Перша частина тут.
Далі повертаємось по трасі метрів 300 і їдемо у музей історії Галича. По дорозі до музею видно курган. Всередині, казала одна жінка, є захоронення князя, але вхід туди закритий. Пізніше прочитав тут, що там муляж. Експозиція музею розташована у Митрополичих палатах – пам’ятці архітектури XVIII ст. Це остання літня резиденція митрополита Андрея Шептицького. У музеї знаходяться дуже цікаві знахідки життєдіяльності наших предків – тут і фрагменти “столової” посудини (4 400 р. до н.е), тягарці ткацьких верстатів, зуб мамонта, крем’яні сокири (2 800 – 2 200 р. до н.е.), кам’яні сокири, крем’яні серпи (2 400 – 1 600 р. до н.е.), бронзові шпильки, кістяні накладки, кістяні проколки, великі імортні амфори.
Також є багато кованих виробів епохи Галицько-Волинського кнзівства – зброя (наконечники стріл) та бойове спорядження (остроги різних типів) давньоруського воїна, пряжки до ременів, залізні цвяхи, ключі, ножиці, меч. Не обійшлося і без ювелірних виробів – хрестики, сережки. Також є залишки архітектури старого Успенського собору. В останній кімнаті можна побачити книги-мінеї XVII ст., написані старослов’янською мовою.
На табличках, які розташовані вздовж дороги, можна прочитати цікаву інформацію про Золотий тік, Митрополичі палати, Центральний оборонний вал.
Центральний Оборонний вал княжого Галича тягнувся від краю узбіччя над рікою Луквою до краю яру Мозолевого потоку. Довжина валу становила 624 м. Вали насипали на попередньо заготовлені дерев’яні конструкції так, що зовнішній бік валу і внутрішінй рову утворювали похилу площину. На валах розміщували оборонну стіну, оперту на кліті з внутрішнього боку валу. Дерев’яна конструкція була чотирикутної форми зі складеними колодами на зруб, які з внутрішнього боку валу надійно закривалися ворітьми. Віднайдені численні печі свідчать, що вали крім оборонного, мали ще й житлове та господарське призначення. В них проживала військова дружина міста Галича, зберігалися запаси харчів для тривалої оборони. Вал, з висотою схилу 25 м, рів та стіна утворювали неприступну фортецю.
У житті українського народу впродовж його багатовікової історії площі і майдани завжди відігравали важливу роль. Починаючи від Давньоруської держави і закінчуючи сьогоденням (Майдан 2004), українські площі і майдани були саме тим місцем, довкола якого вирувало політичне, економічне і релігійне життя. Саме таке значення в історії княжого Галича мала площа Золотий Тік. На Золотому Тоці виголошувалися укази галицьких князів, розігрувалися політичні та родинні драми. Звідси вирушали в похід галицькі воїни.
Золотий Тік був центром економічного, культурного життя Галицької держави. Тут були церкви та школи з вченими дидаскалами (Дидаскал – учитель у Стародавній Греції і Візантії), високі кам’яні будинки знатних галицьких купців і княжих достойників, склади та магазини, контори лихварів-банкірів, майстерні золотарів та інших ремісників. На Золотому Тоці жили книжники і княжі писарі, ювеліри, художники, лікарі та архітектори, знатні гості й княжі мужі. Тут можна було купити геть усе, чого тільки запрагнула душа: золоте узороччя й самоцвіти, шовки й оксамити, панцирі й кольчуги, соболині шуби й сап’янові чоботи, книги, ікони, пахощі, вина, різні прянощі, навіть фініки, а також молодого ятвязького раба й красуню половчанку.
Біля музею розташований Успенський собор. Успенський собор – був головною святинею славного міста Галича. Побудований Ярославом Осмомислом у 1157 р. Тут Ярослав Осмомисл і був похованим. У середині 16 ст. храм був зруйнований. Відбудований знвоу у 1584 р. У 30-40-х рр. 20 ст. відомий український археолог Ярослав Пастернак (професор п’яти університетів світу !!!) досліджував цю місцевість і знайшов руїни стародавнього храму з саркофагом Ярослава Осмомисла. Храм вражає своєю помпезністю. Товщина стін храму складає 1,5 м. У храмі дуже товсті колони, а на стелі – велике зображення Богородиці.
Пройшовши 300 метрів нижче, можна набрати води з Княжої криниці.
Далі наш маршрут пролягав до славного міста Галича. Там ми походили по руїнах Галицького замку XIII-XVII ст., з якого відкривається шикарний краєвид (на жаль, не вийшло жодної нормальної фотографії замку, так як в той час постійно в об’єктив світило сонце). Замок зараз реставрується, на кожному з поверхів замку купа дощок, будівельних матеріалів. В центрі міста сфотографувались біля пам’ятника короля Данила Галицького і поїхали додому, по дорозі ще зупинились біля пам’ятника 1100-річчя заснування Галича.
 Успенський Собор |
 Зуб мамонта |
 Первісна людина |
 Крем’яні сокири культури кулястих амфор (2 800 – 2 200 р. до н.е) |
 Імортні амфори |
 Макет укріплень княжого Галича |
 Прикраси |
 Зброя та бойове спорядження давньоруського воїна |
 Меч давньоруського воїна |
 Амфора |
 Робоче місце Ярослава Пастернака |
 Ключі від форту Буайяр  (вироби галицьких ковалів) |
 Кімната у музеї (на передньому плані макет Галича |
 Ковальські вироби |
 Книги-мінеї XVII ст. |
 |
 Плащаниця |
 Статуя ангела перед Митрополичими палатами |
 Митрополичі палати |
 Дзвінниця |
 Всередині Успенського Собору |
 Княжа криниця |
 Княжа криниця |
 Краєвид з Княжої криниці |
 Озеро біля княжої криниці |
 Капличка |
 Курган |
 |
 Галицький замок |
 Галицький замок |
 Вхід закритий, князь відпочиває |
 Дністер, вид з замку |
 Дністер, вид з замку |
 Зліва – Церква Різдва, справа не знаю |
 Церква в Галичі |
 |
 Пам’ятник на честь 1100-річчя Крилоса |
 Пам’ятник на честь 1100-річчя Крилоса |
 Чорні і білі хмари |
 Капличка по дорозі додому |
