yAnTar блог - про моє життя » Чернівці

Вулиця Кобиляхська

yAnTar — Sat, 28 Aug 2010 16:04:40 +0000

Минулого тижня до мене приїжджав знайомий з Тернополя, проводив йому екскурсію містом – ну стандартна програма – університет, Театральна площа, вул. Руська, ну і звичайно, що вул. О.Кобилянської. Назва вулиці дублюється англійською мовою і тут знайомий побачив цікавий надпис. Замість Kobylans’ka Str. написано Kobylahs’ka Str. З Ольги Кобилянської зробили Ольгу Кобиляхську. Причому на парній стороні вулиці помилок нема, а на непарній помітили 2 таких вивіски. То ж нема чому дивуватись, коли перед Чернівцями пишуть Чернівівці.
P.S. Цікаво, що коли півроку ходив на роботу цього не бачив, а приїхав знайомий з іншого міста і зразу помітив.
Фото клікабельне.

Петрівський ярмарок-2010

yAnTar — Wed, 28 Jul 2010 09:04:15 +0000

11 липня 2010 р. у Чернівцях в парку ім Т.Шевченка відбувався Петрівський ярмарок. Починався він зранку, але ми замучені грибами, які збирали минулого дня пішли трохи пізніше в парк, хоча ІМХО нічого не втратили.Біля стадіону була виставка машин. Особливу увагу привернули до себе 3 “Чайки”, які виблискували хромованими деталями. Одна з них була звичайна – подібна на “Победу” (ГАЗ-12), дві інші – типу лімузин (ГАЗ-13). Також було багато різних тюнінгованих машин, зокрема, дуже багато з різними дорогими аудіосистемами (мене такі мало цікавлять, бо маючи відповідну суму з декількома нулями кожному зроблять таку машину).
Потім пішли всередину парку – тут продавали різноманітні вироби народної творчості. Крім звичайних китайських дрібничок, були і реально цікаві вироби з бісеру, дерева, паперу (макраме), сірників (церкви, будинки), фаянсу, шкіри і ін. Також можна було купити старовинні книги віком від 100 років.
Хотів купити собі тарілку із Степаном Бандерою, але, на жаль, забув вдома гаманець. Так нічого і не купили.
Як кажуть, краще один раз побачити, ніж сто раз почути, фотографії проілюструють частину товару, що були представлені на ярмарку.

Чайка (ГАЗ-12)	Чайка (ГАЗ-12)	Чайка (ГАЗ-13)	Тюнінгована Audi
Привіт Вові	Картини з бісеру	Картини з бісеру	Калина з бісеру
Картини з бісеру	Дерев’яні підставки	Гобелен	Годинники
Сірникова церква	Сірникова хата	Макраме	Паперовий лебідь
Тарілки		Фонтан	Вози
Віз	Ваза		Амфора
Вироби з лози	Шкіряні вироби	Тарілка “Степан Бандера”	Тарілки
Дерев’яні картини	Величезний гобелен	100-річний документ	Старовинна книга

Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської

yAnTar — Sat, 05 Jun 2010 15:01:27 +0000

Вчора вирішили трохи прогулятись, ну і щоб поєднати корисне з приємним вирішили піти в музей Ольги Кобилянської (трохи соромно, що за 8 років проживання у Чернівцях так там ні разу і не був). Прийшли ми трохи невчасно -музей уже мали закривати, але нас впустили і ми швиденько пішли його оглядати. Сам музей – це будинок, в якому жила Ольга Кобилянська з 1925 р. і до своєї смерті. Складається він з 5 кімнат. В перших двох кімнатах – книги з бібліотеки Ольги Кобилянської (Гете, Байрон в оригіналі), картини (в т.ч. і картини, які нарисувала Ольга Кобилянська), листи.
Третя кімната – робочий кабінет Ольги Кобилянської. Піаніно, письмовий столик, стілець, настінний годинник, ксерокс (також її ). На стіні висить лавровий вінок зі срібла, який подарували їй львів’яни до 40-річчя її літературної діяльності.
Наступна кімната – спальня – ліжко, старовинний диван, дерев’яна шафа, дзеркало. В цій і попередній кімнатах люстри часів Ольги Кобилянської. Остання кімната – тут видання книг Ольги Кобилянської – як на українській, так і на інших мовах світу, афіші її вистав в різних театрах України і світу. Також можна побачити зменшені в декілька раз декорації, що використовувались у Чернівецькому драматичному театрі під час вистави “Земля”. На стіні висить цікавий портрет Ольги Кобилянської зроблений з букв її 5 оповідань.

Книги з бібліотеки Ольги Кобилянської	Уривок листа Ольги Кобилянської	Лист засудженого жовніра	Збірка оповідань Ольги Кобилянської видана в Москві
Бюст Ольги Кобилянської	Лавровий вінок	Робочий кабінет	Годинник
Піаніно	Лампа	Спальня	Спальня
Портрет з оповідань Ольги Кобилянської

Обнова-фест 2010

yAnTar — Thu, 27 May 2010 20:08:25 +0000

В неділю 23 травня в Чернівцях на території музею-скансену архітектури і побуту відбувався третій Обнова-фест. Так вийшло, що ми встигали тільки на музичну заключну частину.Отже, біля 6 години ми прийшли до музею, купили квитки і зайшли всередину, зустрілись із нашими знайомими і пішли оглядати територію. По центру території був організований козацький кіш із гарматою, кулішем (якого ми так і не пробували). Час від часу земля здригалась від пострілів з гармати.
Далі нас зацікавила можливість прокататись з вітерцем на тарзанці (здається так називається цей атракціон, коли між 2 деревами на відстані біля 80 м натягнутий трос). Першою пішла Оля, потім я. Чесно кажучи, вразило не сильно, думав швидкість буде більшою. ІМХО, важче і стрьомніше було лізти на дерево по канатній драбині і стояти на майданчику 1х1 м.
А далі була музика – чернівецьких “Пестицидів” ми пропустили. потім не пропускали нікого – “Ті, що падають вгору”, “Nameless”. Тут хочу висловити своє невдоволення дівчині-скрипальці, яка грала в обох гуртах – але вона не грала на скрипці, а тільки водила смичком у повітрі. Коли підійшли до сцени і почали знімати відео, як “вона грає” – вона розвернулась на 90°, щоб не було видно, як вона грає. ГАНЬБА.
Приємно здивував львівський гурт “Оратанія”, про яких я згадував після Заходу-2009 тільки за однією піснею “Дєвочка-мєнт”. Хлопці мають ще пару гарних пісень (особливо сильно в них зачеплена тема кукурудзи ).
А після Оратанії з’явились ВОНИ (яких я пропустив на Підкамені) – фолк-металісти з Києва – “Тінь Сонця”. Потужний голос, потужна музика, чорна атмосфера – ось що можна про них сказати. “Слався, мати Русь”, “Козача могила”, “В дикім полі” і, звичайно “Чугайстр”. На біс хлопці не вийшли – вони не встигали на київський поїзд (так сказали організатори, хоча Фліт також не виходив, хоч на поїзд і не спішив).
Сумні пісні Тіней Сонця змінились веселими запальними панк-роковими ритмами франківського Фліта. “Критик”, “Вийди моя мила”, “Лісні санітари”, “Моя планета”, “Чумак п’є” ну і, звичайно, “Їжачок”. Бісу традиційно нема.
Після музичної програми відбувся виступ ще одних “тіней” – Тіні вогню показали як потрібно жонглювати вогнем. Правда їх я бачив мало, бо місця було мало, а людей багато. Їхній “гарячий” почин не підтримала ватра, яка не хотіла горіти (дощ вдень намочив мокрі дрова) навіть із соляркою.

Козак	Чеканка монет	Ті, що падають вгору	Nameless
Nameless	Та сама скрипалька	Оратанія	Фанат Оратанії
Оратанія	Оратанія	Оратанія	Кирило Момот (Тінь сонця)
Сергій Василюк (Тінь сонця)	Тінь сонця	Кирило Момот (Тінь сонця)	Сергій Василюк (Тінь сонця)
Сергій Василюк (Тінь сонця)	Іван Лузан (Тінь сонця)	Сергій Василюк (Тінь сонця)	Сергій Василюк (Тінь сонця)
Сергій Василюк (Тінь сонця)	Володимир Новіков (Фліт)	Фліт

Арія в Чернівцях

yAnTar — Sun, 16 May 2010 20:34:52 +0000

В рамках концертного туру “Бой продолжается” в місто Чернівці 14 травня завітала російська хеві-метал група Арія. Купили квитки ще тижнем раніше, думали, що з квитками буде проблема, але вільних місць не на балконі було багато. Квитки були в 12 ряді, хоча ряд мало грав роль (основне, що внизу, а не на балконі), бо після того, як Арія вийшла на сцену всі ринулись вперед. Ми стояли між першим і другим рядом (як потім жартували – саме так було написано на квитку – ряд 1 2).
Концерт пройшов на ура – 2 години потужного звуку. Були виконані майже всі їхні хіти – Колизей, Кровь королей, Герой асфальта (моя улюблена пісня), Улица Роз, Раскачаем этот мир, Игра с огнём, Антихрист, Дай жару, Бой продолжается, Осколок льда, Беспечный ангел. Шкода, що не було Штиль, Возьми мое сердце и Кровь за кровь.
Дубінін, Холстінін, Беркут – молодці. Особливо останній – 2 години активно рухатись по сцені (через це його дуже важко було сфотографувати) не у кожного би вистачило сили (хоча ІМХО він скопіпастив стиль повністю у Мангуса Янга із AC/DC).
Запам’яталось, що у Беркута була цікава синьо-жовта нашивка “Беркут МВС” і як він танцював танок – чи то гопак, чи лезгінку.

Відео не знімав, є пару нормальних фото (було темно, витримка була нереальною, спалах прийшлось виключати, бо заряд батарейок був майже на нулю).

Сцена	Дубінін і Беркут	Беркут	Беркут
Сцена	Беркут	Беркут	Беркут
Сцена	Холстінін	Свій серед чужих, чужий серед своїх	Беркут, Дубінін
Холстінін	Беркут	Тріо	Арія
На подіумі

Игра с огнем – дякую Вані Осіпову.

ТіК – народний тур

yAnTar — Tue, 04 May 2010 21:46:43 +0000

25 квітня в рамках свого народного туру група ТіК (Тверезість і Культура) відвідала м.Чернівці (одного разу, я вже слухав ТіК вживу – то було на фестивалі у Підкамені і вони мені дуже сподобались) За 5 днів до концерту були придбані квитки і в неділю о 19:00 під Літнім театром, зустрівшись з братією з офісу зайшли всередину.На розігріві виступили 2 хлопці з піснею День народження, а потім чернівецька група (з лопатою) Пестициди. І після цього на сцену вийшли вони – Тверезі та культурні. Почали з пісні “Білі троянди”, “Ще не вмерла Україна”, “Апрєль” і т.д. Позаду групи були встановлені 3 великі екрани, на яких змінювалась картинка відповідно до пісень. Виходило дуже гарне світлове шоу. Перед виконанням пісні ЕРЕНБІ Вітя Бронюк перевзувся у яскраво-жовті гумові чоботи. Концерт тривав більше 2 годин, здається ТіКівці виконали всі свої пісні. Потім був біс – не один, а цілих 5 (Олені, Алкоголізм, Білі троянди, Сірожино пірожино, Свєта) !!!!! Зал не хотів відпускати ТіК і вони стільки раз повертались на сцену. При представленні (не знаю, як правильно сказати) музикантів бек-вокалістка співала Sonne Rammstein’a – це було круто.

Деякі фото (якість погана, бо сиділи трохи далеко і для фоток було темно)


ТіК
ТіК	ТіК	Олéні, óлені

Чернівецький обласний художній музей

yAnTar — Mon, 14 Dec 2009 19:33:18 +0000

Як би мені не було соромно, але за весь час проживання (біля 7 років) у м. Чернівці я не був у жодному музеї (а ні, був недавно в Музеї архітектури і побуту. Минулої неділі було вирішено частково усунути цю прогалину, а заодно і показати гості з Івано-Франківська Чернівецький обласний художній музей.
На фасаді будинку зображена фреска “Олімп”. Тільки недавно я дізнався що це не просто фреска із зображенням олімпійського сонму, а кожен бог уособлює собою 12 провінцій Австро-Угорської імперії (більше можете прочитати на сайті Блеки). Отже, заходимо всередину – 5 грн вхід, 10 грн за дозвіл на фотографування, правда фотографувати в одному залі на другому поверсі (там знаходяться ікони 18-20 ст.) не можна (мені ікони не сподобались – майже на всіх обличчя, фігури людей передані досить неточно, з сильними викривленнями). Наступна експозиція – картини 19-20 ст. – деякі сподобались, найбільше – це картина “Смерть” 1811 р. Далі йдуть роботи Августи Кохановської і Леона Коппельмана У другого на всіх його роботах неприродно видовжені руки у людей (напевно для підсилення образу). Що мене найбільше вразило – це роботи невідомих та маловідомих австрійських художників на 2 поверсі в холі – портрети Франца Йосифа (тільки зробили йому неприродно вузьку талію ), імператора Йосипа ІІ, Штефана Вольфа, імператриці Марії Терезії.
Також на другому поверсі розташована експозиція німецького абстракціонізма Манфреда Якоба Фогта. Можливо, щось і є незвичайного, цікавого в його картинах (я взагалі люблю загадкові картини), але мене вони не “зачепили”. Також переглянули на 2 поверсі виставку фотографів. На 3 поверсі знаходяться витвори орнаментального мистецтва Буковини – вишиванки, доріжки, вироби з дерева, кахлі, писанки (за кількістю до Писанки трохи не дотягують). Насамкінець фотографую фреску на стелі і скульптури на першому поверсі і виходимо з музею.

Далі деякі фотографії.

Дівчина з музичним інструментом	В монастирській пивниці (Едуард Грютцнер)	Портрет батька художника (Епамінонда Бучевський)	Дівчина з музичним інструментом
Любов і вірність (щось товсті у художинка вийшли)	Смерть	Прочани (Августа Кохановська)	Листівка (Августа Кохановська)
Взимку (Августа Кохановська)	Леон Копельман	Сцена (Леон Копельман)	Автопортрет з квіткою на тлі краєвиду (Леон Копельман)
Автопортрет з повітряною кулею (Леон Копельман)	Портрет дружини (Євзебій Ліпецький)	Монастир Солка(Гуто фон Реццорі)	Церква в Захарештах(Гуто фон Реццорі)
Портрет імператриці Марії-Терезії (невідомий художник)	Портрет імператора Йосипа ІІ (невідомий художник)	Портрет священика (невідомий художник)	Портрет Штефана Вольфа (Кнапп Франц Ксаверій)
Портрет Франца Йосифа І (В.Лемермайєр)	Кольори Європи Манфреда Якоба Фогга	Картини Манфреда Якоба Фогга	Mein Vaterland ist tot … (Манфред Якоб Фогг)
Манфред Якоб Фогг (таких картин там дуже багато)	Скриня	8-бітні доріжки	Писанки
Писанки	Ще одні 8-бітні доріжки	Вишивки	Столик
Вишвивки	Черес (пояс)	Вишвики	Сторож музею )))
Скульптура	Фреска на стелі	Скульптура	Скульптура

Музей архітектури і побуту

yAnTar — Sat, 31 Oct 2009 16:17:31 +0000

В останній день Червоної Рути вирішили зранку відвідати музей архітектури і побуту – показати гості з Івано-Франківська його. Якщо порівнювати цей музей із аналогічним у Крилосі і Львові (Шевченківський гай – там я був ще 8 років тому) – то чернівецький програє.
В музеї представлено чотири селянські садиби – від бідняків до багачів, вітряні млини, корчма, кузня, церква з різних регіонів Буковини. Всередині відтворено інтер’єр кожної будівлі. Як кажуть – краще один раз побачити, ніж сто раз почути – тож дивіться фотографії і приїжджайте дивитись вживу.

Загальний вигляд	Млини ХХ ст.	У хаті бідняка
Стіл у бідняка	Різне причандалля	Амфора	Верстат
Хата багача	Стодола багача	Знову причандалля	Експозиція посуду
Підсвічники	Картина	Макети селян
Гірський краєвид	Загальний вигляд	Хата-землянка

Червона рута – ярмарок народних ремесел

yAnTar — Sat, 24 Oct 2009 14:42:17 +0000

В рамках фестивалю “Червона рута” проходив ярмарок народних ремесел. В суботу (19 вересня) він проводився у Музеї архітектури і побуту, а в неділю народні умільці виставляли свої товари на вулиці ім. О.Кобилянської. Тут були представлені різні вироби – книги, вироби зі скла, паперу, шкіри, металу, дерева, кераміка, різні антикварні речі.
Цього дня ми нічого не купували. Днем раніше я купив тут книжечку чернівецького автора Сергія Коваля “Чия мова вторинна і пародійна” про порівняння української і російської мов, а також збірку з 3 книг української фантастики “Позапростір”.
Погулявши по Кобилянській ми поспішили в Літній театр, де проводився ГАЛА концерт лауреатів Червоної рути.
На фотографіях показано більшість цікавих виробів, які були представлені на ярмарку.

Кошик з шишок	Кошик з шишок	Оригамі	Оригамі
Виступ кобзаря	Кобзар	Сорочка з бісером	Бісер
Ключик	Скляні вироби	Кераміка	Кераміка
Продавець кераміки – справжній українець	Свинка	Домовичок	Трактор
В природі так вони б не лежали	Ваза	Ніфертіті	Правий, чи лівий ?
Такої маски не було навіть у Джима Керрі		Сувенірчики	Кам’яна картина
Кам’яна ваза			Вази з Донецької області

Червона рута

yAnTar — Sat, 24 Oct 2009 09:32:08 +0000

16-20 вересня (чому так пізно пишу – бо наступних вихідних ходили на Шпиці, а потім якось часу не вистачало) у Чернівцях проходив ювілейний фестиваль “Червона Рута”. Саме 20 років тому, вперше, у Чернівцях, відбувся перший фестиваль, на якому виступали такі відомі виконавці (зараз), як ВВ, Кому Вниз, Брати Гадюкіни та ін.
Урочисте відкриття фестивалю було 17 вересня на центральній площі. Виступали Марія Бурмака, Тартак і Плач Єремії. Після відкриття ми пішли у Літній театр, де завершували виступ конкурсанти у жанрі іншої музики – виступав гурт “Верховна зрада”.
Наступного дня відбувався концерт патріотичної пісні – “Незламні”, на який, ми, на жаль не попали, там виступали такі відомі виконавці, як “Мертвий півень”, “Кому Вниз”, “Плач Єремії”.
В суботу ввечері відвідали концерт “Українці всіх країв – єднайтеся!”, на якому виступали “Тартак”, сестри Тельнюк, дует Писанка (що витворяв на цимбалах Іван Кавацюк – це просто фантастика). Завершав концерт “Тартак”, під який майже всі глядачі уже не сиділи, а танцювали, стрибали і т.д. На цьому концерті трапився один казус: хлопець зірвав плакат “Бутирки”, якими був обвішаний Літній театр і його мєнти спіймали і заставили біля входу тримати плакат в руках. (на час проведення фестивалю “Червоної рути” могли б плакати Бутирки зняти).
Наступного дня відвідали ярмарок народних ремесел на вулиці Кобилянської, також відвідали музей де продавали багато різних виробів (про це в окремому пості пізніше). Далі пішли в Літній театр, де відбувався ГАЛА-концерт переможців Червоної рути 2009р. Ближче до 5 години ми пішли на стадіон “Буковина”, де зібралось багато людей. Пройшовши 2 кордони міліції, попали на стадіон. Вирішили йти під саму сцену, там була велика черга людей, всі проходили через металошукач. Ще раз перевірили, чи нема нічого забороненого у наших рюкзаках і впустили нас.
Концерт розпочався з виступу Президента України Віктора Ющенка, який привітав учасників, глядачів фестивалю.
Першими на сцену вийшли хлопці (не памятаю їхню назву), стиль яких сильно нагадує стиль Піккардійської терції. Відіграли одну пісню і замість них вийшли інші виконавці. Слід зазначити, що кожен виконавець співав максимум 3 пісні – такий був щільний графік концерту. Наступним виступав київський гурт “Полікарп” (2 місце у жанрі рок-музики на фестивалі), його я чув вперше цього року на фесті у Підкамені. Полікарпа на сцені змінив гурт “Дахабраха“. Гурт грає етно-хаос (за їхніми словами). В їхній музиці переплелись культури різних країн світу (до складу їхніх інструметнів входять індійська табла, буддистський гонг, віолончель, маракаси ) Передати цю музику словами неможливо – її треба тільки чути. Наступні на сцені – івано-франківські “Кораллі”, який я бачив вживу на Заході-2009. Кораллі, також як і Полікарп зайняли 2 місце у жанрі рок-музики.
Наступні учасники – київський “Солома-гурт”, які отримали гран-прі фестивалю з рук Президента першого Національного каналу Василя Ілащука.
Далі – золотий голос України – тендітна Катя Chilly. Перший раз в житті я чую такий високий голос. (наступного дня на вул. Кобилянської проходила повз нас Катя із контрабасистом – якого я впізнав – у нього оригінальний вигляд, а Катю не впізнав ). Наступні виконавці – веселі хлопці “Гуцул Каліпсо“, “Крихітка Цахес“, “Вій“. Марічка Бурмака. Після них – “Мертвий півень” кукурікає “бютіфул Карпати”. “Кукурікають” просто суперово.

Після “Мертвого півня” виступає разом із симфонічним оркестром культова група України “Кому вниз“. “Вийди, змучена людьми” в дуеті з симфонічним оркестром звучить фантастично. Потім ще “Суботів” і замість комувнизівців виходить Тарас Чубай з Плачем Єремії. Виконує свої класичні пісні “Вона”, “Я піду в далекі гори”. Весь стадіон співає разом з ними. Після Чубая на сцені Тартак, виконують як свої пісні, так і в дуетом з Катею Чіллі пісню “Понад хмарами”. Завершає фестиваль неперевершені Воплі Відоплясова. Фінальним акордом фестивалю стало виконання гімну України на баяні Олегом Скрипкою і виконання всіма виконавцями пісні Тараса Петриненка “Україна”.

Фотографії з фестивалю:

Сцена	Полікарп	Полікарп	Без коментарів
Дахабраха	Кораллі	Кораллі	Соломагурт
Віолончеліст Каті Чіллі	Катя Чіллі	Катя Чіллі	Гуцул Каліпсо
Крихітка Цахес	Крихітка Цахес	Крихітка Цахес	Без коментарів
Марічка Бурмака		Мертвий півень	Мертвий півень
Мертвий півень	Мертвий півень	Мотор’ролла	Брати Золотухіни
Кому Вниз	Кому Вниз	Партитура	Кому Вниз
Кому Вниз	Тарас Чубай	Тартак і Катя Чіллі	Тартак
Кореспондент польського радіо, яку я засліпив спалахом	ВВ	ВВ

Радослав-шоу.