Щось цього року ніяк не виходить піти нормально в гори – то погода підводить, то робота в суботу, але найчастіше нема з ким. А в одну і з неділь разом з Вовою (з яким пройшов велику частину своїх походів) таки вдалось вирватись хоч на один день, хоч невисоко, але, з натяжкою, можна назвати гори. А було це так – в суботу біля обіду ми з Вовою домовились, що завтра кудись йдемо в міні-похід на 1 день. Вибір маршруту був за мною. Я витягнув карту Вижницького і Путильського районів, прикинув так по кілометрах і мій вибір випав на маршрут (протяжністю 22 км) Долішній Шепіт – Усть-Путила через хребет з екзотичним східним ім’ям Чиохелька. Метою нашого походу була скеля Закамяніла багачка – правда вона знаходилась в самому кінці маршруту і можна було просто доїхати автобусом до Путили, але ми не шукаємо легкої дороги 
В неділю вранці ми о 7:10 сіли на автобус Чернівці – Долішній Шепіт. Через 2 години ми вже були у Долішньому Шепоті. До точки старту, яку я схематично позначив, автобус не доїхав 500 м.
О 9:10 ми стартували, на карті 2 дороги йшли ліворуч, а наша стежка праворуч. Але скоро ми вперлись в чиєсь господарство і йти не було куди. На лавці сидів старенький дід і я пішов розпитувати його, дід був німим, з трудом, але я зрозумів, що можна йти через його подвір’я, а потім травою і так ми вийдемо на наш хребет. Так і сталось, хвилин 15 ми йшли стежиною, поки не вийшли на нормальну стежку. Погода була гарною, все збігалось з прогнозом погоди – зранку без опадів (а що після обіду – мав бути дощ. Трохи згодом, я побачив, як у Вови загорілись очі – я одразу зрозумів – він побачив якісь ягоди – цього разу це були суниці. Суниці тут були дуже смачні. Поївши суниць – пішли далі.
Одночасно у нас запікали телефони – у Вови надпис “welcome to romania”, а у мене – пропозиція змінити часовий пояс на інший, виявляється звідси до кордону напряму біля 10 км. В один момент ми зробили маленький гак (приблизно 350 м) – відхилились по дорозі вліво, в той час, як стежка пішла прямо, але з допомогою навігатора швидко виправили це.
Біля 11 години наш похід буковинськими полонинами змінився на оффроад через лісові хащі із збиванням і збиранням на себе 10-річної пилюки з ялинок. Стежку, хоч і добре видно, але вона сильно обросла деревами – видно, що тут часто не ходять. Після 30-хвилинної ходьби ялинниками – ноги, руки були сильно подряпані. Далі низькорослі дерева закінчились, почався ліс – такий цікавий, таємничий, наче з якогось фільму. Час від часу ліс змінювався галявинами. Тут ми зробили перекус і витягнули куртки, так як небо потемніло і, навіть крапнуло декілька разів. Але це був фальстарт, згодом хмари пройшли повз нас, виглянуло сонечко і ми попрямували далі. Біля 12 години ми непомітно пройшли (дома з допомогою трека побачив) найвищу точку нашого маршруту – г.Павлюкову.
Справа від хребта видно поодинокі хатки(думаю, територіально вони відносяться до с. Бисків), які знаходяться в долинах між вершинами. Але довго милуватись ними ми не могли, бо біля 13:30 небо почорніло, я сховав фотоапарат, почався дощ, який через хвилин 20 переріс у справжню зливу. Так, як рюкзаки були у нас маленькі – ми сховали їх під куртки, після чого Вова став подібним на українського (синьо-жовтий) пінгвіна (капюшон від куртки слугував дзьобом), а я за словами Вови – на вагітну Марічку. Шкода, що нема фотографій, можна було б посміятись. Під час грози ми (особливо я, бо трохи боюсь блискавок ) спішили вниз, біля 14:15 ми вийшли на дорогу, перейшли 2 мости (в одному з яких була величенька дірка – цікаво, як там машини їдуть) і йшли вздовж річки, на який розташований водоспад Бісків (нічого особливого). А далі були дуже гарні скелі по дві сторони дороги – я зробив декілька фото на свій старенький Canon Powershot A620 і водоспад Кізя – гарний каскадний водоспад – є фото, але не дуже гарної якості. Є привід повернутись сюди ще раз, але вже з Усть-Путили, щоб подивитись на ці скельні утворення, водоспад. Дощик вже майже припинився, щоб … піти ще сильніше. Почалась злива – найбільша за цей день. Але нам було все одно – в літньому взутті і бриджах (шортах) – ми вже і так промокли повністю. О 15:40 (планували біля 17:00) ми вийшли на трасу і побачили те, заради чого пройшли 24.6 км, а не просто під’їхали до неї – скеля Закамяніла багачка. Стоїть біля самої дороги і дивиться на неї. Звичайно, що фото я не робив, бо пожалів в дощ витягувати старенький фотоапарат, щоб не відправити його передчасно на пенсію. Через годину (о 16:40) приїхав автобус Путила – Вижниця, у Вижниці зразу пересіли на автобус до Чернівців, який чомусь їхав біля 3 годин (хоча майже всю дорогу я і так спав).
Якщо хтось бажає пройтись цим маршрутом – можете скачати трек Долішній Шепіт – Усть-Путила
Маленька реклама: якщо ви любите відпочивати за кордоном – звертайтесь до нас отдых в Израиле ми вам забезпечимо на вищому рівні.
Нижче деякі фото (вже вдома я побачив, що майже на всіх фото є плями – на матрицю попала пилюка і прийшлось їх усувати в фотошопі.
 Галявина |
 Квіточки |
 Гірський краєвид |
 Дерева |
 Дерева |
 Ягоди готові до вживання |
 Ягоди знищені |
 Галявина |
 Квіточка |
 Загадковий ліс |
 Загадковий ліс |
 Загадковий ліс |
 Ці хмари нас обійшли |
 с.Бисків |
 Серпантини |
 Ще одна квіточка |
 Хребет Чиохелька |
 Хребет Чиохелька |
 Стежка |
 Стежка на хребет |
 |
 3-зірковий готель |
 Хребет Чиохелька |
 Правильне кругле дерево |
 Те саме дерево на задьному плані |
 |
 Правильне кругле дерево |
 Ще одне цікаве дерево |
 А ці хмари нас не оминули |
 Як проїхати цю яму – хз |
 Скелі біля дороги |
 Ще одні скелі |
 Водоспад Кізя |
 Наш маршрут |
Зелене – Угорські скелі – Крента – Верховина
На Сокільський хребет
Вороненка – Кукул – Завоєля
Заросляк – полонина Маришевська – Шпиці ...
Пенсіонерсько-дитячий похід на Рокиту
Прогулянка під Хом’як
Красник – хребет Кострич – Кривопілля
Матрасно-екстремальний похід: Луги – Туркул – Луги
4 сезони: Луги – Бребенеcкул – Несамовите &...
08.08.2011 21:16
повністю ми не промоколи, адже куртки в нас Гортєх!
і справді, варто приїхати до скелі, а потім – до водоспадів (напевне у травні вони більш масивні), а не долати той кілометраж. хоча прогулянка була цікавою, ще б ягід побільше було, то – взагалі
08.08.2011 22:16
Ну дійсно, промокли не повністю, а рівно наполовину – від пояса і до п’ят
11.08.2011 03:27
хорошо прогулялись
11.08.2011 09:24
Угу, за 1 день – якраз нормально, і бачили багато, і встигли добре змокнути.
22.08.2011 15:39
Цікава розповідь! Я саме нещодавно теж проглядав карти Вижницького і Путильського районів, почав думати над маршрутом і помітив, що цей регіон не дуже багатий на туристичні звіти. Тепер буде трохи легше скласти маршрут
22.08.2011 16:55
Подібні маршрути – по Чернівецькій області – До скелі Кінашки Сокільським хребтом
23.08.2011 07:06
Дякую! Прочитав ваші звіти, і ниби сам потрапив у ті місця.
Куди плануєте помандрувати далі?
23.08.2011 09:17
Є ще 2 ненаписані звіти – про походи на Ігровець і Близницю – ніяк не можу написати.
10.11.2011 01:04
Дуже гарні фотки, дякую за цікаву та корисну інформацію!
19.01.2012 06:12
Дуже сподобались фото
05.08.2013 13:39
Привіт! Дякую за звіт. Нещодавна з другом ходили цим же маршрутом і приблизно потрапляли і такі ж ситуації (ягоди по дорозі, гриби, дощ під яким змокли, забита маршрутка до Чернівців і т.п.). До речі, якщо потрібні будуть компаньйони для одноденних мандрівок, пиши мені, прогуляємося. Я стараюся хоча б раз на місцяць кудись вириватися, втім часто немає з ким. Моя електронка: [email protected]
05.08.2013 16:42
Привіт Ілля, дякую за коментар.
).
На рахунок спільних походів – без проблем. Але цього року (за сімейними обставинами ніяк не вийде піти в гори (ми планували поїхати ще раз в Татри, то я вже відмовився від цієї поїздки
Хіба що з наступного року.