З 30 квітня по 3 травня проходив другий міжнародний фестиваль історичної реконструкції “Битва націй”. Дивлячись на прогнози погоди я запланував, що будемо їхати 3 травня – і погоду нормальну передають, і все ж таки фінал. Якщо б їхати наступного року, то бажано їхати першого дня і останнього, тому що багато учасників останнього дня вже розїхались, ми не побачили збірні Італії і Німеччини. До учасників з попереднього року цього року приєднались команди з Італії, Німеччини і провінції Квебек.Отже, вранці о 9 годині ми тією ж самою компанією, що йшли на скелю Кінашки виїхали у Хотин. Біля 11 були у Хотині, там сіли на маршрутку і добрались майже на фортеці. Правда потім прийшлось йти назад пішки в центр, щоб зняти гроші з банкомата. По дорозі волонтери нам дали карту Хотина і детально розказали, як пройти до банкомату. Йдучи в центр, помітили пам’ятник якомусь дядьку (без підпису) – ну дуже він вже нагадував Карла Маркса. Я припустив, що це може бути ще Грушевський, Костомаров, Драгоманов – саме ці бородані мені найбільше запам’ятались. Вдома, погугливши, дійсно, виявилось, що це Карл Маркс.
Ближче до фортеці розташовувались ятки з різними книгами, сувенірами і іншими китайськими дрібницями. Я не оминув нагоди купити ще одну колоду карт і 2 книги – 8 мандрівок Буковиною, написаною Блекою (www.castles.com.ua) і путівник Україна – усе, що варто побачити. Перед входом у фортецю купили вхідні квитки (80 грн) і зайшли всередину.
Всередині майже все було як і попереднього року (причому багатьох торговців я вже бачив декілька раз – і у Чернівцях, і у Кам’янці-Подільському), тільки ще привезли гармату (часів Полтавської битви), на якій був кран і можна було попити чаю і (або) стрельнути з пушки (за відповідну плату). Недалеко від гармати йшов густий дим – там на величезних (діаметр в районі 1 м) сковорідках смажили картоплю. Ми пішли оглядати базарчик, дівчата купили ковані вироби (щоб з них зробити сережки), я з Вітею нічого не купував. А на базарі купити можна було багато чого (як і минулого року) – зброя (), вироби з шкіри, металу, глини, різні грамоти і т.д. Також можна було відчеканити монету (що з успіхом Оля і зробила).
Незабаром почались бої 1 на 1 і ми поспішили до ристалища. На жаль, у фіналі одиночних боїв українців не було представлено. Всі 4 місця у фіналі зайняли учасники з Росії, а виграв як і минулого року Сергій Уколов. Після закінчення боїв 1 на 1 оголосили перерву і ми пішли у фортецю, там під мостом відбувались масові договірні бугурти, де українці змагались з росіянами. Тут було дуже багато людей і мало місця, але я знайшов дуже гарне місце на горісі , звідки і спостерігав бій, правда час від часу струшував листочки і гілочки міліціонеру на кашкет, який стояв під деревом.
У фортеці ми постріляли з лука (майже всі постріли в молоко) і пішли оглядати наметове містечко. По дорозі помітили декілька колоритних учасників з Квебеку, які радо погоджувались фотографуватись з усіма бажаючими (безкоштовно, на відміну від деяких наших учасників). В наметовому містечку в деяких станах (Німеччина, Італія) учасників вже не було зовсім. Так як скоро починались бої 5 на 5 ми поспішили назад. Скуштували смачної смаженої картоплі (з великих сковорідок) і пішли дивитись на бої. На жаль, як і в номінації 1 на 1 тут були представлені тільки збірні Росії, які і розіграли між собою призові місця. Хоча, слід зазначити в одному бої 2 команди отримали жовті картки за симуляцію бою (тобто між собою вони не хотіли битись, а домовлялись, хто і як має виграти). У боях 5 на 5 я зайняв непогане місце біля огорожі (міліціонер мене впустив туди) і з об’єктивом 42-150 мм (взяв у знайомого на 2 тижні Olympus E-400) зміг “дотягнутись” до поля бою.
Перед боями 21 на 21, де у фіналі зустрічались Україна і Росія у мене стався неприємний випадок – батарея розрядилась (після вилазки до скелі Кінашки я її не зарядив) і з боїв 21 на 21 фотографій немає. Більше того, здохли акумулятори і у мого старенького Canon Powershot A620, а запасні я просто не взяв.
В результаті наші програли фінал боїв 21 на 21. “Кляті москалі” зайняли всі перші місця у всіх номінаціях і як минулого року ходили і кричали “Слава Рассєї”, цього року підтримка наших була кращою, але все таки не вміють наші вболівати і підтримувати свою збірну. Причому дуже цікавий епізод – як танцювали воїни збірної Росії в обладунках під музику Барбари Стрейзанд. Після цього відбулась масова фотографія всіх учасників і відбулось нагородження учасника з автентичним обладунком. Перемогу тут здобув учасник з Квебека – Frеdеric Dalphond, що представив одяг тевтонського воїна XV ст. Але найбільше запам’ятались 2 учасники збірної України – Євгеній Гасан, який, як справжній актор розказував про свій одяг (він і отримав приз глядацьких симпатій) і хлопець 20 років (на жаль не можу знайти, як його звати). Ще оголосили переможців стрілецького турніру, який ми так і не побачили і ми поспішили додому. Не доходячи до центру Хотина сіли у маршрутку і доїхали в Чернівці.
Якщо буду їхати наступного року – то потрібно обов’язково їхати на 2 дні – перший або другий і на останній, а то ми не побачили багатьох учасників з інших країн і побачили тільки один бій з участю збірної України.
І ще з іншого фотоапарату
12.07.2012 14:17
Фотки супер! Как и фестиваль))
12.07.2012 14:17
Думаю, могу дополнить информацию про историю Хотина: http://volshebnaya-planeta.ru/?p=454