yAnTar блог – подорожі, відпочинок

Цим постом хочу почати звіт про мандрівку в Чехію (основною метою поїздки був Чемпіонат світу з біатлону), а саме як з чого це все почалось, як ми робили візи, отримували документи, купували квитки і т.д. А починалось все з того, що …
7 грудня Вітя (той самий, з яким я ходив декілька останніх походів, про 2 з яких звіти ще не написані) написав мені у скайп – чи я не хотів би поїхати на Чемпіонат світу з біатлону в Нове Место. Нічого собі, подумав я, це ж Бйорндалена вживу можна побачити – звичайно ж хочу і я підписався на цю поїздку.
Одразу ж Вітя запропонував їхати поїздами (він великий фанат поїздів). Щоб було веселіше, вирішили підбити ще декількох людей. В результаті погодився Олег (хоча в біатлоні на той час він взагалі не орієнтувався, але його також зацікавила можливість їхати поїздами). Ще були двоє претендентів, але до нашої трійки не приєднались.
Вітя запропонував їхати не прямим поїздом (Москва – Братіслава), а поїздами з пересадкою – так і дешевше, і цікавіше. Звичайно, що ми погодились. Отже, наш маршрут виглядав так:
Чернівці – Львів – Мукачево – Чоп – Чієрна над Тисою – Кошице – Прага.

Створили документ в Google docs, куди внесли кошторис, розклад поїздів, готелі, які нам підходять і, взагалі, все, що зв’язано з поїздкою. Звичайно, що в Новому Месті місць в готелях вже не було, то ми вирішили (не пам’ятаю, хто, коли і як), що будемо жити в Брно і доїжджати в Нове место. Забігаючи наперед скажу, що з вибором ми не прогадали, так як у Брно є на що подивитись.
Все у нас йшло нормально, одне з чим могли виникнути проблема – це віза. Я пропонував робити візу самим (Вітя спочатку також мене підтримував), Олег схиляв нас до думки робити візу через туристичну контору, вирішили, що для першого разу (для нас з Вітею це так і було) робимо через контору, наступні рази (якщо будуть такі) робимо самі.

Я поговорив з Наталею (HR з роботи) і вона порекомендувала мені 4 контори (2 київські, 2 львівські), які можуть це зробити. Я написав мейли кожній з контор, відписали тільки дві з них. Ми порівняли ціни на готелі і вирішили, що вони беруть дорого. Олег сказав, що у нього є знайомі, які це зроблять дешевше, але час співпав з Новим роком і різдвяними святами, то результат обіцяли нам після свят.

Після свят нам дають відповідь, виявляється “по знайомству” виходить на 100 євро більше, я активно протестую проти таких “знайомих”. Вирішуємо, що робимо візи і бронюємо готелі через київську фірму Luxury Club. Раніше, за пивком і піццою, у нас була розмова про те, що Олег займається готелями і візою, Вітя – маршрутом, виникло логічне питання, а чим займається Тарас, тобто я ? А я менеджер, вирішили ми. Оцей жарт виявився для мене злим – бо в результаті я якраз і займався “переговорами” на рахунок візи і готелів.

Починаємо збирати всі документи (чесно кажучи, почали трохи запізно), для нас як ПП список документів (не враховуючи стандартних документів, як паспорт, копія ідентифікаційного коду) був таким:

• нотаріально завірена копія свідоцтва реєстрації ПП
• оригінал довідки з банку про наявність і стан рахунку
• копія свідоцтва про сплату єдиного податку або платника ПДВ
• довідка з Державної Податкової Служби про доходи

Перші 3 документи ми зробили на протязі одного дня, а от з довідкою з податкової виявилось складніше – потрібно подати заявку і чекати 10 днів, коли її зроблять. Ну що робити – мусимо чекати. Взагалі, щоб отримати довідку в податковій треба купити в них листок паперу А4 (або принести свій). Добре, що хоч чорнила для принтера купувати не треба.

І ось – наступає той самий день – день, коли ми забираємо документи з податкової – 25 січня (а до початку нашої подорожі залишилось всього 15 днів), узгоджую з Києвом процедуру передачі документів – їдемо на Укрпошту, відправляємо всі необхідні документи. Взагалі то Укрпошта останнім часом радує – вже наступного дня наша посилка трекалась у Києві ((шкода, що це була субота). В понеділок я знову телефоную в Київ і отримую позитивну відповідь,що документи отримано. Через декілька днів мені кажуть, що потрібно квитки туди і назад. Ми з Вітею купуємо квитки в інтернеті (респект і уважуха чеській залізниці за зручний сайт), квитків багатенько – Чієрна над Тисою – Кошице, Кошице – Прага, Брно – Братіслава, Братіслава – Кошице – Чієрна над Тисою. Скануємо і відправляємо їх в Київ. Перераховуємо гроші за готелі (нереально фантастичну цифру 6666 грн) і чекаємо результату.
Час йде дуже швидко, а результатів нема, Вже 4, 5, 6 лютого, а новин про наші візи ще нема. В середу нам кажуть, що візи будуть в четвер. В четвер ввечері віз немає, але кажуть, що завтра нам їх передадуть зі Львова. Виявляється візу робили в чеському консульстві у Львові і наші документи йшли туди через Київ . В п’ятницю зранку зі мною зв’язується хлопець зі Львова і ми узгоджуємо всі деталі. В цей же день я помічаю, що при бронюванні готелів ми вказали не ті дати, вийшов зсув на 1 день і 1 зайва ніч у Брно. Це ж треба 3 людей 20 раз дивились на ті дати і так помилились. Телефоную в Київ, переносимо ніч у Празі на потрібну і відміняємо одну ніч у Брно. Хух, оце був би для нас сюрприз у Празі, якби в готелі нам сказали – а ви вже вчора тут ночували.

В п’ятницю о 23:00 я забираю наші паспорти з візами у провідниці поїзда Львів – Чернівці. Нарешті паспорти з візами у нас на руках. А через добу ми вже маємо стартувати. Наступного дня я з Вітею йдемо по вудочки для прапорів (скільки вони побачили і пережили за цю поїздку ). Я згадую, що страховки у нас нема – вона залишилась у Києві і мала прийти з нашими паспортами, але паспорти йшли прямо зі Львова – то страховка так і залишилась у Києві. Спроби додзвонитись до Наталі з luxury-club не призвели ні до чого. Почали шукати, як зробити страховку у Чернівцях (але це була субота і вже 17:00). Телефоную до Андрія, який передавав паспорти, він скинув копію страховки (але на жаль це не документ і юридичної сили він не має). Андрій порадив зробити страховку десь по дорозі, але ж завтра неділя і сумніваюсь, що ми десь зможемо це зробити. Переписуючись з Андрієм я сказав, що ми їдемо через Львів і будемо завтра о 6 ранку. Андрій сказав, що може зробити страховку і завтра нам принесе на вокзал. Супер, з спокійною душею можна пакувати рюкзак, через пару годин починається наша подорож на ЧС з біатлону (настрій у нас чудовий, декілька днів назад Олена Підгрушна стала чемпіонкою світу).

P.S. Чому ми так переживали за страховку – та тому, що на деяких форумах читали, що на кордоні можуть перевіряти її наявність. Насправді, на кордоні її не перевіряли і вона нам жодного разу не знадобилась (на щастя).

Теги: документи, підготовка, Чехія