yAnTar блог - про моє життя » День народження

Кукул. Частина 1 – прогнозована

yAnTar — Tue, 11 May 2010 20:54:34 +0000

htНа свій день народження сидіти вдома не хотілось і було прийнято рішення йти в гори. Так як моя рука після операції ще не повністю зажила, то йшли з полегшеними рюкзаками – без намета, планували на 1 день (максимум на 2 – більше не виходило), на випадок, якщо не встигнемо за 1 день – взяли спальники, щоб заночувати або в колибі, або на Козьмещику.Отже, в п’ятницю ввечері йду швидше з роботи додому (так співпало, що то був останній мій день на цій роботі ), беру спакований ще вчора рюкзак і з Вованом їдемо на вокзал. Купуємо квитки до Івано-Франківська в загальний вагон (інших не було) і сідаємо у вагон. За 10 хвилин до відправлення до нас приєднується другий Вова. Вагон забитий повністю (проте на диво, туристів майже нема – крім нас ще одна група з 5 чоловік, все решта студенти), на трьох тільки два сидячі місця. Нас виручають гральні карти. Логіка проста – хто програв той стоїть. До Завалля кожен з нас трохи постояв, потім місце звільнилось, грати стало менш цікаво.
Біля 12 години ночі приїжджаємо у славне місто Станіслав. Купуємо квитки на рахівський поїзд на 3:20 і умощуємось на пероні на лавочках спати. Отак починається 1 травня – день мого народження
Довго спати не вийшло (до першої ночі), по перону ходять люди, недалеко від нас група туристів співає пісні, та й холодно вже стало. Переходимо в зал для очікування. Тут тепліше, багато людей, ближче до 3 години туристів стає все більше і більше (все нормально, так і має бути). Займаємо 3 лавки – все нормально, можна спати аж до Вороненки. Але не все так добре, як здається. До Делятина мені прийшлось ділитись половиною лавки (хоча з моїм зростом і умінням спати калачиком мені і півлавки вистачило).
О 6:40 наша зупинка, швиденько виходимо, поїзд тут стояв менше хвилини. Поправляємо всю нашу амуніцію і в дорогу. Йдемо по треку, який я скачав на cайті Народні стежки Карпат, точніше йдемо перших 15 хв по треку, бо потім я його вилучаю. Вилучав старі дані одометра про пройдений шлях і швидкість і вибрав всі галочки (хто розробляв інтерфейс навігатора, чому при стиранні даних одометра є пункти вилучити всі треки, маршрути, точки). Та нічого, це не проблема (
без трека навіть цікавіше йти, жартую я ), у мене є роздрукована частина карти з треком і чудова векторна топографічна карта Карпат з стежками і стежечками, по яких навігатор може прокласти необхідний нам маршрут (в горах для цієї карти потрібно юзати режим прокладання маршруту – для автомобіля, бо якщо для пішохода – він може показати напряму). Перед самим тунелем повертаємо направо і йдемо по широкій дорозі. Через хвилин 20 ходьби відкривається чудовий краєвид на Свидовецький хребет – як на долоні видно Близниці. Сонце піднімається все вище і вище, стає тепло.
Не доходячи г. Припір вирішуємо поснідати – швиденько на пальнику (перший раз його юзав – пальник тест пройшов на відмінно) кип’ятимо воду і їмо вівсяні пластівці із згущеним молоком. Траверсуємо г. Припір, г. Буковинка. По дорозі розташовано багато колиб, в одній з них явно живуть спортсмени. Футбольне поле, штанга, тренажер для жиму, бруси. Вован з Вовою грають у футбол (пеньком ), качаються на тренажерах. Далі по дорозі г. Підбирдо, яку ми ж знову таки траверсуємо. Весь цей час ми бачимо чудові краєвиди – на півдні – Петрос, Говерла і Чорногірський хребет, на сході – Свидовецький хребет, на півночі – Горгани. Доходимо до колиб, тут дорога повертає направо і йде в Лазещину, а Кукул залишається зліва від нас. Вирішуємо, що вийдемо на Кукул, а потім повернемось назад. Деремось в лоб на хребет, дивимось на Кукул, більша частина якого лісиста. І тоді думаємо, а нафіга нам той Кукул, якщо з нього явно не буде краще видно, ніж з нашого місця. Назад не вертаємось, йдемо лісом з таким розрахунком, щоб вийти на нашу стежку (добре, що є навігатор і карта). В обхід виходить 1.6 км, по часу – 57 хв, тут ми втратили хвилин 40. Далі виходимо в долину потічка Форесок і йдемо дорогою вниз-вниз.
Перед нами постійно маячать то Петрос, то Говерла.І у нас з Вовою виникають деякі думки, а може туди піти, а у нас ще багато часу. Так ми доходимо до розвилки – направо підеш – в Лазещину попадеш, наліво підеш – може на Петрос попадеш. На цьому і закінчується перша (прогнозована) частина походу на Кукул. А що було далі – буде пізніше.

Фото

Вороненка	Тунель	Свидовець – Близниці	Самотня колиба
Гуцульський футбол	Гуцульський футбол	Гуцульський футбол	Гуцульський тренажер
Гуцульські качелі	Гуцульський бодібілдінг	Гуцульський бодібілдінг	Колиба
Петрос	Свидовець	Говерла – Петрос	Говерла
Крокуси	Крокуси	Вова	Цікаве дерево
Ще одне цікаве дерево	Полонина Кукул (на задньому плані видно Горгани)	Петрос	Петрос
Ось що роблять у нас з лісом

День народження блогу

yAnTar — Thu, 25 Dec 2008 09:24:39 +0000

Сьогодні офіційно блогу виповнюється рік. Перші декілька місяців він існував за адресою yantar.blog.net.ua, а пізніше переїхав на домен yablog.org.ua. Підіб’ю деякі підсумки. За цей час, що існує блог на ньому було створено 120 постів(в середньому 10 за місяць, середню статистику викривляють 5 перших місяців, де постів було дуже мало), до яких було додано 332 коментарі. В середньому на блозі буває біля 40 відвідувачів у день, хоча деколи бувають піки, тоді буває біля 90 відвідувачів (наприклад, як у випадку з постом про Клауса).
Найпопулярнішим постом є пост про Повінь, на 2 місці – похід Петрос-Говерла, на 3 – Червоноград

Найбільше коментарів до поста про Клауса – 22

Happy Birthday Вова

yAnTar — Sat, 15 Nov 2008 15:33:02 +0000

Вова Осіпов хоче ходити в штатах в гори з синьо-жовтим прапором. Я пообіцяв відправити йому прапор. Поки збирався – то пройшло уже 2 тижні, відправив тільки сьогодні, а 2 дні перед цим дізнався, що у Вови сьогодні День народження. Так що вийшов такий собі подарунок з України.
Happy Birthday Вова.

День народження Google

yAnTar — Sat, 27 Sep 2008 06:08:25 +0000

Ось таку симпатичну картинку можна спостерігати сьогодні, зайшовши на сайт Гугла.Сьогодні монстр пошуку відзначає свій 10-літній ювілей. За 10 років від заснування капіталізація Google cягнула близько 146 мільярди доларів (перша інвестиція в компанію складала 100 тис. $). А починалось все в далекому 1997 р., коли 2 студенти Ларрі Пейдж і Сергій Брін зареєстрували домен google.com. 7 вересня 1998 р. запрацювала пошукова машина. Зараз гугл це набагато більше, ніж пошукова система – google має зараз дуже має багато різних сервісів, зокрема революційний в свій час google earth. Google не стоїть на місці, він постійно завойовує нові сфери впливу, взимку минулого року анонсував мобільний телефон на базі своєї ОС, в серпні цього року випустив свій браузер Chrome.

Детальніше про історію Гугла – тут

День народження смайлика

yAnTar — Fri, 19 Sep 2008 10:04:49 +0000

Сьогодні день народження у смайлика – символа, без якого зараз немислимий інтернет. Рівно 26 років тому 19 вересня 1982 р. програміст Скотт Фальман вперше використав цей символ. Він запропонував використовувати сумісно двокрапку, тире і дужки для позначення різних емоцій. Ось так він написав на дошці оголошень “Пропоную використовувати таку послідовність для позначення жартівливих повідомлень: . Читати потрібно, перевернувши на 90°”. Перші два смайлики мали вигляд “:-)” і “:-(”. Але ще до нього Володимир Набоков в одному зі своїх інтерв’ю говорив про необхідність створення спеціального знаку для графічного позначення емоцій.
Цікаво, що у Східній Азії застосовують інші види смайлів – каомодзі, їх повертати не потрібно.
Більше можете прочитати на Вікіпедії

Вітаємо тебе смайлик