Ще в середині січня знайомий (який організовує сплави і з яким я ходив Ліснівським хребтом) запропонував піти на Петрос. Ніколи не ходив зимою в гори, тому було і цікаво спробувати, але в той же час і трохи страшно – все таки перший раз зимою. Але, знаючи, що в Андрія М. (так буду його називати, бо в похід пішов ще інший Андрій – Андрій С.) був досвід зимових походів погодився. Читати далі »
Позаминулої неділі (24 жовтня) з Вовою пройшли такий маршрут. Планували і підніматись, і спускатись в Лазещину, щоб встигнути на “раховоз”, але підйом давався трохи важко (особливо мені) і вже майже на самій вершині ми підкорегували маршрут. А почалось все, ще в пятницю, коли я побачив на буковельській вебкамері витягу №12 сніг. Захотілось пройтись сніжком (зимою ми не ходимо в гори). Читати далі »
Початок тут. Другий день нашого походу для мене почався дуже рано – о 3 годині ночі. Саме тоді я проснувся і відчув, що у мене температура – кожен дотик тіла до спальника – і мене морозить. Розбудив Вову, Вова знайшов якусь таблетку. Цікаво, що таблетки в нього не у блістерах, а так – без упаковки, він їх по кольору і розміру розрізняє (згадав виступ Вадіка Галигіна про професії і про фармацевта). Взагалі дуже добре, коли з тобою у поході є ходяча аптека 
. Потім я не міг довго заснути, хтось ще ходив біля намету (напевно якийсь пес або миша, або дух від того пам’ятника ), лісники ще чогось ходили півночі. Читати далі »
Давно я не писав нічого на блог, хоча матеріалу є багато (походb на Мармароси, Протяте каміння, фестиваль Битва націй і ін.), то часу не вистачало, то натхнення не було. Логічно, що спочатку мав би написати про Мармароси (так як на них був швидше), але напишу про Шпиці (де був недавно). На Шпицях я вже був минулого року, але ми йшли з Завоєлі через полонину Маришевську, а хотілось ще піти з Бистреця. Читати далі »
Як писав у трьох попередніх постах (день перший, день другий, день третій) – недавно ми успішно пройшлись Чорногірським хребтом – від Дземброні до Квасів.. Викладаю тут декілька панорам з Чорногірського хребта. Зшивав у програмі Autopano pro. Я фотограф-любитель (аматор), тому прошу строго не судити, але критику сприймаю адекватно. Читати далі »
Так як перші 2 дні ми трохи філонили, то третього дня ми мали надолужити згаяне (а конкретніше – 10 км). Потрібно було добре виспатись, що я з успіхом провалив (у наметі було жарко і я довго не міг заснути). Зранку о 7 підйом, сніданок (як завжди – це салат “Дністер” і м’ясне – смажена курятина і свинна тушонка). Незважаючи на те, що встали ми перші на озері, вийшли ми останніми. Читати далі »
Я давно ще мав мрію – переночувати на Попі Івані і сфотографувати схід сонця. Ця мрія здійснилась наполовину – я переночував на Попі Івані, але схід сонця сфотографувати не зміг (чому те сонце сходить так рано, якби того дня сходило о 10 год. – я би якраз встиг). Отже, зрозуміло, що спали ми допізна – прокинулись о 10 год. Читати далі »
В неділю планував поїхати на Скелю Сокільського, але “дякуючи” одному знайомому, який в останній момент відмовився їхати нічого не вийшло. Ніби логічного зв’язку з Чорногорою нема жодного – подумає читач, а насправді зв’язок прямий – телефоную до одного знайомого, іншого – у всіх в неділю є плани, але на середу мені пропонують приєднатись до одноденного походу на Близницю, а у четвер – на Чорногору. Мій вибір випав на Чорногору (подібним маршрутом йшли минулого року).. Читати далі »
В першій частині я писав як ми сходили на Кукул. Йдучи вздовж потічка Форесок ми постійно бачили Петрос і почали планувати наступний похід – через 2 тижні (наступного тижня мав бути матч Буковина – Бастіон і ) на Петрос. Чим ближче ми підходили до розвилки дороги на Лазещину і Козьмещик – тим сміливішими у нас ставали плани. У когось (не пам’ятаю в кого саме) виникла думка – а давай сьогодні на Козьмещику переночуємо, а завтра раненько на Петрос, пізніше Козьмещик помінявся на колиби під Петросом. А потім Вова запропонував для чого чекати до завтра йдемо сьогодні. Читати далі »
Під час походу на Шпиці (перша частини і друга частина тут) зробив декілька панорам. Пробував зшивати в hugin i в ArcSoft Panorama Maker. ІМХО, результати кращі показує друга програма – вона більше згладжує переходи між кадрами(особливо, це помітно на небі), але в той же час, на одній панорамі було помічено зниження яскравості кольору (більше розмита одна ділянка фотографії). Читати далі »
