На вихідних не хотілось сидіти вдома і в четвер вирішували куди йти. Маршрут на Несамовите відпав через масове сходження за участю Ющенка і можливі проблеми з добиранням до Заросляка. Тоді виникла ідея спробувати піднятись втретє на Піп Іван. Читати далі »
На вихідні планували піти в гори на 3 дні в Горгани. Але за різними обставинами вийшло тільки на 2 дні. Планували піти на Довбушанку, а наступного дня, якщо буде час і бажання – на Малий Горган, або спуститись в Буковель. Що з цього вийшло і як це відбувалось читайте далі
Цього року ще не був у горах, трохи боявся, що моє хворе коліно не витримає навантаження і дасть про себе знати. Але рано чи пізно потрібно було починати і, купивши трекінгові палиці і медичний наколінник в суботу вирушив в перший похід в 2009 р. Маршрут був таким с. Ясіня – турбаза Драгобрат - г. Стіг – г. Геришаська – хр. Апшинець – г.Трояска – р. Чорна Тиса – с. Чорна Тиса – с.Ясіня Читати далі »
В неділю були у родичів у Яремчі. З їхнього вікна видно г.Маковицю (985 м). Вирішили прогулятись на гірку і назад, заодно випробувати своє коліно. Переходимо центральну дорогу Яремчі, проходимо підвісний міст над р. Прут, потім ходина ходьби пересічною місцевістю. Біля самої вершини – ще є трохи снігу. Прийшлось трохи пройтись снігом у кросовках, бо з іншого боку горіла трава (в цей день по майже по всій Яремчі палили траву) і ми на вершині. На вершині 2 мотоцикли – хлопці виїхали на вершину з іншого боку. Потусувавшись 10 хвилин спускаємось вниз. Ще в самому низу було видно гарні краєвиди, коли піднялись на вершину – уже все затягнуло димом.
Минулого тижня у мене була заманлива пропозиція піти на Говерлу. Але буквально день-два перед походом мені нагадало моє коліно і я вирішив не ризикувати (як потім виявилось правильно зробив – бо після цієї нетривалої подорожі до Протятих камінь – коліно почало сильно боліти, особливо при спуску). По дорозі сюди видно, що наробила літня повінь. Чим ближче до гір – тим більші наслідки. Вже у Косові потрібно їхати через тимчасовий міст, основний зруйнувала вода. А у Великому Рожині Черемош взагалі забрав добрий шмат дороги. Читати далі »
Після першої невдалої спроби підняття на Піп Іван я дуже сильно хотів вийти на неї. Але за рахунок різних обставин (хвороба, весілля у знайомих, не було з ким йти) похід відкладався і відкладався. Я розумів, що чим з кожним тижнем ймовірність піти наступного тижня зменшується внаслідок погоди, а взимку в гори я не ходив. Одного разу мені навіть снилося, що я вийшов на цю гору. І ось в суботу, Вова Зеленюк (з ним я ходив на Петрос і Говерлу) склав мені компанію (він також мав одну невдалу спробу покорення Попа Івана) і о 15:00 сівши в автобус Коломия-Буркут ми вирушили в Дземброню. Хто їхав цим автобусом, той знає, який рівень комфорту у ньому – тут і клімат-контроль (з вікна дує, внизу – жарко), і музика зі спецефектами (особливо, коли переключаються передачі, деколи з другого, або третього разу) і швидкість пересування (3 год. з Коломиї у Верховину) т.ін. Читати далі »
Рано-вранці троє туристів (Вова, Віталік і я), сівши на автобус Коломия-Верховина розпочали перший етап сходження на г. Піп-Іван – третю за висотою вершину Українських Карпат. В Коломиї погода була нельотною, падав дощ. Через 3 години ми були у Верховині, тут дощу не було, але небо було повністю затягнуто хмарами. Автобус до Дземброні відправлявся о 11:10 (Верховина – Шибене), у нас було ще 2 години вільного часу. Читати далі »
Вирішили минулих вихідних сходити в гори, спочатку планувався похід на Піп-Іван, але після того, що наробила стихія вирішили туди не йти. Знайомий порадив йти на Близницю. Прогноз погоди в Ясінях був більш-менш прийнятним і ми поїхали. Добирались автобусом Коломия-Хуст. О 6:00 він виїжджає з Коломиї. О 8:15 були на повороті на Драгобрат. Читати далі »
5-7 липня в м. Косові відбувся мотобайкфестиваль Карпатський байкер-2008. Дійство відбувалося на аеродромі с.Черганівка. Я був у Косові 7 липня, на той час вже багато байкерів роз’їхались і вирішив ще поїхати у с. Великий Рожин подивитись на водоспад. Місцеві жителі сказали, що водоспад біля пам’ятника Шевченка. Водоспад мене не вразив, у порівняння з Женецьким, Манявським або Джуринським – це взагалі не водоспад, так собі потічок тече. Тільки недавно тут дізнався, що до Лужківського водоспаду потрібно йти від дороги ще біля 6 км. Шкода, що не був на ньому, але з іншого боку є шанс повернутись ще раз сюди, глянути на цю красу: справа від дороги височенна кам’яна стіна – скеля Сокільського, висотою біля 100 метрів, зліва – Черемош. В енциклопедії написано, що це палеогенове відслонення порід, яке утворилося 25 млн. років тому. Далі див. фото
Ось таким маршрутом 4 туристи (Вова О., Вова З., Ваня і я) пройшли цими вихідними. Сівши на поїзд Чернівці-Львів (я приєднався в Коломиї) доїхали до Івано-Франківська. Потім вночі, поїздом Івано-Франківськ-Рахів доїхали до Ясіні (біля 7:00). Тут і почався наш підйом на Петрос. Читати далі »
