад учасників непоганий), але чи то недостатня реклама, чи наявність двох інших фестивалів спричинили таку малу відвідуваність, під вечір більше половини відвідувачі були місцевими жителями, половина з яких не була тверезою.

Якщо вас не цікавить музика, а ви полюбляєте відпочивати в санаторіях – вибирайте наш санаторий в Подмосковье недорого – один з кращих санаторіїв Москви.

Фото з “Цвіту папороті-2010″

Всі намети на фестивалі	Punks not dead	Звідти пішов дощ	Мумія з пивом
Найактивніші глядачі			Punks not dead
Знак води	Брудні танці	Брудні танці	Sandy
Греко-римська боротьба	Брудні танці	Брудні танці	Брудні танці
Sandy	Виховна розмова	Кросавчеги	Sandy
А ми танцюєм, а ми співаєм	Один	Один	FR.A.ME
К402	К402	Ніагара	Ніагара
Ніагара	Ніагара	TheBigBen	TheBigBen

Відео з “Цвіту папороті-2010″

Так починались танці

Так закінчились танці

Виступ AsmodeuS’а

Обнова-фест 2010

yAnTar — Thu, 27 May 2010 20:08:25 +0000

В неділю 23 травня в Чернівцях на території музею-скансену архітектури і побуту відбувався третій Обнова-фест. Так вийшло, що ми встигали тільки на музичну заключну частину.Отже, біля 6 години ми прийшли до музею, купили квитки і зайшли всередину, зустрілись із нашими знайомими і пішли оглядати територію. По центру території був організований козацький кіш із гарматою, кулішем (якого ми так і не пробували). Час від часу земля здригалась від пострілів з гармати.
Далі нас зацікавила можливість прокататись з вітерцем на тарзанці (здається так називається цей атракціон, коли між 2 деревами на відстані біля 80 м натягнутий трос). Першою пішла Оля, потім я. Чесно кажучи, вразило не сильно, думав швидкість буде більшою. ІМХО, важче і стрьомніше було лізти на дерево по канатній драбині і стояти на майданчику 1х1 м.
А далі була музика – чернівецьких “Пестицидів” ми пропустили. потім не пропускали нікого – “Ті, що падають вгору”, “Nameless”. Тут хочу висловити своє невдоволення дівчині-скрипальці, яка грала в обох гуртах – але вона не грала на скрипці, а тільки водила смичком у повітрі. Коли підійшли до сцени і почали знімати відео, як “вона грає” – вона розвернулась на 90°, щоб не було видно, як вона грає. ГАНЬБА.
Приємно здивував львівський гурт “Оратанія”, про яких я згадував після Заходу-2009 тільки за однією піснею “Дєвочка-мєнт”. Хлопці мають ще пару гарних пісень (особливо сильно в них зачеплена тема кукурудзи ).
А після Оратанії з’явились ВОНИ (яких я пропустив на Підкамені) – фолк-металісти з Києва – “Тінь Сонця”. Потужний голос, потужна музика, чорна атмосфера – ось що можна про них сказати. “Слався, мати Русь”, “Козача могила”, “В дикім полі” і, звичайно “Чугайстр”. На біс хлопці не вийшли – вони не встигали на київський поїзд (так сказали організатори, хоча Фліт також не виходив, хоч на поїзд і не спішив).
Сумні пісні Тіней Сонця змінились веселими запальними панк-роковими ритмами франківського Фліта. “Критик”, “Вийди моя мила”, “Лісні санітари”, “Моя планета”, “Чумак п’є” ну і, звичайно, “Їжачок”. Бісу традиційно нема.
Після музичної програми відбувся виступ ще одних “тіней” – Тіні вогню показали як потрібно жонглювати вогнем. Правда їх я бачив мало, бо місця було мало, а людей багато. Їхній “гарячий” почин не підтримала ватра, яка не хотіла горіти (дощ вдень намочив мокрі дрова) навіть із соляркою.

Козак	Чеканка монет	Ті, що падають вгору	Nameless
Nameless	Та сама скрипалька	Оратанія	Фанат Оратанії
Оратанія	Оратанія	Оратанія	Кирило Момот (Тінь сонця)
Сергій Василюк (Тінь сонця)	Тінь сонця	Кирило Момот (Тінь сонця)	Сергій Василюк (Тінь сонця)
Сергій Василюк (Тінь сонця)	Іван Лузан (Тінь сонця)	Сергій Василюк (Тінь сонця)	Сергій Василюк (Тінь сонця)
Сергій Василюк (Тінь сонця)	Володимир Новіков (Фліт)	Фліт

Арія в Чернівцях

yAnTar — Sun, 16 May 2010 20:34:52 +0000

В рамках концертного туру “Бой продолжается” в місто Чернівці 14 травня завітала російська хеві-метал група Арія. Купили квитки ще тижнем раніше, думали, що з квитками буде проблема, але вільних місць не на балконі було багато. Квитки були в 12 ряді, хоча ряд мало грав роль (основне, що внизу, а не на балконі), бо після того, як Арія вийшла на сцену всі ринулись вперед. Ми стояли між першим і другим рядом (як потім жартували – саме так було написано на квитку – ряд 1 2).
Концерт пройшов на ура – 2 години потужного звуку. Були виконані майже всі їхні хіти – Колизей, Кровь королей, Герой асфальта (моя улюблена пісня), Улица Роз, Раскачаем этот мир, Игра с огнём, Антихрист, Дай жару, Бой продолжается, Осколок льда, Беспечный ангел. Шкода, що не було Штиль, Возьми мое сердце и Кровь за кровь.
Дубінін, Холстінін, Беркут – молодці. Особливо останній – 2 години активно рухатись по сцені (через це його дуже важко було сфотографувати) не у кожного би вистачило сили (хоча ІМХО він скопіпастив стиль повністю у Мангуса Янга із AC/DC).
Запам’яталось, що у Беркута була цікава синьо-жовта нашивка “Беркут МВС” і як він танцював танок – чи то гопак, чи лезгінку.

Відео не знімав, є пару нормальних фото (було темно, витримка була нереальною, спалах прийшлось виключати, бо заряд батарейок був майже на нулю).

Сцена	Дубінін і Беркут	Беркут	Беркут
Сцена	Беркут	Беркут	Беркут
Сцена	Холстінін	Свій серед чужих, чужий серед своїх	Беркут, Дубінін
Холстінін	Беркут	Тріо	Арія
На подіумі

Игра с огнем – дякую Вані Осіпову.

ТіК – народний тур

yAnTar — Tue, 04 May 2010 21:46:43 +0000

25 квітня в рамках свого народного туру група ТіК (Тверезість і Культура) відвідала м.Чернівці (одного разу, я вже слухав ТіК вживу – то було на фестивалі у Підкамені і вони мені дуже сподобались) За 5 днів до концерту були придбані квитки і в неділю о 19:00 під Літнім театром, зустрівшись з братією з офісу зайшли всередину.На розігріві виступили 2 хлопці з піснею День народження, а потім чернівецька група (з лопатою) Пестициди. І після цього на сцену вийшли вони – Тверезі та культурні. Почали з пісні “Білі троянди”, “Ще не вмерла Україна”, “Апрєль” і т.д. Позаду групи були встановлені 3 великі екрани, на яких змінювалась картинка відповідно до пісень. Виходило дуже гарне світлове шоу. Перед виконанням пісні ЕРЕНБІ Вітя Бронюк перевзувся у яскраво-жовті гумові чоботи. Концерт тривав більше 2 годин, здається ТіКівці виконали всі свої пісні. Потім був біс – не один, а цілих 5 (Олені, Алкоголізм, Білі троянди, Сірожино пірожино, Свєта) !!!!! Зал не хотів відпускати ТіК і вони стільки раз повертались на сцену. При представленні (не знаю, як правильно сказати) музикантів бек-вокалістка співала Sonne Rammstein’a – це було круто.

Деякі фото (якість погана, бо сиділи трохи далеко і для фоток було темно)


ТіК
ТіК	ТіК	Олéні, óлені

Rammstein

yAnTar — Sat, 13 Mar 2010 22:39:18 +0000

У 2010 р. проходить тур німецької групи Rammstein на підтримку свого нового альбому Liebe ist für alle da. 9 березня вони завітали у Київ. Я не міг не відвідати їхній концерт, заодно ще мав і інші плани у Києві (про це буде пізніше – поки-що операцію перенесли на понеділок 15 березня). Отже, вирішивши всі свої справи у понеділок ми вирішили до МВЦ, що знаходиться біля станції метро Лівобережна.

Біля 19:00 ми були перед входом. Народу багато, черга взагалі не рухається – організація була поганою, відкриті були тільки одні двері і з такою чергою ми мали шанс попасти всередину після закінчення концерту. В той час, коли більшість людей стояли в черзі в приміщенні виступали норвежці Combichrist. Для кого вони виступали – незрозуміло.
На вулиці ставало холодно, народ почав скандувати – починали від “Ганьба” і закінчували “Пі.ари”. Пізніше відкрили ще декілька входів і все пішло набагато швидше. Ми швидко перебігли в лівий край і через 5-10 хвилин черги (до цього стояли десь біля години) зайшли всередину. Пробитись до початку другої (кінця першої) фан-зони нам не вдалось, тому стояли трохи позаду основного натовпу. Якщо йти наступного разу на концерт, то обов’язково потрібно брати квитки в першу фан-зону, бо з другої видно слабо (ріст у мене невисокий, добре, що Вова час від часу брав мене на спину ). Приблизно через півгодини почався концерт.

Rammlied- на сцену виходять учасники групи – Тіль у костюмі м’ясника і пішло-поїхало.

Bückstabu – пісня з нового альбому.

Waidmanns Heil – особисто мені ця пісня подобається – особливо агресивний приспів Die Kreatur muss sterben.

Keine Lust – народ відривається на повну. Всі хором кричать Ich hab keine Lust.

Weisses Fleisch – Флака виконує свої “дикі танці”. Тіль ловить його і “вбиває”.

Feuer Frei – коментувати напевно не потрібно – море вогню (3 вогнемети) і драйву.

Wiener blut – новий альбом – мене особисто не чіпає.

Frühling in Paris – французький вальс, улюблена пісня Вови з нового альбому.

Ich Tu Dir Weh – Тіль ловить Флаку, кидає у ванну і заливає його вогнем з бідона, піднявшись на постаменті. Але Флака воскресає у гламурному блискучому костюмі.

Du Riechst So Gut – одна з кращих пісень групи.

Benzin (одна з моїх найулюбленіших пісень) – знову Флака страждає, Тіль його підпалив.

Links 234 – зал дружньо марширує, особливо ті, хто відкосив від армії (маю на увазі себе ).

Du Hast – всі скандують Du hast mich gefragt und ich hab nicht gesagt.

Pussy- Тіль стріляв зі сцени з пушки папірчиками.

Крістоф кидає в зал свої палички і рами йдуть зі сцени. Але це ще не кінець. Вони повертаються і ще з якими піснями.

Sonne – одна з кращих їхніх пісень, весь світ рахує до 10 в той час, коли сходить Сонце.

Haifisch – Крістіана запускають в зал на його лодці (я чекав на Seemann). “Поплававши” по залу він підняв синьо-жовтий стяг, чим зірвав бурю аплодисментів.

Ich will – Старий добрий хіт, він хотів бачити наші руки – він їх побачив, він хотів піти під аплодисменти – саме так і пішов.

Engel – Тіль з величезними крилами, з яких валять снопи вогню. Це потрібно бачити.

Все – це остання пісня. Учасники виходять і прощаються з Україною. Тіль говорить щиро дякую, спасибо, thank you, danke schön. Концерт закінчено, шкода, що не було Mutter, Ohne dich, Rosenrot, Asche zu Asche, Mann gegen Mann. Але впихнути всі пісні також не можна. Нічого, думаю, що вони ще раз приїдуть в Україну і, можливо, будуть саме ці пісні, а наступний їх концерт в Україні точно не пропущу.
Фото нема, бо я дуже чесний (наївний). На квитках було заборонено приносити відео, фотоапаратуру, то я і не взяв (хоча від нас було і так далеко до сцени). Відео можна знайти на ютубі і на торрентс.ру.
Що не сподобалось – організація, з другої фан-зони було погано видно і не було екранів, але це в порівнянні з емоціями, що були отримані під час концерту – дрібниці.

Червона рута

yAnTar — Sat, 24 Oct 2009 09:32:08 +0000

16-20 вересня (чому так пізно пишу – бо наступних вихідних ходили на Шпиці, а потім якось часу не вистачало) у Чернівцях проходив ювілейний фестиваль “Червона Рута”. Саме 20 років тому, вперше, у Чернівцях, відбувся перший фестиваль, на якому виступали такі відомі виконавці (зараз), як ВВ, Кому Вниз, Брати Гадюкіни та ін.
Урочисте відкриття фестивалю було 17 вересня на центральній площі. Виступали Марія Бурмака, Тартак і Плач Єремії. Після відкриття ми пішли у Літній театр, де завершували виступ конкурсанти у жанрі іншої музики – виступав гурт “Верховна зрада”.
Наступного дня відбувався концерт патріотичної пісні – “Незламні”, на який, ми, на жаль не попали, там виступали такі відомі виконавці, як “Мертвий півень”, “Кому Вниз”, “Плач Єремії”.
В суботу ввечері відвідали концерт “Українці всіх країв – єднайтеся!”, на якому виступали “Тартак”, сестри Тельнюк, дует Писанка (що витворяв на цимбалах Іван Кавацюк – це просто фантастика). Завершав концерт “Тартак”, під який майже всі глядачі уже не сиділи, а танцювали, стрибали і т.д. На цьому концерті трапився один казус: хлопець зірвав плакат “Бутирки”, якими був обвішаний Літній театр і його мєнти спіймали і заставили біля входу тримати плакат в руках. (на час проведення фестивалю “Червоної рути” могли б плакати Бутирки зняти).
Наступного дня відвідали ярмарок народних ремесел на вулиці Кобилянської, також відвідали музей де продавали багато різних виробів (про це в окремому пості пізніше). Далі пішли в Літній театр, де відбувався ГАЛА-концерт переможців Червоної рути 2009р. Ближче до 5 години ми пішли на стадіон “Буковина”, де зібралось багато людей. Пройшовши 2 кордони міліції, попали на стадіон. Вирішили йти під саму сцену, там була велика черга людей, всі проходили через металошукач. Ще раз перевірили, чи нема нічого забороненого у наших рюкзаках і впустили нас.
Концерт розпочався з виступу Президента України Віктора Ющенка, який привітав учасників, глядачів фестивалю.
Першими на сцену вийшли хлопці (не памятаю їхню назву), стиль яких сильно нагадує стиль Піккардійської терції. Відіграли одну пісню і замість них вийшли інші виконавці. Слід зазначити, що кожен виконавець співав максимум 3 пісні – такий був щільний графік концерту. Наступним виступав київський гурт “Полікарп” (2 місце у жанрі рок-музики на фестивалі), його я чув вперше цього року на фесті у Підкамені. Полікарпа на сцені змінив гурт “Дахабраха“. Гурт грає етно-хаос (за їхніми словами). В їхній музиці переплелись культури різних країн світу (до складу їхніх інструметнів входять індійська табла, буддистський гонг, віолончель, маракаси ) Передати цю музику словами неможливо – її треба тільки чути. Наступні на сцені – івано-франківські “Кораллі”, який я бачив вживу на Заході-2009. Кораллі, також як і Полікарп зайняли 2 місце у жанрі рок-музики.
Наступні учасники – київський “Солома-гурт”, які отримали гран-прі фестивалю з рук Президента першого Національного каналу Василя Ілащука.
Далі – золотий голос України – тендітна Катя Chilly. Перший раз в житті я чую такий високий голос. (наступного дня на вул. Кобилянської проходила повз нас Катя із контрабасистом – якого я впізнав – у нього оригінальний вигляд, а Катю не впізнав ). Наступні виконавці – веселі хлопці “Гуцул Каліпсо“, “Крихітка Цахес“, “Вій“. Марічка Бурмака. Після них – “Мертвий півень” кукурікає “бютіфул Карпати”. “Кукурікають” просто суперово.

Після “Мертвого півня” виступає разом із симфонічним оркестром культова група України “Кому вниз“. “Вийди, змучена людьми” в дуеті з симфонічним оркестром звучить фантастично. Потім ще “Суботів” і замість комувнизівців виходить Тарас Чубай з Плачем Єремії. Виконує свої класичні пісні “Вона”, “Я піду в далекі гори”. Весь стадіон співає разом з ними. Після Чубая на сцені Тартак, виконують як свої пісні, так і в дуетом з Катею Чіллі пісню “Понад хмарами”. Завершає фестиваль неперевершені Воплі Відоплясова. Фінальним акордом фестивалю стало виконання гімну України на баяні Олегом Скрипкою і виконання всіма виконавцями пісні Тараса Петриненка “Україна”.

Фотографії з фестивалю:

Сцена	Полікарп	Полікарп	Без коментарів
Дахабраха	Кораллі	Кораллі	Соломагурт
Віолончеліст Каті Чіллі	Катя Чіллі	Катя Чіллі	Гуцул Каліпсо
Крихітка Цахес	Крихітка Цахес	Крихітка Цахес	Без коментарів
Марічка Бурмака		Мертвий півень	Мертвий півень
Мертвий півень	Мертвий півень	Мотор’ролла	Брати Золотухіни
Кому Вниз	Кому Вниз	Партитура	Кому Вниз
Кому Вниз	Тарас Чубай	Тартак і Катя Чіллі	Тартак
Кореспондент польського радіо, яку я засліпив спалахом	ВВ	ВВ

Радослав-шоу.

Панорама-центр

yAnTar — Thu, 24 Sep 2009 19:54:11 +0000

В Чернівцях на вул. Хотинській в комплексі “Боянівка” відкривали центр розваг. Незважаючи на кризу – відкривали з шиком, організували концерт, хедлайнером якого був відомий гурт “Океан Ельзи”.
Якраз в ці дні в Чернівцях проходив фестиваль “Червона Рута”, але саме в цей час було мало цікавого і ми поїхали сюди, мене особисто, більше цікавив “Океан Ельзи”, ніж сам центр. Спочатку виступали місцеві виконавці, люди відверто нудьгували. Потім відкрили центр і всі хлинули туди. Ми також пішли туди подивитись. Центр вразив своїм шиком. На першому поверсі суперовий фонтан, біля якого грав симфонічний оркестр. Правда, шум води приглушував звуки Штрауса. Також тут розташований льодовий майданчик на 1100 кв.м. На другому поверсі кімнати з безліччю більярдних столів (68 здається, писало на рекламі), боулінгові доріжки (25), 4-D кінотеатр, скеледром, космічна кімната (не бачив, не знаю, що там). Багато писати про центр не буду, як кажуть, краще один раз побачити, ніж сто раз почути. З вікон другого поверху ми побачили на сцені Святослава Вакарчука і поспішили до сцени. “Океанельзівці” відіграли 7 пісень, серед яких: “Сосни”, “911″, “Зелені очі”, “Я не здамся без бою” і ін.

Фото з центру і з концерту

Фонтан	Більярдні столи	Більярдні столи	Столи зі Штутгарта
Боулінг	Вітражі	Оркестр	Загальний вигляд
Загальний вигляд	Славко Вакарчук	Славко Вакарчук	Океанельзівці літають
Океан Ельзи	Океанельзівці літають	Океанельзівці літають	Славко Вакарчук

Захід-2009

yAnTar — Tue, 01 Sep 2009 06:44:55 +0000

Не пройшло і місяці від того часу, як я побував на першому фесті у Підкамені і я поїхав на інший фест – останній фест цього літа – Захід. Його я пропустити не мав права – тут виступали Фліт і Los Colorados
Купивши заздалегідь квитки на фест і на поїзд, в суботу вранці ми (Валя і я) вирушили до Львова. З Чернівців цим самим поїздом їхали Рома, Саша і Леся, тільки в іншому вагоні. У Франківську в наш вагон підсіли Оля і Вова (з якими познайомились на Підкамені), які везли наші квитки на фестиваль. Час до Львова пролетів дуже швидко. У Львові нас чекав Андрій і разом пішли на автобус до Звенигорода. Але не все так просто було, як ми думали. Обміняти наші квитки на пов’язки було не можна, за банальної відсутності пов’язок (одноденні були, дводенні закінчились), а в автобус без пов’язок не впускали. Квитки мали привезти через 10-15 хвилин. Так ми простояли на львівському вокзалі півтора години (за той час купив квитки додому на нічний поїзд). Нарешті домовились, що стрічки на пов’язки обміняють у Звенигороді (чому так зразу не зробити). Їхали у Звенигород весело, цілу дорогу у маршрутці жартували, співали пісні (зокрема “Тиху” ТІКа). Тобто з організацією фесту не склалось ще з самого початку.
Через хвилин 40 прибули в Звенигород, на сцені чекались гурти. Розклали намети, принесли дров (бузини, тому що дров, які привезла машина вже не було), води (між іншим по воду прийшлось йти в село, бо в кранах не було тиску – ще один камінь в город організаторів) На сцені виступали різні гурти – XY4, Серцевий Напад, Брем Стокер. Народ потрошки розігрівався. Публіка була різномантіна, запамятались 3 хлопці, що стояли поруч – один в противогазі, інший в німецькій касці, третій з номерами від мотоцикла на куртці.
Потім вийшли хлопці з Тернополя – Los Colorados. Всі учасники гурту були одягнуті у ковпаки а-ля Гаррі Поттер. Хлопці виконали свої традиційні пісні “Кохана”, “Ровер Україна”, “Помідори”, “Піаніно”, “Чорна любов” Під час їхнього виступу я зірвав повністю голос, особливо під Hot & Cold. Ну і, звичайно “Тьотя Люба” на біс. Після Los Colorados ми пішли знову до наметів, там виступали Сонцекльош, НеДіля.
На Флітів ми повернулись. Виступ хлопців з Франківська пройшов на ура. “Однозначно”, “Лісні санітари”, “Спаплюжений”, “Диво гриб”, “Таблетка”, “Критик” і звичайно улюблений “Їжачок”. Ми думали, що на сьогодні це вже останній гурт, але ведучий оголосив, що наступними будуть виступати The Вйо. Мені, особисто, після Флітів The Вйо здались дуже нудними. Захотілось спати під таку музику, дочекались ще “Зір” і пішли до наметів.
Довгий час ще сиділи навколо вогню біля наметів. Запамятався один хлопець, який шукав “панковську палатку” і 4 рази підходив до нас з різних боків (ходячи кругами) і питав чи не знаємо, де вона.
Наступного дня до обіду робити було нічого – назбирали дров, ходили по території фестивалю, купили футболки Захід – Sex, Drugs and Rock&Roll. Пішли в музей історії древнього міста Звенигород. Валя, Андрій і я у музей не йшли, бо були тут 2.5 місяці тому. Потім посиділи на березі місцевого озера. Прийшла компанія з 10 чоловік і виконали “Кафельний пам’ятник” Перкалаби у своїй обробці (відео далі). Потім почався концерт. Знайомі волонтери (ті що міняли квитки на повязки сказали, що Юркеша і Qarp’и не буде. Концерт розпочався біля 5 години. Запамятався виступ київської Оратанії (особливо пісні “Рожевий холодильник” і “Дєвочка-мєнт”) – хлопці оригінально були одягнені – в сімейних трусах, франківських Кораллів, особливо їхнього трембітаря. Накінець вийшли Ot Vinta. Вони просто порвали публіку. Такого голосу, який має Юрій Журавель я ще не чув. Ну і заводили вони публіку нехило. Чого вартують такі пісні, як “Дупотряска”, “Дарма я наївся цибулі”, “Не мала баба клопоту”, “Шуруй”, “Опля Картопля”, “Міцні засмальцьовані руки”. А під “Rock&Roll для черепах” майже все поле танцювало. 2 рази хлопці виходили на біс, остання пісня, яку Журавель співав своїм громовим голосом (разом з усім полем) була “Попереду жахи-шляхи”. Під час виступу гурту біля самої сцени помітив двох стареньких жіночок, які уважно слухали виступ гурту (цікаво, чи залишились вони слухати hardcore – а може вони тільки на нього і прийшли ). Після Ot Vinta завершав виступ на фесті рівненський hardcore гурт Мій батько п’є. Ми пішли до наметів, взяли свої речі і пішли шукати автобус, щоб доїхати до Львова. Біля зупинки автобуса вишикувалась черга, але автобус зупинився не там, де стояли люди і всі забули про своє місце в черзі, ринулись до автобуса. В автобус ми не вмістились, але водій пообіцяв, що приїде, якщо назбирається людей ще на один автобус. Пізніше прийшов один з організаторів, що займався автобусами і сказав, що автобус приїде обов’язково (хоча під час концерту оголошували неодноразово, що будуть постійно курсувати автобуси від 24 до 4 години). В другий автобус вмістились всі, але прийшлось стояти всю дорогу до Львова. У Львові були о 2:30. Сіли на поїзд і додому.
Якщо порівнювати цей фестиваль із Підкаменем, то організація тут була гіршою:
- проблеми з водою;
- затримка із квитками першого дня;
- відсутність автобусів;
- біотуалети, які другого дня уже були “повними”.
Хоча, як для першого фестивалю – то все це можна пробачити.

Відвідувачі фесту	Los Colorados	Los Colorados	Los Colorados
Ранок у наметовому містечку	Оратанія	Кораллі	Кораллі
Кораллі	Ot Vinta	Ot Vinta	8369 ЛВБ
Бабусі слухають Hardcore

Підкамінь-2009

yAnTar — Tue, 04 Aug 2009 15:25:25 +0000

24-26 липня у селищі Підкамінь Бродівського району Львівської області відбувався етнофестиваль “Підкамінь-2009″. Взявши вишиванки, я з Валею, в п’ятницю ввечері сіли в Коломиї на поїзд Чернівці-Москва і вирушили у Підкамінь.
З Коломиї в Броди нам підходив тільки цей поїзд Чернівці-Москва (можна було їхати поїздом у Львів, а потім маршрутками добиратись до Бродів, але хотілось без пересадок). На вокзалі нас чекав не дуже приємний сюрприз: плацкартних місць не було і нам прийшлось купувати купейні (хоча різниця між ними невелика – біля 10 грн). О 5:45 ранку прибуваємо у Броди. Біля 6 години сідаємо на автобус до Підкаменя. Біля 40 хвилин їзди (спання) і ми у Підкамені. О 7:30 приходимо на територію, де проводиться фест. Майже всі ще сплять – хто в наметі, хто біля намету (певно звечора не могли залізти в намет, або місця не було). Десь через півгодини народ починає прокидатись.
Їдучи сюди, ми знали, що тут буде Андрій з Тернополя, з яким я познайомився на сплавах. Він мав нам забити місце під намет. Щоб рано не будити його, зателефонував до Андрія біля 9 години. Дуже сонний голос відповів у трубку, щоб ми підійшли до головної сцени, він зараз туди підійде. Дивлячись на Андрія, зрозумів, що вчора вони дуже добре погуляли. Біля наметів зустріли старих знайомих (Назара і Уляну), яких я знаю зі сплаву Дністром, та знайшли нових знайомих: з Тернополя – Наталю, Іру і Марійку; з Івано-Франківська – Олю, Вову і Сашу (Сенді).
Швиденько розкладаємо намет, йдемо в ліс по дрова, готуємо їжу. Далі мала бути культурна програма – відвідини Каменя, монастиря, але сильний дощ перетворив культурну програму у алкогольну . Горілка, вино, пиво, Pistols (пиво+вино – напій, який презентували Вова і Оля ), глінтвейн не давали нам замерзнути (а вогню згаснути) під самопальним тентом з клейонки. До нас приєднався ще Юдій – хлопець з Рівного, досить цікавий хлопець, а пізніше Павло – поляк, який дуже гарно говорить українською мовою і знає багато українських народних пісень. Незадовго після початку концерту дощ зупинився і народ пішов відриватись. Харківську “Ойру” я пропустив, ми з Андрієм пішли шукати, де купити бандану. Заодно подивились, що цікавого тут продають, подивились на майстер-клас ліплення горщиків. З нами ходив також Павло, який розказав цікаву історію, яка з ним трапилась в Україні, коли ДАІшники хотіли здерти з нього 800 гривень, бо, цитую:”Ти погано їхав”. Зрозумівши, що грошей не отримають, запитали його, чи він нічого доброго не везе, наприклад текіли (уявляю, що буде, якщо у нас буде ЄВРО-2012 і потік іноземних туристів до нас приїде). Першими, кого ми чули був гурт “Полікарп” з Києва. Хлопці грають етно-рок і грають якісно. Після них виступала білоруський гурт “Unia” – виступ був суперовий, грають фолк з домішками металу, виконували 2 українські пісні на білоруській мові (можливо в Білорусії також є ці пісні). Відео виступу цієї групи можна глянути нижче.
Місце на сцені після Унії зайняв гурт “Русичі” з Білгород-Дністровська, які з цією програмою будуть представляти Україну на фесті “Пшистанек Вудсток”. Русичі ще більше завели публіку, особливо пісня Гадюкіних “Файне місто Тернопіль” (між іншим, вчора не стало лідера гурту Сергія Кузьминського, земля йому пухом).
А після “Русичів” на сцені з’явились “Тверезі і культурні” (найсильніше я хотів почути їх на цьому фесті. На жаль перший день з такими гуртами як “Тінь Сонця” і “Кому вниз” не розглядався, бо в п’ятницю ми працювали. Отже,”ТІК“- виконував свої хіти (а яка пісня у них не є хітом ?): “Ще не вмерла Україна”, “Свєта”, “Сержант міліції”, “Сосюра”, “Білі троянди”, “Олені” (куди ж без них), “Вчителька”, “Апрєль”, “Сінєглазочка”, “Сірожино пірожино” – пісня, яку ТІК вперше виконував, ну і звичайно “Алкоголізм”, яку тверезі і культурні виконували ще і на біс. Окремо треба відзначити пісню “Ой піду я на гору крутую”, яку співали усі присутні на фесті. Під час виступу “ТІКу” почав крапати дощ, але він зрозумів, що нас цим не налякає і відступив.
Концерт вдався на 5+, про що свідчать надірвані голосові зв’язки у Андрія (повністю, Андрій не міг говорити) і у мене (частково). Після концерту половина людей лягли спати, а інша половина сиділа біля вогню, жарила сосиски. Прийшлось позичити трохи дров у тих, хто вже полягав спати. Коли йшли по сосиски до машини, ще побачили фаєр-шоу у виконанні хлопця і дівчини. Ті, хто ще не спав співали українські народні пісні під гітару Павла, який, як я уже казав, але повторю ще раз, знає дуже багато українських пісень. Трохи смішно було, коли він починав грати пісню, а ми всі підхоплювали слова і він питає: “А ви знаєте цю пісню ?”. Так просиділи до четвертої години, дрова закінчились, сон взяв гору над нами.
Незважаючи на те, що лягли досить пізно – прокинулись рано. Вчорашня культурна програма перенеслась на сьогодні, і погода нам її не зіпсувала. Хоча були 3 зливи, але вони швидко минали. Подивились на сам Камінь, відвідали монастир, підземну церкву. Біля монастиря (дякуючи СРСР) знаходиться психіатрична лікарня для жінок. Досить непогано збереглись мури і вежі. Тут нас знову застав дощ, але через 5 хвилин він закінчився і ми поспішили до наметів.
Вдень діяла мала сцена, але там були, в основному, концерти, для тих “кому за 50″, то ж там цікавого нічого не було. На полі недалеко проводились козацькі змагання. Потрібно, взявшись за пояс суперника, викинути його за межі кола. Ми якраз попали на півфінали і фінал змагань. І знову дощ, та не просто дощ, а страшна злива, але в той час, ми уже були в наметах. Слід зауважити, що багато людей покидали фест того дня, бо музична програма була трохи нудною (знав би я, що не буде Mad Heads може поїхав би додому).
Першими на сцену вийшла коломийська група “Дзвони”, потім “Чорнобривці” (троє чорношкірих у вишиванках) – взагалі не знаю, для чого їх було запрошувати на фест. Таке враження, що тексти пісень вони вивчили, а слів не розуміють (ти казала у п’ятницю підем разом по криницю). На полі хлопці розгорнули плакат із написом “Ложка дьогтю в українській культурі”. Найбільш враженим від виступу негрів був Павло (особливо, коли вони співали українську народну пісню на польській мові). Він сказав, що бачить таке вперше, щоб чорношкірі у вишиванках співали українські народні пісні на польській мові.
Далі – “Made in Ukraina” – нічого оригінального дівчата співають народні пісні в своїй обробці. Далі львівський гурт “Опіум” – трошки завели публіку, сподобалось декілька їхніх пісень. Виступ “Опіуму” закінчився і всі були в очікуванні Mad Heads XL. Але не так склалося, як бажалося, Божевільних голів не було . От і все. Концерт закінчився. Проте розходитись не хотілось, ще біля 1.5 години ми сиділи біля вогню, розказували різні історії, анекдоти. Запам’ятались хлопці які ходили від багаття до багаття і у посудину збирали 10-15 грам будь-якого алкоголю. Важкий ранок, певно був, у них. Потім Андрій (велике йому дякую) довіз нас до Бродів і ми, сівши у потяг Київ – Івано-Франківськ (квитки купив Вова ще в обід, але знову плацкартних місць не було – їхали у купе) доїхали до Франківська, а звідти маршруткою у Коломию (спати хотілось жахливо – цілу дорогу у нашому купе однорічна дитина заводила свої концерти). Ех, почався робочий тиждень, а як хотілось ще день-два пофестивалити.

Якщо підсумувати – то все було просто супер: концерт, зустріч із знайомими, нові знайомства, атмосфера фестивалю (це взагалі окрема тема). Шкода, звичайно, що не було Mad Heads XL. Не хочу чекати до наступного року, щоб їхати в Підкамінь (хоча обов’язково поїду), хочу ще цього місяця (думаю у Звенигороді або Унежі ) знову зустрітись з тими самими людьми і приємно провести час.

Хочете слухати музику – слухайте mp3.

P.S. Якщо написав щось не так, або щось забув – нехай мене поравлять ті, хто були на фесті.

Ранковий Підкамінь	Сенді з тентом	Вова, Оля, Андрій	Андрій
Назар	Іра	Обід	Вся наша компанія
Вишиванки	Павло	Дружба польського і українського народів	Справжній козак
Камінь	Підкамінь	Під Каменем	Під Каменем
Під Каменем	Монастир		Камінь
Камінь	Мури монастиря	Вежа монастиря	Дзвінниця
Дзвінниця	Вид на село	Мури	Статуя Богородиці
Статуя Богородиці	Вечеря (дуже смачна була)	Захід сонця	Юдій

Unia

ТІК – Свєта

Stare misto

yAnTar — Wed, 01 Jul 2009 12:43:52 +0000

Вчора вранці приїхав зі Львова, де проходив рок-фестиваль “Старе місто”, на якому виступали Mad Heads XL, Гайдамаки, Korpiklaani, Сплін, ВВ і хедлайнер концерту – Gogol bordello. Враження тільки позитивні, тільки Гайдамаки підкачали. Але про все по порядку.

В неділю ранком сіли на поїзд Чернівці – Львів і вирушаємо (Валя, Роман і я) до славного міста Лева. Я думав, що не буде де яблуку впасти у вагоні, але виявилось зовсім не так. Проїжджаючи поїздом повз одну фортецю, я помітив дивну схожість муру з муром Старого Села. Через півхвилини я зрозумів, що це і є той самий мур . Біля 13:00 прибули у Львів, забрали наші квиточки (велике спасибі Алсу і його знайомому) і вирушили шукати стадіон “Україна”. Біля 14:30 прийшли на стадіон, концерт уже мав початись, але людей навіть ще не думали запускати.

Біля 15:00 почали запускати людей, народ повідкривав парасольки, бо сонце пекло нещадно. На вході двічі перевіряли рюкзаки, витрясали все. Першими виступали Mad Heads XL – їхній виступ був одним з кращих на концерті. Вони так завели публіку, ніби це вони були хедлайнерами. Наступні виступали Гайдамаки - найгірший виступ на цьому концерті. Над стадіоном почали збиратись важкі дощові хмари, але ніби за помахом чарівної палички обійшли стадіон (потім нам розказували, що в частині Львова був дуже сильний дощ). Хоча, легенький дощ нам би не завадив, бо було дуууже жарко. Потім були гарячі фінські хлопці Korpiklaani – мені особисто сподобався їхній виступ, особливо композиція Vodka. Наступні – російський Сплін, спочатку меланхолічні композиції (підтверджуючи цим самим назву свого гурту), народ нудьгував, але на останніх (Феллини, Орбит без сахара, Выхода нет, Мое сердце) завелись. ВВ – класичний виступ, так як Скрипка заводити публіку в Україін не вміє ніхто (хіба що сьогоднішній Mad Heads XL). Виступ ВВ ми спостерігали з трибуни, бо саме в той час пішли їсти.

Останніми на сцену Львівського стадіону вийшли хлопці з далекої Америки – Gogol bordello. Їхній стиль неповторний (як вони самі називають – Gypsy Rock), а що виробляв їхній скрипаль – це взагалі бомба. На жаль, до кінця виступ ми не побачили, тому що поспішали на потяг, який відїжджав о 23:35.

Думали нормально поспати в потязі. Та не тут було. Всі місця заняті (вагон – типу плацкартний, але рахується загальний). Нас в одному купе (разом з боковими поличками), де зазвичай їде в плацкарті 6 чоловік – було 12 !!!. Валі знайшлось одне напівлежаче бокове місце, а ми з Ромою вирішили вилізти на 3 полички (в одному купе 3 полички уже були зайняті хлопцями) і так доїхали додому.

Враження від концерту – тільки позитивні, атмосфера невимушена, розслабляюча. Але, як кажуть, в бочці меду не обійшлось без ложки дьогтю. На квитках було написано, що заборонено проносити на стадіон відео- і фотоапаратуру. І я, як законослухняний (наївний) не взяв фотоапарат. Пізніше виявилось, що всі носили фотоапарати і нікому нічого за це не було. Є декілька більш-менш нормальних фотографій зроблених на комунікатор HTC Touch Dual.

Фотки

Сцена	Ось так подавали електрику на концерт	Хлопець прийшов поспати сюди	Стадіон
Стадіон