Ще в листопаді 2011 року одних вихідних зовсім не хотілось сидіти дома, а йти в похід з ночівлею не було з ким, та і погоду в районі Чорногори, Горган передавали дощову, то вирішив з’їздити в Усть-Путилу подивитись на водоспад, Закам’янілу багачку (цього літа був я там – але в дуже погану погоду ). Підбив на цю справу мою Валю і Вована з Лесею (з умовою, щоб не дуже далеко йти). Читати далі »
В суботу вдома щось сидіти не хотілось і в пятницю було вирішено кудись поїхати на 1 день (на 2 дні не виходило, бо в неділю мав бути Обнова-фест і в суботу ввечері фінал Ліги Чемпіонів). Хоча погода була дощовою уже тиждень, сайти показували різну погоду на суботу (weather.in.ua – ясно, meteoprog.ua – півдня дрібний дощ, півдня сухо, gismeteo.ua – цілий день дощі) вирішено було все таки поїхати в гори. Вибір упав на хребет Явірник (маршрут – Ямна – полонина Прутинок – полонина Явірник – хребет Явірник – г. Явірник-Горган – хребет Явірник – Женецький водоспад), багато чув про нього, але ніколи там не бував. В п’ятницю після обіду швиденько знайшов треки підходу (і спуску) на Явірник і поїхав в Коломию. Читати далі »
Після цвинтаря у Язловці ми поїхали дорогою далі. Мій навігатор почав пікати, повідомляючи, що до Русилова потрібно їхати у зворотньому напрямку. Розвертаємось і їдемо назад. До самого Русилова біля 20 км, але в неті читав, що йдуть до водоспадів з Язловця. Доїжджаємо до костелу, питаємо у місцевих як пройти до водоспадів (не зміг знайти в інтернеті, ні треку, ні хоча б GPS-координат водоспадів). Читати далі »
В урочищі Червоне я бував декілька разів – але або літом, або восени. Мій знайомий (живе в с.Нагіряни) запрошував мене декілька раз зимою приїхати до нього. Але або часу не було, або обставини так складались, що не виходило ніяк. Цього року вкотре він запросив приїхати до нього, тим більше, що після сильних морозів (останніми тижнями було до -30°) Джуринський водоспад замерз. Все, рішення прийнято, в п’ятницю ввечері їдемо до нього. Читати далі »
Після відвідин Млинків я запропонував відвідати урочище Червоноград. В похмуру осінню туманну погоду Червоноград виглядає сильно готично. В порівнянні з минулим разом приємно радує око – відсутність куп сміття, які літом залишають тут відпочиваючі. В Червонограді програма стандартна – водоспад, костел (1, 2 поверх, підвал), вежі. На Дівочі сльози не йдемо – уже темніє, а нам ще біля 80 км їхати додому. Натхнення нема зовсім, писати багато (гарно) не буду (не можу, не вмію).
Після Писаного Каменю у нас було ще трохи часу і ще звечора я запланував відвідини урочища Тарношора (Тернишора) у селі Снідавка. Читати далі »
Після відвідин печери Млинки мене за деяку допомогу сайту Тіні Гардаріки засновники цього ж сайту запросили взяти участь у сплаві Збручем. На сплав вирушили майже тією самою компанією, тільки без Вованчика. Саня і Рома виїхали з Чернівців, я через годину виїхав з Коломиї. Погода була, м’яко кажучи, неважна – нависали зловісні хмари. В районі Гвіздця почався сильний дощ, який перейшов у справжню грозу з блискавками і громом. Думаю, все приплили, але в районі Городенки дощ зупинився уже повністю. Читати далі »
Повністю спонтанною виявилась наша поїздка машиною 8 березня в с.Снідавка Косівського р-ну. Ми взагалі то і не планували їхати туди, але вже в дорозі вирішили, що поїдемо, подивимось, що там є (знайомі казали про скельні утворення типу Протятих камінь – в урочищі Тернишора). Читати далі »
Вчора разом із сім’єю і знайомими вирішили поїхати подивитись на Бухтівецький водоспад. Знаходиться він на р. Бухтівець, в с. Букове Надвірнянського р-ну. В Надвірній потрібно повернути направо і їхати через с.Пасічну. Слід одразу зауважити, що питаючи людей в с.Пасічна, де с.Букове, вони відповідали, що Буковель не в цю сторону. Уточнюючи, де с. Букове, вони не знають, а де Бухтівець – знають добре. Потрібно їхати по асфальтній дорозі і проїхавши з лівого боку школу, не доїжджаючи до церкви повернути направо. Доїхати машиною можна до самого водоспаду, проте ми залишили машину трохи далі і зробили пішу прогулянку довжиною близько 1 км. Читати далі »
5-7 липня в м. Косові відбувся мотобайкфестиваль Карпатський байкер-2008. Дійство відбувалося на аеродромі с.Черганівка. Я був у Косові 7 липня, на той час вже багато байкерів роз’їхались і вирішив ще поїхати у с. Великий Рожин подивитись на водоспад. Місцеві жителі сказали, що водоспад біля пам’ятника Шевченка. Водоспад мене не вразив, у порівняння з Женецьким, Манявським або Джуринським – це взагалі не водоспад, так собі потічок тече. Тільки недавно тут дізнався, що до Лужківського водоспаду потрібно йти від дороги ще біля 6 км. Шкода, що не був на ньому, але з іншого боку є шанс повернутись ще раз сюди, глянути на цю красу: справа від дороги височенна кам’яна стіна – скеля Сокільського, висотою біля 100 метрів, зліва – Черемош. В енциклопедії написано, що це палеогенове відслонення порід, яке утворилося 25 млн. років тому. Далі див. фото