Прочитавши пост Вови Осіпова про Денді вирішив написати пост про мій перший комп’ютер.
Китайський клон приставки Денді - це був мій другий комп’ютер. Моїм першим комп’ютером був радянський клон ZX Spectrumа - Orison-Micro Smela. Це було літом на канікулах після 5 класу - ,батько приніс з роботи комп’ютер (до 3 години ночі всією сім’єю грали в більярд), тодішній комп’ютер являв собою блок живлення, клавіатуру з вбудованим процесором, ОЗУ (здається 16 Кб) і 2 кабелями - одним підключали його до телевізора Електрон, іншим - до магнітофону Маяк.
Зразу коли включався комп’ютер - було доступне середовище програмування Бейсік. Клавіатура також була оптимізована під це середовище. Оператор набирався натисканням на клавішу, одній клавіші могли відповідати 3-4 оператори, батько мені розповідав тоді, що у них на роботі є комп’ютери, на яких оператори потрібно набирати по буквах, а не одним натисканням на клавішу. Як це незручно доводив я батькові. 
Цей комп’ютер використовувався на 90 % для ігор (тоді весь клас бував у мене вдома, дійшло до того, що був встановлений графік, хто в які дні мав приходити грати, а найближчі друзі могли приходити в будь-яий день), на 9% для друку різних документів сестрі в педучилище (щоби підключити матричний принтер до цього ПК батькові спеціально спаяли плату-перехідник) і тільки на 1-2% я пробував щось програмувати (У мене була книга - здається “Бейсик для детей” і я ходив в комп’ютерний гурток - але там ми тільки грали в ігри) . Це були простенькі програмки типу вікторини.
Роль дисковода, як вище було сказано виконував магнітофон Маяк. Роль дискет виконували звичайні касети. Гра завантажувалась хвилин 5-10 (батько мені розказував, що у них на роботі є комп’ютер і дисковод - там ігри на дискетах і їх не потрібно завантажувати так довго, а декілька секунд - важко мені в те вірилось тоді) , коли гра завантажувалась по екрані бігали сині, жовті і червоні смужки. На кожній касеті було позначені цифри, які відповідали за кожну гру, наприклад
0-127 - Ніндзя
135-240 - Футбол
і т.д
Якщо пригадати на магнітофоні Маяк був лічильник - саме для цього він і використовувався, щоб можна було перемотати касету на відповідний час і завантажити гру.
Враховуючи таку неприємну функцію радянських магнітофонів зажовувати дискету, то якщо у випадку з музикою все було більш нормально, а тут в разі зажовування гра завантажувалась через раз. Лікувався такий баг просто - просто перемотували на поганому місці по 10 раз туди сюди касету. Також до кінця мотати не можна було, тому що в кінці касети часто могло обривати плівку. В таких випадках, коли потрібно було перемотати до кінця приходив на допомогу звичайний олівець.
Також хочу згадати про те, як звичайний дверний дзвінок міг “повісити” гру якщо натиснути на нього 2-3 рази (так що Вінда ще нормально працює), в звязку з цим на дверях була вивішена табличка - “Не дзвонити”.
Окреме слово про копіювання програм (в 99% - ігор). Була спеціальна програма - ми її називали копіровщик. Спочатку завантажуємо цей “копіровщик”, потім гру, яку потрібно скопіювати, а потім вставляємо касету, на яку писати цю гру. Але не все так просто, якщо гра займала “більше дозволеного” - то приходилось гру розбивати на 2 частини і копіювати по частинах. Бувало і таке, що гра на принесеній дискеті запускалась, а скопіювавши на іншу касету - запускатись вже не хотіла.
Пробував одного разу копіювати ігри у знайомого на двокасетному китайському магнітофоні Ponasowic - з 10 ігр скопіювалась нормально тільки одна (а через копіровщик з тої самої касети скопіювались були всі).
Найпопулярнішими іграми тоді були - LodeRunner (бігає чоловічок по цеглинах і збирає золоті злитки знайомий сказав був, як ввести чіт-код для неї, комбінація клавіш - проходження рівня), Boulder Dash - культова гра (всю пройшов був) - потрібно в підземеллі збирати кристали, щоб на тебе не впав камінь, Saboteur - нінзя, Saboteur 2 - Нінзя-жінка, Jetpac - потрібно зібрати ракету і пролетіти на наступний рівень, різні стрілялки, гонки, футбол, теніс (теніс один проти одного на 2 джойстиках це було супер).
Були і серйозніші програми:
ArtStudio - прототип Фотошопу там можна було рисувати різні рисунки, ми навіть для нього робили український шрифт - відрисовували попіксельно кожну букву українського алфавіту
Був софт і для створення музики - віртуальне піаніно.
Трохи пізніше зявились приставки Денді і ZX Spectrum канув у Лету. Хоча вже багато років після того, маючи ПК з Пентіумом 3, я включив ZX Spectrum під’єднав Маяк, Електрон і грав у старого доброго Bouldera.
Зараз вже і не пограєш - Маяк ще є, а Електрона вже нема, а як до сучасного телека підключити його, навіть не знаю.
Вчора переглянув цей фільм польсько-радянського виробництва 1987 р. Для мене цей фільм - це щось особливе, пам’ятаю, як маленькими хлопчиками ми дивились цей фільм у селі в кінотеатрі. В той час для нас 8-9 річних (відеомагнітофони тільки-тільки набували популярності - це вже пізніше були фільми про східні єдиноборрства і ніндзя) - це був культовий фільм (як зараз ) - тут і елементи фантастики, і елементи фільму жахів, і елементи еротики (тоді для нашого віку