Я давно ще мав мрію – переночувати на Попі Івані і сфотографувати схід сонця. Ця мрія здійснилась наполовину – я переночував на Попі Івані, але схід сонця сфотографувати не зміг (чому те сонце сходить так рано, якби того дня сходило о 10 год. – я би якраз встиг). Отже, зрозуміло, що спали ми допізна – прокинулись о 10 год. Нашого сусіда вжене було, він десь в 7 ранку зібрався і пішов геть. Якраз в цей час почали підтягуватись люди, як зі сторони Шибеного, так і зі сторони Бребенескула (говорили, що вночі такий вітер був на Бребенескулі, що ламав намети). У нас також був вітер, але ми були захищеними від вітру могутньою стіною Білого слона.
Сніданок був аналогічним до вечері – український борщ (з свининою і курятиною), салат “Дністер” ну і, звичайно,чай (з шипшини) – куди без чаю в горах.
Поїли, помили посуд, провітрили спальники, прибрали все за собою і пішли всередину обсерваторії. Вилізли на дах обсерваторії (перший раз був на самому даху – завжди всередині лазили і на ротонду). Краєвиди відкриваються неймовірні – видно всю Чорногору. На даху обсерваторії дме дуже сильний вітер (як казав Ігор вітер тут дме тільки з одного боку – з румунського – отже всі дощі через румунів – треба їм вимикати час від часу свій вітряк ).
Дуже пізно (о 12:55) ми продовжили нашу мандрівку Чорногорою. Далі – стандартний маршрут по хребту. Вийшли на гостроверху вершину, яку я вважав (та і не тільки я) г. Дзембронею, а навігатор показує, що до гори ще біля 1 км йти. Потім дома перевірив на 3 картах – дійсно – та гостроверха вершина – це не г.Дземброня, а просто безіменна висота 1870 м, а г. Дземброня на 8 метрів вища. Хоча ця гора і краща, і тут чіткіше виражена вершина, ніж на г.Дземброня. Біля Дземброні ми зустріли туристів, які були на озерах, говорили, що купались, нормальна вода. Ігор запалився ідеєю – давайте сьогодні йдемо на Несамовите, там ночуємо і завтра на Петрос і спуск у Кваси. Мені такий варіант не дуже подобався, бо 3 день мав бути досить важким (так воно і сталось). Віталік вагався – але після слів Ігоря, що давай збігаємо на Гутин-Томнатик погодився (він на Гутин-Томнатику ще не був). Так як у нас демократія, то більшість перемогла.
Далі по маршруту йде траверс Менчула і досить різкий (але короткий) підйом на хребет. Бребенескул ми мали траверсувати, але Ігор йшов першим попереду і пішов на вершину. Ми з Віталіком за Ігорем також піднялись на вершину Бребенескула. Підйом не викликав жодних труднощів. З вершини Бребенескула видніються Шпиці – одне з найкрасивіших місць у Карпатах. Після Бребенескула – траверс г. Ребра, о 16:30 ми на перемичці до Гутин-Томнатика. Знімаємо рюкзаки і швиденько на Гутин-Томнатик (туди і назад дорога зайняла 30 хвилин). Далі спуск до Несамовитого, по дорозі обдумуємо де би поставити намет, бо на озері сильний вітер (цілу дорогу від Попа Івана до Несамовитого нас супроводжував сильний вітер – деколи від поривів нас тягнуло сильно вправо). Цей же вітер і “вкрав” у мене “підсрачник”, який був причеплений до рюкзака (не везе мені з ними, один з них я залишив, коли йшли на Довбушанку).
Декілька хвилин по 6 – і ми на Несамовитому, розкладаємо намет, Віталік і Ігор скупались в озері (не боячись накликати грозу ), я сказав пас. Крім нас на озері ще 2 москальки і 6 спортсменів (як сказав нам еколог по дорозі). У спортсменів із Хмельницька великі проблеми з наметом – він тріпотить на вітрі і хоче кудись полетіти. Дуже довго вони мучились з наметом, потім перенесли його в інше місце і поставили. Біля нас бівакували ще 2 хлопці з Івано-Франківська, було весело – анекдоти, різні історії, оповіді. З одним з них трапився цікавий випадок – вітер хапнув каремат і почав нести до озера. Хлопець тільки дожене карімат, новий порив вітру і карімат знову “тікає”, так вітер заніс карімат на озеро, але лізти в озеро не прийшлось, через декілька хвилин карімат був уже на протилежному боці озера.
Вечеря знову домашня – салат “Дністер”, смажене куряче філе і тушонка. А на десерт – глінтвейн з лимоном. Все, треба йти спати, завтра буде найважчий день. Сьогодні із запланованих 24 км пройшли тільки 14 км, отже завтра буде лишніх 10 км.

































Такий вітер супроводжував нас цілий день
15.06.2010 16:10
Фотки взагалі супер! Дуже класна погода)
15.06.2010 16:21
Ми замовили таку погоду.
15.06.2010 16:22
г. Лемська – Карпатский Хаф доум )
15.06.2010 17:25
Вражає швидкість написання вами статті.
А от подивіться першу частину, фото як цвітуть чорниці. Щось мені здається, що то рододендрон карпатський. Ні?
А тут – гора Гутин Томнатик. Якщо це з хребта, то щось мало схожа.. Подивлюсь свої фотографії, але як на мене, то це щось інше
15.06.2010 18:09
На рахунок квітів – точно сказати не можу, якщо рододендрон росте між чорницями – то значить то був він.
На рахунок Гутин Томнатика перша фотографія – це 100% він – тут фотографія у поганій якості із озером Бребенескул внизу (Гутин Томнатик)
А 2 інші фотографії – це схили Гутин Томнатика в сторону оз. Бребенескул.
15.06.2010 18:11
А на рахунок швидкості написання – то зазвичай я пишу дуже довго – це щось сам на себе не схожий.
15.06.2010 18:28
Ага, я про 2-і інші.
http://www.google.com.ua/images?q=рододендрон+карпатський
15.06.2010 19:13
Ті 2 інші – то також Гутин Томнатик – схили його.
А на рахунок квітів чорниці і рододендрона – виправив, таки дійсно то є рододендрон.
27.06.2010 00:02
Фото 4, помилочка. В центрі кадра двійня Михалек-Феркеу в Румунії, а масив Піп-Івана Мармаросько трохи далі, правіше по кадру.
27.06.2010 10:31
@ Nevazhlyvo
Дякую за зауваження, ніколи не був у Мармаросах, тому і помилився, уже виправив.
06.07.2014 01:06
Да боковий вітер на Чорногорі сильний! Дує і не перестає! Ми коли йшли по маршруту Чорногора – Мармароси відчули це на повну:
http://gotothegoal.com/den-4-chornogirskiy-masiv-pip-ivan-brebeneskul-nesamovite/