Позаминулої неділі (24 жовтня) з Вовою пройшли такий маршрут. Планували і підніматись, і спускатись в Лазещину, щоб встигнути на “раховоз”, але підйом давався трохи важко (особливо мені) і вже майже на самій вершині ми підкорегували маршрут. А почалось все, ще в пятницю, коли я побачив на буковельській вебкамері витягу №12 сніг. Захотілось пройтись сніжком (зимою ми не ходимо в гори). Отже в п’ятницю ввечері, в полегшеному варіанті виїжджаємо з Чернівців львівським дизелем. У Франківську біля 12 години, там на нас чекає сюрприз – поїзд до Рахова відправляється на 50 хвилин пізніше (зараз о 3:30), ніж до цього. Пробуємо поспати на вокзалі, але особливо не виспишся. В залі для очікування – аромат від бомжів, поруч у кафе святкують весілля (на вокзалі !!!). За 5 хвилин до часу відправлення подають наш раховоз. В поїзді одягаємо весь одяг, що у нас є – бо дуже холодно (за весь похід найхолодніше було в цьому поїзді). Ставимо будильники на пів сьому і лягаємо спати.
Дзвонить телефон, просинаємось (якщо точно, то Вова один просинається я і так не спав – за цілу дорогу може поспав хвилин 20). Надворі темно, ще й брудні вікна, через які і вдень не дуже добре видно, де ми є – не знаємо, Вмикаю навігатор, ми проїхали Татарів. Наступна зупинка – Ворохта (видно багато ліхтарів), потім Вороненка, за якою зразу тунель і Лазещина. Вже за сьому годину, а надворі ще темно. Темно і холодно (в поїзді десь в районі Татарова включили опалення – спочатку ми побачили дим, а потім відчули, що тепліше стало), вночі був заморозок, бо калюжі позамерзали. Але йти нехолодно і ми бадьорим кроком (о 7:05) рушаємо вперед.
Згодом починає світати і ми бачимо вершини Петроса і Говерли. Ого, а вони повністю в снігу. Швиденько доходимо до КПП (там ми були о 7:47), реєструємось і вперед. Ось уже і дорога (8:33), якою ми спускались 1 травня з Кукула і турбаза Казьмещик (8:54). Дорога направо на Петрос, дорога прямо на Говерлу.
Йдемо прямо, зразу ж справа від нас веде стежка до якихось будівель, а лівіше добра дорога, йдемо лівіше. Переходимо через потічок, йдемо біля 10 хвилин, далі дорога роздвоюється, куди йти не знаємо. Витягую навігатор, а він показує, що нам треба повертатись назад. А ми навіть і не сумнівались, що йдемо правильно, повертаємось назад (вийшло лишніх 1.2 км), спочатку йде стежка, потім дорога, є маркування шляху Слід зазначити, що я взагалі не готувався до маршруту (чомусь думав, що Вова знає маршрут, хоча ми тут обоє перший раз були), ні трека не шукав, ні на карту не дивився, ні точок цього району не закидав. Але виручив навігатор і векторна топокарта Карпат з можливістю маршрутизації (вже не перший раз). Далі дорогою стрімко вгору по дуже розбитій лісовозами дорогою. Добре, що болото хоч трохи примерзло. Звідси добре видно Горгани, вершини яких у снігу. Через деякий час дорога розходиться – ми йдемо тією, що бере вліво, я подивився на навігатор, а нам потрібно було йти прямо, але йдемо далі цією (мені здавалось, що ця дорога повертає трохи далі направо). Виявилось, що дорога веде до вирубки лісу. Треба було вернутись назад 200 метрів, але ми вирішили зрізати по азимуту. 10 хвилин йдемо вздовж потічка, потім снігом, виходимо на стежку. Позаду нас йшла група дітей з Костополя, які вийшли з Казьмещика (правда вони йшли без рюкзаків), на цьому відрізку вони нас обігнали.
Тим часом, вирішуємо робити перекус – бутерброди, горішки. Йдемо далі в ліс, а чим далі в ліс – тим більше дров снігу. Вище 1200 м дорога повністю покрита снігом, калюжі покриті товстим (1-2 см) шаром льоду. О 10:50 на полонині Гропа (я так думаю, бо на карті ніде нема позначок її) доганяємо групу з Костополя, прямо перед нами колиби, повертаємо праворуч (дорога, яка йде прямо – також виводить на стежку до Говерли, але там є колиби і вода, хоча і на 400 м довша) і стрімко набираємо висоту. Попереду йде ця група, стежка після них добре втоптана, деколи ми йдемо попереду, але стежка все одно втоптана (хтось недавно тут був до нас). Чим вище – тим сильніший вітер, зустрічаємо хлопців, що йдуть з вершини, кажуть, що на хребті дуже сильний вітер. Цей підйом дається мені важко. постійно відстаю від Вови. Дійсно, на хребті вітер сильнішає (коли йшли другий раз на Попа вітер був ще сильніший), але йти не холодно (у поїзді було холодніше) – куртка, штани не продуваються.
На підйомі зі мною стався цікавий випадок: чоловік, що вів групу дітей йшов позаду мене і сказав фразу: “Та все нормально, всі вчора пили ввечері і йдемо нормально”. Я заперечив, при чому тут алкоголь. У поїзді я розказав Вові цю дивну для мене фразу. А виявляється цей чоловік запитав Вову, чому я так повільно йду, а Вова оригінально пожартував, що я вчора дуже сильно напився і не можу йти. Сам люблю розігрувати людей, але тут Вова мене розіграв по повній програмі. 
Перед перемичкою на хребті снігу майже нема – його повністю здвуває вітер, а зліва від нас (на північному боці) починають формуватись карнизи. О 13:08 я виходжу на вершину, де мене уже чекає Вова. На вершині суцільне молоко, а нижче метрів на 80 дуже гарна видимість. На Говерлі багато людей, багато прийшли з Заросляка і одягнені явно не по погоді.
Починаємо спуск у Заросляк з надією добратись до Ворохти і встигнути на рахівський поїзд. Зліва від нас 4 хлопців і дівчина спускаються на лижах (один з них нам потім дуже допоміг). Спуск йде набагато швидше за підйом (для мене, Вова спочатку на спуску трішки відстає).
На висоті 1840 м їмо снікерс з чаєм (19 годин у термосі – а чай ще гарячий) і спускаємось далі. Пару метрів з’їжджаємо на “підсрачниках”. Перший раз ногами не вдалось загальмувати, прийшлось перекидатись на сторону, другий раз вже краще спускаюсь. Знову ж таки багато людей піднімаються з Заросляка – в кросовках, туфлях, а внизу взагалі хлопця в кедах бачили, група дітей (штук 30) з Умані розтягнулась метрів на 200. Мені здається, що їхні керівники роблять несерйозно – в таку погоду вести натовп дітей, а потім будуть писати в новинах – що група дітей загубилась на Говерлі. Чим нижче – тим менше снігу і тим більше болота – в лісі біля Заросляка – суцільне болото.
О 14:48 ми на Заросляку. О 17:00 нам треба вже бути у Ворохті на вокзалі. Пішки ми ніяк не встигаємо, треба транспорту. На самій базі транспорту мало, дорога вкрита льодом і багато машин і автобусів не доїхавши до бази, стоять по дорозі. Йдемо дорогою, попутно питаючи, чи може хтось підвезе. Водій автобуса погоджується, зможе нас забрати, коли повернеться його група. Йдемо далі, надіючись, що буде ще хтось їхати, а то ті групи, що піднімались на Говерлу – то їм до спуск ще далеко. Дорогою швидко їде джип, я навіть не хотів зупиняти, але Вова настояв на своєму – зупиняй. Махнув рукою і Mitsubishi L200 (в кузові машини такої марки нас підвозили у Дземброні, коли я йшов перший раз на Попа) зупинилась. Виявилось, що водій – це один з тих, хто спускався з Говерли на лижах Дуже швидко, як для такої дороги (на дорозі з Заросляка швидкість складала 70-80 км/год) доїхали до Ворохти. Подякували, гроші брати відмовився, ще й по-доброму насварився на нас, щоб ми швидше вилізали, бо у нього немає часу. Просто супер, о 15:45 ми були нв вокзалі, у нас ще було більше години часу, але виявилось, що поїзд запізнюється на 40-50-60 і т.д. хвилин Ми доїли свої бутерброди, попили чаю (за недемократичною ціною ) і з’їли деруни у місцевому кафе і сіли на рахівський поїзд до Делятина, там пересіли на коломийський поїзд, в Коломиї Вова пересів на чернівецький дизель, а я поїхав до батьків.
Так закінчився наш квазізимовий похід.
За день пройшли стандартних 25 км(у нас останнім часом виробився такий стандарт), перепад висот – 1320 м.
GPS-трек маршруту Лазещина – Говерла – Заросляк.
 Схід сонця в Лазещині |
 Кукул |
 Говерла |
 Говерла з полонини Гропа |
 На фоні Говерли |
 Говерла |
 Петрос |
 Петрос і Петросул |
 Свидовецький хребет |
 Говерла |
 На Говерлу |
 Петрос |
 Утворення карнизів |
 Говерла |
 Петрос в хмарах |
 Вниз з Говерли |
 Десь там далеко Говерла |
 Заросляк |
 Чорногірський хребет |
 Брескул |
 Спуск |
 Прощальний погляд на Говерлу |
 Тузік (якого підгодовували у Ворохті) |
 Маршрут |
 Профіль висоти |
4 сезони: Луги – Бребенеcкул – Несамовите &...
Кукул. Частина 2 – несподівана
Ясіня – Петрос – Говерла – Заросляк
Вороненка – Кукул – Завоєля
Шибене – Ясіня. День другий і третій
Хребет Кострич
Зимовий Петрос (Кваси – біостаціонар – Петрос)
Чорногора. День третій. Несамовите – Говерла R...
Заросляк – полонина Маришевська – Шпиці ...
03.11.2010 16:59
Ох, і краса. Давно я уже не мандрував нашими горами
.
05.11.2010 16:13
Гарно. Я б ще порекомендував розділяти великі абзаци пробілами, бо очі починають бігати.
Мож, якось обєднаємося на вихідні? Бо в мене ні фотоапарата, ні джіпееса. Можна йти нижче – щоб не потрапити в халепу.
06.11.2010 12:22
Привіт Андрій. Саме так і зробив, дійсно читати трохи важкувато.
А на рахунок спільного походу – та без проблем, ти маєш на увазі вихідні осінні, чи вже ближче до зими ?
Може маєш якийсь цікавий маршрут (а я знаю, що вони в тебе є)
08.11.2010 09:18
Я цієї неділі на Парашці був. Я переїхав до Львова, і вибирає щось, що б в звідти ближче було.
Про які вихідні – а треба подумати, але на Парашці лежав сніг ще минулого тижня (ми залишки бачили), і лізти на верхотури якось не обовязково.
З варіантів – ні вашим ні нашим – десь посередині – це хребет Чортки і Манявський водоспад, або звязати його з Бухтівецьким. З той долини легко вибиратися, і зараз день короткий. Знаю, що ти швидше за все там вже був, але не так багато маршрутів в межах 1-2 днів. Треба думати.
08.11.2010 10:52
Оце так новина, а як печери, сплави ?
Був і на Манявському, і на Бухтівецькому, А що з тої долини легко вибиратись – не дуже так і легко, ми коли з Сивулі вертались, то в неділю з Бистриці виїхати велика проблема – купа людей, маленький автобус, прийшлось до Надвірної таксі брати.
08.11.2010 10:56
Сплавлятися зараз холодно:).
Стосовно печер – в мене найближчих кілька місяців профілактика колін.
Тому є гори.
Стосовно виїзду – ну так, я ж звик вибиратися не у вихідні. Ну й був я там.
Які будуть ідеї?
08.11.2010 11:36
А якщо щось таке,як тут http://www.karpaty.net.ua/articles_23/gorgan_jajka.php , тільки з часом не знаю, як – в кінці тижня десь.
08.11.2010 11:49
Якщо з часом – то тільки на вихідних. А про які саме – тут можемо вже по пошті списатися.
Той маршрут не є добрий. Там забагато лісовалу, туди тяжко доїхати, а день короткий зараз. Я чув позитивні відгуки про Лісеівський хребет наприклад:)
Ну і я не маю зараз бажання стрибати по цикотах надто активно.
08.11.2010 12:15
Ок, тоді ближче до вихідних спишемся – що і до чого.
20.01.2011 11:02
Планую цих вихідних поїхати на Говерлу і ось не знаю як там буде. Погода погіршується чи зможу я на неї залізти?
Янтар що скажеш? І що з собою брати необхідно?
дякую
20.01.2011 11:06
Що я можу сказати – зимою в горах не був ніколи (цей похід і ще один на Синяк я не рахую). Зимою треба йти з дуже досвідченими людьми, бо там великий ризик.
Якщо ти не знаєш, що з собою треба брати зимою – то краще не йти.
20.01.2011 11:29
Ну там група організована, цілий автобус їде, а може і більше. Тому на рахунок безпеки там все схвачено, а от думаю чи лах багато брати.
Автобус підвозить під саму Говерлу, ми тільки піднімаємося без речей і назад.
Що порадиш брати?)
20.01.2011 11:33
Питай тих, хто організовує – якщо вони це організовують – то вони і відповідають за вас, а отже і мали вас всіх попередити, що треба брати кожному.
А так – то радять 3 шари білизни – термобілизна, фліс і куртка непродувайка (непромокайка)
20.01.2011 12:53
Я бачу друже ти на Говерлу ходив раніше, то там сніг був а зараз напевно навалом.
Дякую за допомогу.
приїду напишу обов’язково.
20.01.2011 12:56
Ходив раніше і не раз – але тільки літом і восени, а той сніг, що на фотках видно (і умови) – то і близько не порівняються з тим, що буде в лютому.
Це була прогулянка така собі.
20.01.2011 14:50
я думаю прийдеться йти при сильному снігопаді і умовах хз яких
27.01.2011 13:30
Я все-таки був на Говерлі. Цікаво було. умови дороги ще ті.
Написав в себе вже:)
27.01.2011 13:34
Треба було зразу лінк запостити, йду почитаю, цікаво, як там було.
01.08.2014 21:43
[...] через цей таки ж блог в пості про одноденний похід на Говерлу зав’язалась розмова про цей похід. Андрій (з ним я [...]
14.12.2014 00:50
Чи добрі стаї на полонині Гропа для ночівлі?
14.12.2014 20:02
До стай на Гропі ми не доходили, то не знаю, який стан, та і було то 4 роки тому – за цей час багато що могло помінятись.