Продовження подорожі, початок тут. Початковий маршрут на другий день був таким: Урич – Самбір – Крехів – Добромиль – Жовква – Львів. Але зрозумівши, що в Добромиль ми не встигнемо, ми його викреслили з нашого маршруту.
Прокинувшись о 7 ранку погода нас приємно здивувала – на небі ні хмаринки, сонечко світить. Поснідали, висушили намети і пішли оглядати скелі. Ще в прадавні часи тут нагромадилися потужні товщі намулу. Близько 25 мільйонів років тому, разом з утворенням гір Карпат були вже сформовані і камені-пісковики, деякі з них у процесі гороутворення виринули на поверхню землі. До комплексу урицьких пісковиків входять: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля та інші менш відомі. Саме на цих 3 скелях існувала фортеця.
Тустаань — давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця, який існував з другої половини IX до середини XIII ст., поки в 1240 р. хан Батий не зруйнував його.
По дорозі до скель є катапульта, з якою штурмують фортецю на щорічному фестивалі “Ту Cтань” (цього року пройде 6 вересня). Трохи далі по дорозі – каплиця з джерелом.
Спочатку ми вирушили на оглядини Малої Скелі і Гострого Каменя. Трохи полазили на цих скелях, сфотографувались на дереві, Андрій перевтілився у древнього жителя цієї фортеці. З Острого Каменя відкривається чудовий краєвид на основну скелю – Камінь. Тут же є криниця в камені.
Повертаємось до головної скелі, де колись був дитинець – укріплена частина замку. Камені вражають своєю висотою, у каменях видно діри, в яких стояли дерев’яні сваї, екскурсовод розказує, що тут був п’ятиповерховий (!!!) житловий комплекс, висота кожного поверху складала 3-4 метри. Як кажуть, краще один раз побачити, ніж сто раз почути.
Далі повертаємось до машини і повертаємось назад. Їдемо тією ж жахливою дорогою через Східницю. Сьогодні їхати важче – сонце пече немилосердно.
Біля обіду приїжджаємо в Самбір – тут довго не затримуємось, прогулюємось центром, оглядаємо ззовні органний зал, костел Івана Хрестителя (1530 р., зберігся у хорошому стані) і церкву Різдва Пресвятої Богородиці. У Самборі біля церкви стояла колоритна дівчина в якскраво-червоній спідниці і чоботах. (побачивши нас з фотоапаратами – дівчина пішла геть – на одній фотографії в куті видно її) .
Наступна зупинка Крехів – село відоме своїм монастирем, який відомий своїми чудотворними іконами. Монастир було засновано ще в 1613 р. ченцями Києво-Печерської Лаври Йоілем та Сильвестром. Походивши по території монастиря вирушаємо далі.
Жовква – районний центр – проте який районний центр – Львів в мініатюрі. Тут в центрі міста на малій площі зосереджені Ратуша, Жовквівський замок (зараз там проходить реконструкція), костел Св. Лаврентія XVII ст., (такий же грандіозний, як Домініканський костел у Львові), а також Василіанський (XVII-XX ст.) і Домініканський (XVII-XVIII ст.) монастирі. Жовква стає останнім пунктом у нашій мандрівці. Далі переїзд до Львова і нічним дизелем додому.
Фотографії.
Тустань
Самбір
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Крехів
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Жовква
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
22.06.2009 10:02
В Самборі ще є мощі св. Валентина.
Завжди дивуюся маршрутам. Спочатку декілкьа точок йдуть одна за одною, а потім інтервал через надцять км. А в Одесу через Ялту треба їхати?))
Урич – Крехів – Самбір – Добромиль – Жовква – Львів – маршртук з зигзагами чи тут крехів мав йти після жовкви?
22.06.2009 10:33
Сорі, то я просто неправильно написав, спочатку був Самбір, а потім Крехів.
24.06.2009 08:22
Зрозуміло:)) І сил вистачилло на ткий гак?:)
незручністю є те. що нема повдомлень на мейл про нові коменти:(
24.06.2009 11:37
1) Як на мене, там гака великого і не було
2) Я був пасажиром, а не водієм
3) Сьогодні обов’язково поставлю – уже поставив.
25.06.2009 10:33
Да, все-таки много красивых и интересных мест и на Западе Украины. Я вот еще Стрий посещала, тоже понравился городишка: спокойный, маленький и красивый