Шміраки Чеські замітки: день другий, Прага – Брно
Бер 12

Продовжую звіт про нашу подорож в Чехію, попередній пост закінчився на тому, що ми випивши пива пішли спати. Спалось нам добре, температура оптимальна (у кожному купе можна регулювати температуру), ліжка зручні і м’які. Прокинулись ми вранці десь за годину до прибуття в Прагу.
О 7:30 ми прибуваємо у Прагу, одразу ж впадає у вічі величезна кількість Skoda City Elephant’ів. І на вокзалі дуже легко відрізнити “гостей зі східної Європи” від аборигенів за такими вигуками – “дивись, ще один, о, і там ще один слоняра”. З hlavni nadrazi (так буде вокзал чеською, а вокзал у Празі бомба – величезних розмірів, всюди стрілочки і позначки, що куди і як, чистота, нема бомжів, цей список можна продовжувати до безмежності) пішли в центр.

Біля вокзалуБіля вокзалу Годинник вокзалуГодинник вокзалу
ВокзалВокзал
ВокзалВокзал

На жаль, Прага (та і вся Чехія) зустріла нас дуже похмурою (готичною) погодою, так що моя думка (а може стереотип) готичної Праги тільки ствердилась. Але що робити, на погоду ми вплинути не можемо. По дорозі в центр проходимо повз Національний музей (Олег каже, що він там був і ми туди не будемо йти :( ).

Міська операМіська опера Національний музейНаціональний музей

Навпроти музею велика площа з пам’ятником Святому Вацлаву.

Пам'ятник Святому ВацлавуПам’ятник Святому Вацлаву Пам'ятник Святому ВацлавуПам’ятник Святому Вацлаву

Потихеньку рухаємось в сторону центру. Так як чеських крон з собою у нас не було (ми з Вітею спробували купити їх в Чернівцях, але в суботу в Укрексімбанку сейф з кронами був закрити, а в п’ятницю за певних обставин у нас не вийшло це зробити), то треба нам купити. Олег знає, де обмінник, в якому дуже вигідний курс, тільки одна проблема, Олег знає приблизний радіус (700 м), в якому треба шукати цей обмінник. Пошуки обмінника перетворюються в маршрут “Кругова Прага”, ми проходимо біля Порохової вежі 4 рази. Кожного разу, коли ми проходимо біля неї я з Вітею говоримо: “О, а ми вже тут були”. Виявляється, не така велика ця Прага, якщо за 30 хвилин 4 рази приходимо на одне і те саме місце.

Площа з Національним музеємПлоща з Національним музеєм Вітя на фоні Національного музеюВітя на фоні Національного музею
БудинкиБудинки ГотельГотель
АтлантиАтланти Ще один будинокЩе один будинок
АркиАрки Порохова вежаПорохова вежа

Цікавий магазинЦікавий магазин

В один момент, я помічаю, що наших вудочок нема.
- Вітя де вудочки ?
- А хз.
Хм, що ми будемо робити на біатлоні без вудочок. Згадуємо, де їх залишили. Останній раз ми зупинялись біля лавочок, напевно вони там. Йдемо туди – так і є, є наші вудочки (пізніше ми їх перейменували в більш українське слово – патики). Повертаємось знову назад, ми навіть вже знаємо, що ми побачимо (ми вже знаємо Прагу добре) – звичайно, ж Порохову вежу. Пошуки обмінника тривають. Олег нас залишає, йде сам в розвідку. Щасливий, біжить до нас. “Ура, знайшов”. Міняємо по 100 євро і тут помічаємо, що чеські гроші називаються Kc. Одразу ж в голову стріляє КЦ (хто дивився фільм Кін-дза-дза той зрозуміє, хто ні – нехай подивиться). Так ми всі наші дні у Чехії говорили КЦ (та і в Чернівцях зараз частково говоримо).

КЦ у нас вже є, можна йти їсти. Але Олег каже рано ще їсти. Ходимо Прагою. Олег тільки нас дражнить – показує на одне кафе – тут дуже смачно готують, але ми туди не підемо. Я показую на інше: “йдемо туди”, та ні, сюди ми також не підемо “В цьому дорого, в цьому дешево”, але ми ж не їсти сюди приїхали. Я вже так зголоднів, що пропонував Віті витягувати “сало, хліб, котлети-конфети” і їсти їх на вулиці.

ПлощаПлоща Будинок-корабельБудинок-корабель
Знову Порохова вежаЗнову Порохова вежа
БудинкиБудинки Перехід через вулицюіПерехід через вулицюі
Танцюючий будинокТанцюючий будинок Танцюючий будинокТанцюючий будинок

Йдемо до Танцюючого дому, будинок вражає своєю формою. Біля будинку міст, з якого відкривається гарний вид на Влтаву. Я бігаю туди-сюди, фотографую, на що отримую репліку: “Це все є на пікасі, на фіга це все фотографувати”, ця фраза стала у нас крилатою (але після поїздки фраза “скинь фотографії” прозвучала наступного ж дня :) ). Відповідь була стандартною – “та скачай на пікасі”.

ВлтаваВлтава

Нарешті Олег погоджується, що треба щось поїсти, повертаємось назад (у нас сьогодні “Кругова Прага”) і приходимо до того місця, де Олег казав, що тут класно, але ми сюди не підемо :) . Заходимо, хм, контингент цього “ресторану” одразу кидається у очі. Виявляється. Олег переплутав двері ресторану і забігайлівки (назва та ж сама, а ресторан закритий). Йдемо далі, знаходимо столову самообслуговування (типу нашого “Екватора”). Розраховуємось КЦ, взагалі треба саджати в тюрму тих, хто придумав дизайн для чеських монет – 10 і 20 крон розрізнити дуже важко (цифри маленькі в куті), добре, що хоч 50 крон мають обід (як у 1 євро).

ТрамвайТрамвай Знову танцюючий будинокЗнову танцюючий будинок
Ресторан на водіРесторан на воді Знову танцюючий будинокЗнову танцюючий будинок
ВежаВежа ГодинникГодинник
ПорталПортал ПорталПортал
ШпильШпиль

Вирішуємо, що треба йти в готель. Купуємо їзденки (квитки по-нашому) і чекаємо на трамвай № 24. (Досить зручно у них зроблено з транспортом, квиток діє певний час на будь-який вид транспорту і за годину можна зробити 3-4 пересадки і приїхати туди, куди потрібно). Чекали ми більше 20 хвилин, поки не додумались подивитись у розклад, виявляється це нічний трамвай (23:00 – 5:00), але до нашого готелю можна доїхати іншим трамваєм. Сідаємо в інший. Поки чекали, слухали пісні у виконанні вуличних музикантів, одна з яких дуже сильно нагадувала наш “Рушник”. Приїжджає трамвай, сідаємо в нього і в готель. Цікаво, що першими словами, які хтось з нас промовив у трамваї були “А тут тепло”. :) Перший раз ми ступили, бо чекали, коли двері відкриються, а виявляється при вході і виході двері не відкриваються автоматично, потрібно натиснути на чарівну кнопку.

Приїжджаємо у готель, поселяємось і їдемо далі оглядати Прагу. Олег веде нас у Празький град, окрасою якого є Собор святого Віта. Можна багато писати про цей собор, але як завжди діє відомий усім принцип “Краще один раз побачити, ніж сто раз почути”.

Собор Святого ВітаСобор Святого Віта Почесна вартаПочесна варта
Президентський палацПрезидентський палац Зміна почесної вартиЗміна почесної варти
Собор Святого ВітаСобор Святого Віта СоборСобор
СоборСобор СоборСобор
І знову соборІ знову собор

Тут же знаходиться президентський палац і багато інших цікавих споруд (я не знаю їхніх назв). Біля собору знаходиться оглядовий майданчик, з якого видно велику частину Праги (шкода, що погода виявилась не дуже гарною і все виглядало сірувато). Далі Олег нас веде “на пиво” (знову не пам’ятаю назву, щось там зв’язано з монахом). П’ємо пиво (дуже смачне темне пиво), їмо сосиски, смажені на пиві і йдемо назад. Вночі здалеку собор виглядає ще краще, ніж вдень. Але ми йдемо повз нього. Виходимо на якусь площу, тут десь недалеко має бути Карлів міст. Йдемо до нього (як виявилось пізніше, ми пішли в протилежному напрямку), довго щось нема того моста, дивимось на навігатор, а міст уже далеченько від нас. Хлопці пропонують їхати трамваєм, я заперечую (та тут недалеко), йдемо пішки. Я постійно відстаю, бо постійно треба розкладати і складати штатив. Ще й постійно чую стандартну фразу: “та це все на пікасі можна скачати”.

Собор святого ВітаСобор святого Віта
РотондаРотонда Вікно соборуВікно собору ПорталПортал
Вхідні воротаВхідні ворота Вхідні воротаВхідні ворота
Люстра-ліхтарЛюстра-ліхтар Вхідні воротаВхідні ворота
Червоні дахиЧервоні дахи
Собор святого ВітаСобор святого Віта

Приходимо на Карлів міст (тут аналогічно як з собором Віта, краще один раз побачити ніж …). Так як вже пізно (та й погода не дуже льотна), то людей небагато. Йдемо загадувати бажання. Щоб не псувати статистику бажань, що збулись загадую бажання “щоб ми завтра прийшли сюди ще раз”. Сідаємо на трамвай і в готель. По дорозі беремо пиво, щоб відсвяткувати успішне перебування в столиці Чехії. :)

ПлощаПлоща
Пивна бочкаПивна бочка Дуже смачне пивоДуже смачне пиво

Приїхавши в готель, телефонуємо родичам, знайомим і т.д. Я пробую качати жіночу гонку переслідування (в той час, коли вона була ми були в Чієрні), адже Олена Підгрушна мала дуже великі шанси, бо в спринті була першою, але, на жаль, торенти не качаються, а на ютуб ці гонки не викладають (це ми так думали, а як виявилось пізніше, вона там є). Відкладаємо перегляд гонки переслідування на завтра.

Ще в готелі у нас трапилась весела оказія. Вітя пішов у ванну і ми почули дикий сміх, на питання, що сталось – Вітя відповів йдіть у ванну і подивіться. Пішов Олег – аналогічна ситуація, пішов я – таке саме. Фен у ванні мав чудову назву – Valera. (зараз фразу “ну ти і Валера” ми замінюємо словами “ну ти і швейцарський фен”). Valera made in Swiss.

Skoda City ElephantSkoda City Elephant Skoda City ElephantSkoda City Elephant
Skoda City ElephantSkoda City Elephant Той самий ВалераТой самий Валера

Вітін варіант нашої подорожі.

Теги: , , , ,

Читайте також:

Залишити коментар

Коментарів: 7 для “Чеські замітки: день перший, Прага”

  1. 1. VikNo Gravatar Сказав:

    Попробуйте бутылочное пиво x33, http://www.umedvidku.cz/index.php?option=com_content&view=article&id=65&Itemid=74&lang=ru . Брат привозил, такого пива я больше не пробовал.

  2. 2. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Дякую за пораду, але вже тільки наступного разу :)

  3. 3. ShikarnONo Gravatar Сказав:

    Primator double теж непоганий http://www.primator.cz/en/psp_6.html

  4. 4. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Про primator double напишу пізніше.

  5. 5. EsoterikNo Gravatar Сказав:

    Порадувало, що у нормальних потягах можна регулювати температуру. Мені лише залишається з жахом очікувати скорої поїздки до Києва.(

  6. 6. ScorpioNo Gravatar Сказав:

    прикольно сравнивать фотки этого дня без снега, со следующим днем :)

  7. 7. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    @ Esoterik
    Та там її і регулювати не потрібно, бо там все оптимально, просто ми хотіли все попробувати, як працює.:)

    @ Scorpio
    Зранку Прагу було не впізнати – скільки снігу навалило.

*

https://marketprezent.ru подарочные бумажные пакеты с логотипом. . Hydro mx цена. Установка пожаротушения hydro vito-group.ru.