Минулого року тому ми з Вітею шукали сніг і зиму (бо в Чернівцях як цього, так і минулого року було обмаль зі снігом) в районі Татарова – Поляниці – перший день на лижах в Буковелі, а другий день під Хом’яком Читати далі »
Вже третій рік підряд, коли Вова Осіпов приїжджає на 2 тижні в Україну ми йдемо в похід. Минулого року нас було тільки троє: Вова О., Вова З. і я. Цього року вирішили йти з Бистриці на Довбушанку (тобто продовжити минулорічний похід, який закінчили в Бистриці). Їхали в п’ятницю (29 вересня) ввечері поїздом Чернівці – Львів до Коломиї. Так як я в п’ятницю працював, то знову прийшлось складати рюкзак (як і в попередньому поїоді) прямо перед відправленням поїзда Проте зараз вмію за 45 хвилин складати рюкзак. Читати далі »
Цього тижня таки й вийшли на Хом’як, на відміну від попреднього разу.
Йшли серпантинною дорогою (маршрут 201). від початку маршруту до вершини тривало 3 години 20 хвилин. Виходили на гору не з полонини Бараня, а з полонини Хом’яків. Погода була пречудова, тільки на горі був вітер.
З.І. Різниця між наймолодшим і найстаршим учасником похзду складала 48 років (наймолодшому – 5 років, найстаршому – 53).
Далі див.фото
Цієї неділі їздили на Женецький водоспад. хоча прогноз погоди майже на всіх сайтах показував несприятливу погоду (дощ, місцями зливи) , ми поїхали. Ще по дорозі з Коломиї не доїжджаючи Яремчі був сильний дощ, в Яремчі дощу не було, а в Татарові лило як з відра. Але хмари швидко розійшлись і коли ми доїхали до водоспаду вже світило сонечко. Доїхати звичайною машиною можна майже під самий водоспад (метрів за 300-400), хоча бачили одну Toyota Corolla, яка зупинилась десь приблизно за 1,5 км від водоспаду ( є один переїзд, де низькою машиною можна зачепити). Читати далі »
