В першій частині я писав як ми сходили на Кукул. Йдучи вздовж потічка Форесок ми постійно бачили Петрос і почали планувати наступний похід – через 2 тижні (наступного тижня мав бути матч Буковина – Бастіон і ) на Петрос. Чим ближче ми підходили до розвилки дороги на Лазещину і Козьмещик – тим сміливішими у нас ставали плани. У когось (не пам’ятаю в кого саме) виникла думка – а давай сьогодні на Козьмещику переночуємо, а завтра раненько на Петрос, пізніше Козьмещик помінявся на колиби під Петросом. А потім Вова запропонував для чого чекати до завтра йдемо сьогодні.За такими розмовами ми дійшли до Козьмещика, вирішили перестрахуватись і домовитись за ночівлю, якщо б ми не встигали на нічний поїзд Рахів-Львів. Господар хати виявився трохи дивним чоловіком, спочатку запитав звідки ми, подивився на нас, подумав і сказав, що місць нема, всі зайняті і т.д. Знаходимо поляну біля річки, варимо гречку з тушонкою, складаємо необхідні речі у один рюкзак (який ніс Вова), решта речей залишаємо з Вованом (який відмовився йти на Петрос). Рівно о 15:00 стартуємо. Лісом йдеться легко, далі йде серйозний підйом, замість того, щоб іти серпантином зрізаємо. Час від часу зупиняємось (я зупиняюсь частіше), щоб перепочити. Чим ближче до Петроса, тим більші шматки снігу зустрічаються, по дорозі течуть струмки талої води. По дорозі зустрічаємо багато туристів, але всі вони йдуть вниз, тільки ми одні йдемо вверх. О 16:40 ми біля колиб, за 20 хвилин доходимо до місця нашої ночівлі, коли ми тут були минулого разу. Стає трохи холодніше, але вітру немає. О 17:20 зустрічаємо хлопців, що спустились з Петроса – вони кажуть, що спуск у них зайняв півтора години і що дуже важко спускатись (топиться сніг і дуже слизько) без трекінгових палиць. Обмірковуючи нашу ситуацію, ми повертаємось назад (наш підйом закінчився на висоті 1600 мнрм). Для Вови це вже третій (для мене другий) невдалий підйом на Петрос зі сторони Лазещини. 
О 19:13 приходимо на місце дислокації Вована, їмо, відпочиваємо (у мене сил вже майже нема) і йдемо в Лазещину. Сонце заходить, одягаємо ліхтарики і так в темноті йдемо. На КПП реєструємось, розказуємо звідки, куди йдемо. Останній кілометр дороги в Лазещині я вже ледве йшов (на п’ятах утворились величезні мозолі і кожен крок давався мені важко) О пів на одинадцяту ночі ми приходимо на залізничну станцію.
Крім нас тут ще двоє хлопців, виявляється вони з Литви, приїхали до нас в Карпати. По-українськи не розуміють нічого, по-російськи декілька слів. Спілкуємось (це більше стосується обидвох Вов) по-англійськи. Знайомство починається банальним “Would you like tea”, який, ми заварили на пальнику. Потім спільна вечеря, гра в дурака, фотка на память. Приємні хлопці.
Так закінчується 1 травня. Мій день народження як почався на вокзалі (у Франківську), так і закінчився на вокзалі (в Лазещині). О 1:30 приїжджає раховоз, у нас загальні квитки, наші знайомі з Литви квитки не взяли, пробують сісти в плацкарт (у Лазещині квитки продають тільки у загальний вагон, старенький дідок виписує ручкою квитки). Провідник хотів здерти з них по 70 грн (за плацкарт) або по 40 грн за загальний вагон (реально він коштує 15). Вова домовився з провідником – до Франківська заплатили по 15 грн за плацкарт, а далі взяли квитки у касі на Львів. Ми у Франківську пересідаємо зразу на поїзд Львів-Чернівці (знову загальний вагон), переходимо з м’якого 3 вагона у твердий 2 (там менше людей і нема смороду). У 9 ранку в Чернівцях.
Так закінчився наш похід на Кукул. За день (15 годин) намотали ні мало, ні багато – 44.7 км (на треку 43.9 км, частину я витер – писав в першій частині). Якщо комусь потрібно – трек нашого маршруту (одна поправка – в районі г. Кукул від точки 817 до точки 1002 потрібно йти по стежці).
 Дорога на Петрос |
 Петрос |
 Петрос |
 Крокуси |
 Сніг |
 Говерла |
 Петрос |
 Говерла |
 Потічок |
 Крокуси |
 |
 Петрос |
 Петрос |
 Петрос |
 Говерла |
 У Лазещині з нашими знайомими з Литви |
 Профіль висоти |
Свидовецький хребет
Горгани (зліва направо – Довбушанка, Малий Горган, Синяк, Хом’як)
Чорногора – Свидовець (в центрі Говерла і Петрос)
Чорногора
Чорногора
Вороненка – Кукул – Завоєля
Хребет Кострич
Лазещина – Говерла – Заросляк
Шибене – Ясіня. День другий і третій
Бистрець – Шпиці – Петрос – Ясіня. День перший
Панорами Чорногори
Чорногора. День третій. Несамовите – Говерла R...
Зимовий Петрос (Кваси – біостаціонар – Петрос)
Бистрець – Шпиці – Петрос – Ясіня. День другий
13.05.2010 11:39
я в захваті!!!! Фотки СУПЕР!!!! Я теж туди хочу)))))
13.05.2010 11:43
Говерла просто кул, але підніматись на неї напевно взагалі капець
13.05.2010 11:51
Там було дуже гарно, хоча в кінці дня і важко, а на Говерлу з цього боку навряд чи важко було би йти,тут снігу менше, зі сторони Заросляка багато було.
13.05.2010 11:56
важко було би…там по хребті треба йти, а на самому хребті і без снігу деколи стрьомно йти. я пам”ятаю там в одному місці стежка над обривом біжить. навіть літом там мені було стрьомно)
16.05.2010 11:49
На Петросі ще не був жодного разу
Минулого року як йшли через Козьмещик то на Говерлу й далі, а Петрос таки добряче в стороні.
Там в Козьмещику наче було відгалуження на Петрос – то ви ним йшли?
16.05.2010 12:13
Саме так – на Петрос там тільки одна дорога.
17.05.2010 16:17
Красота! На Говерле и Попе больше всего снега )
17.05.2010 16:26
Угу, на Петросі мало відносно Говерли.
25.05.2010 08:25
Друга частина таки цікавіша
І фото вражаючі: на одних повно снігу, а на інших – море неймовірно красивих квітів. Карпати – край контрастів!
До речі, коли ми були на Кукулі я теж зробив кілька панорамок. А місце зйомки третьої з наведених тут, дуже схожа на мою, яку я розмістив на обкладинці свого блогу.
25.05.2010 10:01
@ Mandrivnik Ага, бачу, що моя третя панорама “є у тебе на блозі” – тільки у тебе вона зроблена десь літом – бо трава зелена, а гори чорні.
13.11.2011 20:03
гарна подорож,вчора теж була на горі Кукул, краєвиди просто чудові)))
13.11.2011 20:08
Угу, сама гора (там як такої вершини і нема) непримітна, але краєвиди звідти захоплюючі.
13.11.2011 20:23
нема вершини тільки зелізний стовпчик вказує на неї, а краєвиди бомба)