Вже більше як місяць тому, 12 червня 2011 року у Чернівцях відбувався 4 молодіжний етнодуховний фестиваль “Обнова-фест”. Маленький відступ. За місяць до проведення фестивалю мені в фейсбук написав Павло – знайомий з Польщі (з яким ми познайомились 2 роки тому на Підкамені) і розпитував про цей фестиваль. Ну я розказаав, що було минулого року, що планується бути цього року. І Павло приїхав. Як кажуть, респект і уважуха – приїхати на фестиваль за 1000 км (з Познаня) своєю машиною. В суботу ввечері я зробив йому коротку екскурсію Чернівцями – ну якби стандартні місця – університет (який сподобався йому найбільше), Центральна площа, театр, вул. Руська і Кобилянської. А далі вже буде про сам фестиваль.
Так як ввечері, ми довго сиділи, згадуючи Підкамінь, розказували різні цікаві історії з життя, то вранці прокинулись не дуже то і вранці. Спакували всі свої речі в один рюкзак і десь біля 13:00 поїхали на маршрутці в музей архітектури і побуту. Погода того тижня була не просто поганою, а паршивою – постійно холодний вітер, дощ (майже всі сайти прогнозували постійний дощ, тільки meteoprog.com.ua прогнозував маленький дощ ввечері) Цього я боявся найбільше – щоб погода не зіпсувала фестивалю. На щастя все обійшлось – на небі постійно висіли чорні хмари, але дощу майже не було – падав дощ менше години і то невеликий.
Традиційно,як на кожному фестивалі – різні люди продавали різний товар – від різних китайських іграшок (куди ж без них) до цікавих хендмейдних – від дрібних сувенірів, до вишитих сорочок. Запам’ятались плетені вироби дівчини з Вижниці. В неї купили восьминога, що може бути сумним і веселим (якщо вивернути його навиворіт). Ще я одразу купив – це цапки, коники (називають їх по-різному) – вироби з сиру (дуже я їх люблю), зі специфічним смаком. Потім я побачив у однієї жінки “мегаконика” – такого великого бачив вперше.
В першій половині дня на фестивалі проводились різні майстер-класи: ляльки-мотанки, писанкарства, бодіарту, виготовлення дощівників (дощовиків). Дощовик (чи дощівник) – це такий музичний інструмент. В дерев’яну трубку перпендикулярно до стінок забивають дерев’яні шпички (тут хлопці взяли зубочистки). Потім всередину насипають дощу (гороху) і трубку “запаюють”. В результат при перевертанні інструменту чути приємний звук – ніби падають краплі дощу.
Також на фестивалі проводились середньовічні бої (здається 4 на 4) – цікаво для тих, хто ще не бачив, але мені після Битви націй було не дуже цікаво. На малій сцені відбувались народні танці – одні ми побачили – коли дівчата зі снопами на головах танцювали, а ірландські танці пропустили. В програмі було зазначено, що має бути майстерня анімації та фільмів – але її ми не бачили ніде.
Ближче до вечора, поївши смачного шашлику і випивши пива, ми пішли до вечірньої сцени. Під сценою я помітив, що загубив кришку від об’єктива. Ходив по території фестивалю, шукав її, поки не знайшов … в кишені куртки. На сцені почали виступали різні українські гурти. «Тарасова ніч», «Чумацький шлях», «Sюr Band», «Полюси», «Самі свої», «Green Silence» Щось особливого про них не можу сказати – такі собі середняки (минулого року музика була кращою). Правда багато хто відривався по повній – але багатьом було однаково – що там грає, головне, що було випито до цього.
Час від часу на сцені з’являвся отець Валерій Сиротюк, який в дусі американських пасторів спілкувався з гостями фестивалю і в той же час рекламував паломницьке турагенцію своєї дочки (збоку це виглядало не дуже гарно). Ще запам’ятався “виступ” якогось чиновника (прізвище Туз здається), який почав співати “Чорнобривці” і забув слова – для чого йому було лізти на сцену – хз.
Останніми на сцені виступали хлопці з Рівного – Ot vinta. Журавель, як завжди, спілкувався і підколював публіку. Хлопці виконали майже всі свої хіти – не було тільки “Попереду жахи-шляхи” і “Опля, картопля”. На заклик танцювати “Рок-н-рол для черепах” народ слабо відгукнувся – на Заході було краще. Ну і на біс – звичайно, що була “цибуля”.
Після музичної частини ще було фаєр-шоу – я, як і минулого року не встиг зайняти місце попереду, то бачив дуже мало, пробував фотографувати, піднявши руку над натовпом – перші 5 фотографій були просто чорними – я ніяк не міг зрозуміти, чому так – ніби і витримка більш-менш, а проблема була в тому, що забув зняти кришку об’єктива (не звик ще до нового фотоапарата).
Фотографії з фесту.
Ще зняв одне відео, як дівчинка танцює
08.08.2011 18:05
цікаво на фесті. тре буде нарік піти
08.08.2011 20:24
Треба йти обов’язково, тим більше, що він в самих Чернівцях.
22.08.2011 18:43
Достаточно неплохой объектив, приятная размытость фона, я вообще люблю фотки на большом фокусном
17.05.2012 16:50
малюсіньке питання: тебе часом не Костя звати?
17.05.2012 19:25
Ні, мене звати не Костя