Ще під час минулорічного походу на Петрос і Говерлу у нас виникла думка, а чи не пройтись нам Чорногірським хребтом. І, коли Вова Осіпов взяв відпустку і приїхав в Україну, ми зробили, те що задумали раніше, правда трішки полегшеним складом.
Все почалось, ще у четвер ввечері, коли обидвоє Вов приїхали до мене в Коломию. Переночувавши, ранком побігли (саме так, не йшли, а бігли – бо довго збирались) на автобус Коломия-Верховина. О 6:10 виїхали з Коломиї. Біля 9 години у Верховині. На зупинці жодного туриста, а ми надіялись, що хтось буде і ми зможемо взяти бус або машину до Дземброні. Прийдеться брати на трьох – по 30 гривень з чоловіка. Їхали у Дземброню на вбитій копійці, з якої цілу дорогу лунали шлягери 90-х а-ля Юра Шатунов.
20 хвилин їзди і ми у Дземброні. Їмо бутерброди і о 10 годині вирушаємо у нашу подорож. Йдеться легко, набагато легше, ніж місяць тому, сонце є, але не пече. Доганяємо двох поляків хлопця з дівчиною, вони йдуть з легкими рюкзаками (частина їхньої групи поїхала в Шибене і будете спускатись в Дземброню – так нам розказав водій, який їх привіз). О 11:20 перший привал. 12:00 – заходимо в ліс, через 35 хвилин ми біля Дзембронських водоспадів. Обганяємо групу дівчат і хлопців, біля водоспаду їмо шоколадку, фотографуємось і вперед на Вухатий. 14:20 – ми на вершині Вухатого. Їмо енергетичну суміш з ізюму, горішків, сушених бананів і ананасів. Далі йдеться ще легше. Позаду нас починають згущуватись хмари, гримить грім, а на Попа ще треба йти. Вова Зеленюк залишається внизу з нашими наплічниками, а Вова Осіпов і я швиденько біжимо на Попа. О 15:40 ми на вершині Попа (на вершині майже нікого нема – тільки збоку сидять 5 хлопців), швиденько фотографуємось і назад. По дорозі зустрічаємо хлопця з дівчиною, які несуть на вершину дрова і питаються нас, чи там можна десь заночувати.
Повертаємось до Вови, в бахілах і курточці здалеку він виглядає на суворого прикордонника. Їмо сардину, а хмари все наступають і наступають, але вітер дме в іншу сторону і за законами фізики хмари повинні нас обійти. Так вони і роблять. Ура. О 16:40 продовжуємо нашу мандрівку в напрямку оз. Бребенескул, де плануємо ночувати. О 17:20 – виходимо на г.Дземброня. Спускаємось вниз. Перед собою бачимо високу гору, але стежка йде траверсом, а не на гору – йдемо траверсом, думаємо що Бребенескул. Обдумуємо, чи не збігати нам на цю гору подивитись точно, чи це Бребенескул. Вови знімають рюкзаки і вже практично вирушили на неї, але думаємо, що там далі має бути краща стежка. Проходимо ще хвилин 5 і бачимо перед собою більшу гору – це точно Бребенескул, а та гора, яку ми траверснули – це Менчул.
О 19:10 виходимо на другу за висотою (2032 м) вершину Українських Карпат. Внизу видно озеро Бребенескул, але щось воно дуже маленьке. Нічого, зійдемо вниз – стане більшим – каже Вова, я заперечую, що в інтернеті бачив більше, але іншого озера нема, то погоджуюсь, що це воно. Спускаємось нижче і бачимо дійсно озеро Бребенескул, а не калюжу води. Надворі вже сутеніло і озеро було заховано під Гутин Томнатиком. Біля 8 години спускаємось до озера (я вже трохи втомився і відстав на 5-10 хвилин). Біля озера 4 намети. Розкладаємо мій намет Fjord Nansen Veig III, збираємо жереп, розпалюємо вогнище. Запарюємо гречані пластівці з тушонкою, п’ємо чай і по 60 г міцного віскі бурбону (53,4%). Від озера відкривається фантастичний краєвид на Гутин Томнатик, вершини якої нагадують хребет міфічного дракона. Все, спати, завтра має бути найважчий день.
Звіт Вови:
Частина 2
Фото з першого дня
04.09.2009 22:08
Супер!
Только в первый день мне бурбон не пошел немного, во второй день его можно было бы еще
но бутылочка невелика. Первый день – была небольшая адаптация, а во второй день мы дали отлично )
04.09.2009 22:26
Пекло в горлі сильно від бурбону, але взагалі – досить прикольна штука, тільки заради справедливості треба сказати, яка то пляшка була – 375 мл, щоб ніхто не думав, що пішли бухати в гори.
Ну так першого дня під кінець я почав відставати, проте другого дня я вже йшов як усі.
05.09.2009 09:14
Супер!!! А можно было бы как-то с вами в поход пойти? Так красиво.
05.09.2009 10:29
Гарненько бачу зїздили))
мені особливо сподобалось як ти плавно перейшов від розпивання бурбону до фантастичного краєвиду на Гутин Томнатик:)))
05.09.2009 10:30
Звичайно, що можна, у нас не закрите акціонерне товариство. Майже кожного походу 1 чоловік новий з’являється.
05.09.2009 10:53
Оля, ну я ж писав у попередньому коментарі, яка то була пляшка – 375 мл на 2 дні на трьох людей – це виходить по 62,5 мл на вечір.
06.09.2009 10:59
пишеш, як завжди, кльово! йо
06.09.2009 11:39
Пишу, як вмію, хотілось би краще.
07.09.2009 19:04
суперово. Шкода, що не вдалось з вами піти і повторити минулорічний похід…
07.09.2009 19:16
Шкода, що тебе не було, але ніколи не пізно ще раз повторити
07.09.2009 22:41
нєнєнєнє, ту жесть не рекомендую повторяти… от якби якусь іншу найти на свою голову…
07.09.2009 23:20
Ти про яку жесть ?
1 і 2 дні були суперові просто.
08.09.2009 15:08
Taras, Vovan imel v vidu taskanie 20-25 kg s zapasami edy na dve nedeli
))
08.09.2009 17:48
Аа, ну з такими запасами хіба що на 2 тижні ходити
02.10.2009 11:37
Все нормально и интересно, но я нигде не находил чтобы хто нибудь ходил на говерлу с с.Богдан чере г .Менчиль. А с этой горы в хорошую погоду вся Чорногора как на ладони, отличные были бы фотки.
02.10.2009 13:51
2 Сергій
Моя думка, що до Богдана важче добиратись і там уже близько біля прикордонної зони, можливо і пропуску треба.
Хоча, дякую, за такий маршрут, треба буде попробувати пройти.
08.10.2013 09:46
[...] маршрути яких близькі до нашого, знайшов спогади ” Чорногірським хребтом ” (yablog.org.ua). Якщо відкинути дрібниці, то ми йшли [...]