yAnTar блог – подорожі, відпочинок

Прочитавши пост Вови Осіпова про Денді вирішив написати пост про мій перший комп’ютер.

Китайський клон приставки Денді – це був мій другий комп’ютер. Моїм першим комп’ютером був радянський клон ZX Spectrumа – Orison-Micro Smela. Це було літом на канікулах після 5 класу – ,батько приніс з роботи комп’ютер (до 3 години ночі всією сім’єю грали в більярд), тодішній комп’ютер являв собою блок живлення, клавіатуру з вбудованим процесором, ОЗУ (здається 16 Кб) і 2 кабелями – одним підключали його до телевізора Електрон, іншим – до магнітофону Маяк.

Зразу коли включався комп’ютер – було доступне середовище програмування Бейсік. Клавіатура також була оптимізована під це середовище. Оператор набирався натисканням на клавішу, одній клавіші могли відповідати 3-4 оператори, батько мені розповідав тоді, що у них на роботі є комп’ютери, на яких оператори потрібно набирати по буквах, а не одним натисканням на клавішу. Як це незручно доводив я батькові.

Цей комп’ютер використовувався на 90 % для ігор (тоді весь клас бував у мене вдома, дійшло до того, що був встановлений графік, хто в які дні мав приходити грати, а найближчі друзі могли приходити в будь-яий день), на 9% для друку різних документів сестрі в педучилище (щоби підключити матричний принтер до цього ПК батькові спеціально спаяли плату-перехідник) і тільки на 1-2% я пробував щось програмувати (У мене була книга  – здається “Бейсик для детей” і я ходив в комп’ютерний гурток – але там ми тільки грали в ігри) . Це були простенькі програмки типу вікторини.
Роль дисковода, як вище було сказано виконував магнітофон Маяк. Роль дискет виконували звичайні касети. Гра завантажувалась хвилин 5-10 (батько мені розказував, що у них на роботі є комп’ютер і дисковод – там ігри на дискетах і їх не потрібно завантажувати так довго, а декілька секунд – важко мені в те вірилось тоді) , коли гра завантажувалась по екрані бігали сині, жовті і червоні смужки. На кожній касеті було позначені цифри, які відповідали за кожну гру, наприклад
0-127 – Ніндзя
135-240 – Футбол
і т.д
Якщо пригадати на магнітофоні Маяк був лічильник – саме для цього він і використовувався, щоб можна було перемотати касету на відповідний час і завантажити гру.
Враховуючи таку неприємну функцію радянських магнітофонів зажовувати касету, то якщо у випадку з музикою все було більш нормально, а тут в разі зажовування гра завантажувалась через раз. Лікувався такий баг просто – просто перемотували на поганому місці по 10 раз туди сюди касету. Також до кінця мотати не можна було, тому що в кінці касети часто могло обривати плівку. В таких випадках, коли потрібно було перемотати до кінця приходив на допомогу звичайний олівець.

Також хочу згадати про те, як звичайний дверний дзвінок міг “повісити” гру якщо натиснути на нього 2-3 рази (так що Вінда ще нормально працює), в звязку з цим на дверях була вивішена табличка – “Не дзвонити”.

Окреме слово про копіювання програм (в 99% – ігор). Була спеціальна програма – ми її називали копіровщик. Спочатку завантажуємо цей “копіровщик”, потім гру, яку потрібно скопіювати, а потім вставляємо касету, на яку писати цю гру. Але не все так просто, якщо гра займала “більше дозволеного” – то приходилось гру розбивати на 2 частини і копіювати по частинах. Бувало і таке, що гра на принесеній дискеті запускалась, а скопіювавши на іншу касету – запускатись вже не хотіла.

Пробував одного разу копіювати ігри у знайомого на двокасетному китайському магнітофоні Ponasowic – з 10 ігр скопіювалась нормально тільки одна (а через копіровщик з тої самої касети скопіювались були всі).

Якщо у вас Honda Acord і вам потрібно лобовое стекло на хонду акорд – заходьте на наш сайт.

Найпопулярнішими іграми тоді були – LodeRunner (бігає чоловічок по цеглинах і збирає золоті злитки знайомий сказав був, як ввести чіт-код для неї, комбінація клавіш – проходження рівня), Boulder Dash – культова гра (всю пройшов був) – потрібно в підземеллі збирати кристали, щоб на тебе не впав камінь, Saboteur – нінзя, Saboteur 2 – Нінзя-жінка, Jetpac – потрібно зібрати ракету і пролетіти на наступний рівень, різні стрілялки, гонки, футбол, теніс (теніс один проти одного на 2 джойстиках це було супер).

Були і серйозніші програми:
ArtStudio – прототип Фотошопу там можна було рисувати різні рисунки, ми навіть для нього робили український шрифт – відрисовували попіксельно кожну букву українського алфавіту

Був софт і для створення музики – віртуальне піаніно.
Трохи пізніше зявились приставки Денді і ZX Spectrum канув у Лету. Хоча вже багато років після того, маючи ПК з Пентіумом 3, я включив ZX Spectrum під’єднав Маяк, Електрон і грав у старого доброго Bouldera.
Зараз вже і не пограєш – Маяк ще є, а Електрона вже нема, а як до сучасного телека підключити його, навіть не знаю.
Фотки мого першого комп’ютера

Зовнішній вигляд

Крайнє ліве гніздо – для магнітофону, два наступні – джойстики, синє широке – принтер, наступні – телевізор і джойстик, біла кнопка – Reset

Всередині

Скріншот гри Loderunner (Взятий з сайту http://zx-spectrum.ru)

Теги: ZX Spectrum, комп'ютер, ностальгія