Виходимо на гору, на якій є хрест (на нашій карті вона не позначена), під нею оз.Догяска,, напрво дорога на г. Трояска, яку ми мало не пропустили. Йдемо по стежці, справа від стежки суцільна димова завіса. Туман зупинився, ніби пропускаючи нас. Знову починається дощик. Траверсуємо г. Трояску і починаємо скидати висоту. Часу у нас ще достатньо, так що ночувати будемо не тут, а доки дійдемо. Йдемо вздовж р. Чорна Тиса. Переходимо декілька раз через річку по камінні. Останній раз переходимо вбрід - вода холоднюща, аж ноги ломить.

Одразу після переходу бачимо гарну поляну, де розбиваємо намети і розпалюємо вогнище. На вечерю у нас на перше - гречка з тушонкою, на друге - суп (саме так, а не навпаки, бо спочатку суп не планувався, а після гречки вирішили зварити суп).

Наступного дня вранці підйом о 7:00. Сніданок - вівсяні пластівці із згущеним молоком. Треба виходити швиденько, бо не знаємо скільки часу нам ще потрібно йти в с.Чорна Тиса. Вчора ввечері Діма ходив у розвідку і бачив, що стежка закінчувалась, то ми йдемо лісом. Стежка то пропадає, то з’являється. В деяких місцях стежка пропадає на одному березі і зявляється, доводиться роззуватись і переходити по воді на протилежний берег, вода, звичайно, що холодна. Одного разу перелазимо через слизьку колоду, перелазити незручно, колода дуже слизька, а з рюкзаком рівновагу тримати не дуже зручно.
Через 3 з половиною години лазання по лісі, каміннях і воді переходимо ще раз воду і виходимо на нормальну дорогу, бачимо напіврозвалений будиночок, біля якого стоїть Урал, тут йде вирубка лісу. Години 2 ходьби (по дорозі робимо обід, на меню - все що не доїли за вчора і сьогодні) і ми заходимо в село. Приводимо себе до нормально вигляду. Місцеві люди кажуть, що сьогодні транспорт в Ясіню не ходить, треба йти пішки, на питання скільки йти жінка каже 7 км з такою інтонацією, якби це було метрів 500. Але йти нам уже не дуже хочеться. Думаємо про те, щоби хтось підвіз. Бачимо попереду вантажівку, Вова доганяє її, чоловік погоджується нас підвезти. Залазимо в кузов і розміщуємось між (на) ящиків з капустою і картоплею. Духота неймовірна, піт заливає очі, але все ж таки краще, ніж пішки. Так ми проїхали 5 кілометрів. Гроші брати водій відмовився. Дуже велике йому спасибі, що нас підвіз.

Далі ще 2 кілометри асфальтною дорогою в центр с.Ясіня і одразу сідаємо на автобус в Коломию. Ще в Ясіні нас напрягала жіночка, яка приїхала сюди з 3 сумками і якимось ящиком, чи ми не бачили Ющенка. Який Ющенко, нафік він нам здався. (дома уже виявилось, що Ющенко в той час був в с.Яворів Верховинського району, а жіночка просто перепутала назви сіл ). Біля 17:00 приїжджаємо в Коломию. Я виходжу швидше, хлопці їдуть на автостанцію.

За дні ми пройшли (рахуючи по карті) 40 км - перший день - 22 км, другий день - 18 км (з них 5 машиною).

Маршрут	Початок маршруту	По дорозі	Річечка
Десь там далеко видно нашу гору	Жандарми	Лижник	Рома
Санний спорт	г.Стіг		Мідянка
Мідянка	Туман	Туман	Туман
г.Геришаска	Перекус - кілька з огірком	Гірський краєвид
Діма	Вова	Тарас	Хребет
оз.Догяска	Туман	Туман	Туман
Туман	Туман	Туман	Діма Довбуш
	Шеф-кухар	Біля вогню	Біля вогню
Біля вогню	Вогонь	р.Чорна Тиса	р.Чорна Тиса
р.Чорна Тиса	р.Чорна Тиса

• Як збільшити груди пивом
• яка ціна у львові на збільшення груді
• що потрібно їсти щоб жіночі груди росли швидше
• як збільшити груди за 30 хвилин
• збільшити груди на один розмір
• природно збільшення грудей
• Збільшення груді пивом - через рекламу
• як качають груть
• як реально збільшити розміри грудей
• збільшення грудей львів
• як збільшити розмір грудей
• Збільшення грудей народними методами
• як збільшити груди що їсти
• стоимость процедури по увеличению груди в украине
• чи можна в тернополі збільшити груди
• бальшая грудь
• збільшення грудей чернівці
• де роблять збільшення грудей у Чернівцях
• Рослини для збільшення грудей
• народні методи збільшення грудей

Шукають як збільшити груди за 30 хвилин п’ючи пиво і вживаючи різні рослини

запити-послуги:

• чистка настінних годинників
• снять квартиру в червене
• продаж ножиць ягуар у Львові

Також окремо потрібно виділити “німецькі” запити:

• продам німецьку каску
• продаю німецькі каски
• вага німецьких касок
• скачати ностальгічні німецькі фото

Запити-питання:

• що робити якщо не працює internet explorer 8
• якщо голуб залетів до хати
• де провірити рахунок інтернету?
• як називають попугаїв
• як орієнтуватися на рентгені
• встановити гугл

Уявляю ситуацію, коли в хату залетів голуб, люди відкривають браузер  і давай в неті шукати. Також цікаво орієнтуватись на рентгені - цікаво, що хотів знайти той, хто це шукав.

запити тих, хто хоче відпочити в Залізному Порту

• віддих у Залізному порту
• віддих в жилізному порту
• Жилізний порт фото
• відпочинок в жилізному порті 2009 року
• подивитисьфільм який показують в залізному порті
• відпочинок жилізний порт

Багато людей грамотних - слова віддих і Жилізний Порт вбивають.

Інші некатегоризовані запити

• борщівські хлопці
• 097-111 11 30
• ТАМ ДЕ ДНІСТЕР ПО КОЛІНА - хтось хоче на Дністер, але не вміє плавати.
• раммштайн сантехника - не зрозуміло, що тут шукали.
• Основні теги для будування - цікаво, що хотіли будувати з тегів.
• вища ліга футбол харчування, меню - хтось хоче харчуватись, як футболісти Вищої ліги.
• тварина схожа на кенгуру у лісах Львівської області - Чупакабра всіх достала
• дизельные тепловые пушки украина мастер
• прикольні фрази якими можна грузити
• безплатні фільми Булгаков
• аренда электростанций - хочу також орендувати електростанцію, КВт так на 200.
• Леся українка про метеликів
• чорне море на українській мові - є ще Чорне море на англійській, німецькій і хінді.
• київ-красник автобус - хточь хоче з Київа зразу в Красник, по такій дорозі як там - фіг проїдеш.
• чорно білі печери - хочу також в чорно-білу печеру, в кольоровій вже був
• костюми індіанців
• Моя перша подорож поїздом - хтось шукає твір на дану тему.
• Зуб мамонта Чернівці - мало того, що блог на першому місці за запитом куплю зуб мамонта, так ще й у Чернівцях його треба.
• продам мавпу чернівці
• китайськей телифон нокия н 95 - грамотні люди шукають, напевно китайці загубили його і шукають.
• зкачати за хвилину ігру до компютера

5165 id

P.S. Уже в першому поході палиці показали свою ефективність.

Наступна зупинка Крехів - село відоме своїм монастирем, який відомий своїми чудотворними іконами. Монастир було засновано ще в 1613 р. ченцями Києво-Печерської Лаври Йоілем та Сильвестром. Походивши по території монастиря вирушаємо далі.

Жовква - районний центр - проте який районний центр - Львів в мініатюрі. Тут в центрі міста на малій площі зосереджені Ратуша, Жовквівський замок (зараз там проходить реконструкція),  костел Св. Лаврентія XVII ст., (такий же грандіозний, як Домініканський костел у Львові), а також Василіанський (XVII-XX ст.) і Домініканський (XVII-XVIII ст.) монастирі. Жовква стає останнім пунктом у нашій мандрівці. Далі переїзд до Львова і нічним дизелем додому.

Фотографії.
Тустань

Тустань - Камінь	Тустань - Камінь	Тустань - Камінь	Капище
Капище	Капище		Ідол
Ідол з дерева			Мавки
	Острий камінь	Острий камінь	Острий камінь
Вид з Острого каменя на фортецю			Древні жителі:)
	Камінь - центр фортеці
		Камінь з іншого боку
Початок (у нашому випадку кінець) маршруту

Самбір

Міська ратуша

Костел Івана Хрестителя

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Крехів

В’їздна брама	Мозаїка	Миколаївська Церква	Миколаївська Церква
Оборонна вежа	Миколаївська Церква

Жовква

Мури фортеці	Костел св. Лаврентія	Костел св. Лаврентія	Костел св. Лаврентія
Міська ратуша	Солдат на димарі		Фортеця

Виїхавши з Унева - повз Перемишляни їдемо в Свірж. В цьому селі над ставом знаходиться мальовничий замок, згадки про який зустрічаються в архівних документах, датованих 1530 р. В той час він належав шляхетському родові Свірзьких. Сучасного вигляду замок набув у середині XVII ст., з часу переходу його у власність графа О.Цетнера. Граф наказав перебудувати і значно зміцнити замок.
Закінчивши прогулянку замком нас чекав сюрприз. Наш автомобіль заперли у пастку, позаду Славути припаркувався джип. Андрій і пробував вирулювати, але місця було дуже мало. Прохожий підказав - та перенесіть ви машину, скільки того і сам миттєво допоміг це зробити. Добре, що машина легенька (Славута) і так просто вийшли з ситуації.

Далі повз Бібрку їдемо в с.Звенигород - колишню твердиню і одне з наймогутніших міст Галицько-Волинського князівства. Звенигород в свій час був столицею Звенигородського князівства. Але в 1240 р. хан Батий спалив місто і воно уже не відродилось і зараз має статус села. В селі знаходиться музей історії Звенигорода, який, якщо ви вже тут, неодмінно треба відвідати. У музеї є дуже багато цікавих експонатів - знаряддя праці, прикраси наших пращурів. Окрасою музею є 2 діорами - на першому поверсі - битва звенигородців з ханом Батиєм, на другому поверсі - сучасний і тодішній Звенигород. Недалеко біля музею розташований пам’ятник Землеробу, Воїну, Літописцю і Матері-берегині (я спочатку подумав, що то Кий, Щек, Хорив і Лебідь ). В зарослях бур’яну можна знайти пам’ятник давньоруському князю на коні з трьома ногами. З траси в Звенигород можна попасти з двох сторін, з одного боку - дорога гарна, з іншого - погана (через с.Шоломия). Ми за відомим законом попали на погану дорогу (хоча у порівнянні з Уричем це була ще автомагістраль).

Виїхавши із Звенигорода на трасу одразу повертаємо наліво - там знаходиться Старе Село. Руїни замку (оборонний замка кн. Острозьких, побудований 1584 — 89 з участю А. Прихильного та відновлений 1642 і 1654 рр. ) з дороги вражають своєю величиною - ну дуууже великі. Всередині також відчувається величина (і велич) замку, який тут колись був. На жаль, зараз, залишились тільки стіни. Всередині замку багато машин, людей, шашлики, пиво і т.д. Швиденько обідаємо і в дорогу - зараз нас чекає найдовший переїзд за сьогодні - в с.Урич.

Їхали ми туди довго і нудно, під Львовом попали під сильну грозу, пропустили потрібний поворот, прийшлось вертатись назад. По дорозі сюди бачили завод, де за словами Андрія “Микола їсть цемент” (Миколаїв цемент).  А в Дрогобичі - це взагалі був сміх і гріх. Не знаю, хто і як ставить дорожні вказівники у дрогобицькому районі. Виїхали з Дрогобича, потрібно у Борислав, вказівник показує наліво Борислав, Дрогобич, повернули, виявляється вертаємось назад, їдемо далі. По дорозі зустрічаємо ще пару подібних вказівників, що Борислав і Дрогобич в одну сторону, хоча на карті, вони явно в протилежних сторонах. Складається враження, що інших вказівників не було, тільки Дрогобич - ось і ставлять його куди треба і не треба (перефразовуючи древнє прислівя можна сказати “всі дороги ведуть у Дрогобич”). Один раз повертались назад, бо стрілку на Східницю ставлять перед поворотом, а повертати треба не зразу, а через один поворот. Найсмішніше було далі - коли стоять 2 вказівники на відстані 100 метрів один від одного, перший показує поворот на Східницю наліво, а другий направо (цікаво, що між першим і другим знаком поворота наліво немає). В Східниці біля дороги є мінеральне джерело типу “Боржомі”, проте там дуже багато людей, а у нас немає часу (коли вертались назад, то підприємливі мешканці цю ж воду уже продають). В Східниці дорога стає гіршою і аж до Тустані дорога постійно погіршується. Останні 20 км їхали цілу вічність. Погода погіршилась, почав крапати дощик. Біля 21:20 (планували о 18:00) ми приїжджаємо на місце ночівлі. Краєвид суперовий.  Розбиваємо намети, збираємо дрова, готуємо їжу. Дощ, який зупинився починає йти ще сильніше. Замість вечері за столом - вечеряємо в наметі. Біля 01:30 засинаємо. Щоб всюди встигнути завтра  раненько потрібно прокидатись.

Унів

Оранта	Унівська лавра	Унівська лавра	Климентій Унівський
Фреска на стіні	Розп’яття	Капличка	Церква
Вежа

Свірж

Фортеця у Свіржі	Центральний вхід	Вежа	Звідси зрозумів тільки рік - 1917
Герб родини Цетнерів	Внутрішній дворик	Вхідні двері	Озеро
Фрагмент архітектури	Всередині фортеці		Фортеця - загальний вигляд
Вежа	Вежа	Вежа з іншої сторони

Звенигород

Звенигород	Звенигород	Музейний експонат	Макет церкви 12 ст.
Древній коваль	Вироби і знаряддя шевців	Вітражі	Вітражі
Останки древньої посуди	Люстра в музеї	Літописець	Воїн
Мати-берегиня	Хлібороб

Старе Село

Загальний вигляд фортеці

Фрагмент стіни

Фрагмент стіни

Вигляд зсередини

Панорама фортеці

Діорами в музеї с.Звенигород

Шахтар вистояв і виграв перший для України і останній взагалі Кубок УЄФА - МОЛОДЦІ.

А чому великий патріот України Богдан Ступка погодився знімати у цьому фільмі - є великою загадкою - можливо, криза, бідує людина.

Біля 6 ранку виїжджаємо з Чорткова. По дорозі в Скалу-Подільську зупиняємось в с.Лосяч біля гарного костелу - костел св. Антонія Падуанського. Ще 30 хвилин на автобусі і ми уже в Скалі-Подільській. Йдемо оглядати тутешній римо-католицький костел Успіння Божої Матері, по дорозі зустрічаємо Вову і Таню. Після костелу йдемо на руїни фортеці. Тут я уже був позаминулого року, але погода тоді була зовсім не такою. Фотографуємось на розвалинах замку, робимо химерні тіні на одній зі стін.
Далі традиційна в перший день слпаву кукурудзяна каша, фотографії на фоні фортеці і вперед - на воду. Погода просто супер, сонце гріє (аж занадто, дехто попікся на сонці). Вода Збруча - це не повільний, тихохідний Дністер, місцями тут зустрічаються досить таки цікаві перекати, на першому з яких ми трохи не заїхали в берег (після цього відбувся інструктаж, як правильно робити дугу і підтяг і більше подібних речей уже не траплялось; на цьому перекаті я знімав відео, надалі на таких ділянках відео знімала Валя, а я веслував). По дорозі було 3 ГЕСи, через які треба було обносити катамарани, на одній з ГЕС ми попросились подивитись всередині - шумно, жарко і купа різних датчиків.
Під час сплаву нас супроводжувала одна дурна чапля (насправді то була не одна, але вели всі вони себе однаково), яка тікала від нас за течією Збруча і ми її постійно доганяли і пробували сфотографувати у польоті. У воді постійно плавали чи то вужі, чи то гадюки (штук 10 за день бачили).
Біля 2 години - обід. Місце вибрали явно невдало - напевно якийсь центр, де тусуються всі жаби Збруча. 2 години слухати квакання жаб - це занадто. Після обіду - все стандартно - занурюй весло поглибше, греби подальше. Ближче до вечора пливемо по водосховищу - Збруч широкий, течії немає зовсім.  Біля 6 години на небі почали збиратись дощові хмари, ми причалюємо, швиденько розбиваємо табір, збираємо дрова (ще ніколи не пиляв дрова у положенні напіввисячи і варимо їсти. Крапає маленький дощик, ми ховаємось під тентом. Але ж Збруч має реабілітуватися за свою погоду минулого разу і він це робить. На небі з’являються 2 веселки, хмари відступають і світить сонечко. Нам ще вдається годинку побігати і покопати м’яча.

День другий. Галявина біля Ніверки - Кудринці - Чортків.

О 8 годині ранку підйом, будильник був досить оригінальний - казанок з ложкою (на Дністрі будили гітарою з бубенчиком). сніданок і вперед на воду. Погода просто чудова - на небі ні хмаринки, проте течія нульова, так як перед нами за годину ходи - ГЕС (а за цією ГЕС - ще одна). На воді купаються 13 красенів-лебедів, нам не до них, треба поспішати. Через годину ходи - ГЕС, з дуже неприємним обносом - катамаран приходиться тримати майже вертикально. Після ГЕС - купання у річці обох Андріїв, травертинова печера, з якої відкривається гарний краєвид, сідання на мілину посередині річки і наступна ГЕС, яку я добре запамятав ще з першого сплаву коли дув сильний південний вітер і потрібно було гребсти щосили. Перед ГЕС - мальовничі краєвиди Подільських Товтр. Після ГЕС - ще один досить цікавий перекат (шкода, що відео з нього немає). Кінцевий етап - залишки фортеці у Чорнокозинцях, яку “охороняли” дві коняки, одна з яких була буйною, і Кудринці, які я досить добре запам’ятав ще з першого сплаву (тут я впав у досить таки не теплу воду). На відвідування фортеці немає часу, адже потрібно ще добиратись додому. В Чорткові ми змушені ночувати, так як автобуси на Коломию в цей час вже не їздять. Рано о 5:30 підйом і додому.

Якщо резюмувати цей сплав - то однозначно реабілітація Збруча відбулась. Але сказати, який сплав більше сподобався - по Дністру, чи по Збручу важко. На Дністрі - вражаюча краса його каньйону, на Збручі - цікаві перекати.
P.S. Якщо щось забув, або сказав не так, нехай мене поправлять ті, хто був на сплаві.

Маршрут сплаву	Костел св. Антонія Падуанського в с.Лосяч	Костел св. Антонія Падуанського	Костел св. Антонія Падуанського
Костел Успіння Божої Матері в смт. Скала-Подільська	Костел в смт. Скала-Подільська	Вежа в Скалі-Подільскій	Вежа в Скалі-Подільскій
Розвалини фортеці			Тіні забутих предків
Скала-Подільська	Церква і костел в Скалі-Подільскій
Наша команда	Бичок третячок		Поцілунок з хрущем
Ритуальне поїдання хруща	Збручанський каньйон	Злітаємо	Політ
Чапля	Збруч	Костел	Перекат
Перекат	Квіточка	Кто шагает дружно в ряд ?	Одиноке дерево
Сніг у травні	Могила воїнів УПА	Веслом по голові	Збруч
Відпочинок	Веселки	Захід сонця на Збручі	Купання
Збруч	Пейзах	Збруч	На скелі
На скелі	Збруч	Скеля	Скеля
Фортеця в с.Чорнокозинці	Катамаран - вид зверху