Минулого року я все таки повів сестру і батьків на Шпиці. Після пенсіонерсько-дитячої вилазки на Рокиту ми пішли майже таким же складом (за винятком найменшої учасниці Юлі) на Шпиці. Вирішив йти через полонину Маришевську, щоб маршрут вийшов круговим (бо їхали власною машиною). Маршрутом через Маришевську я ходив в далекому 2009 році. Читати далі »
Ще один звіт про похід, в який ми йшли минулого (вже позаминулого) року. Рівно 2 тижні х після походу Боржавою Віталік, Вітя і я (стандартний склад минулого року) захотіли піти десь на Чорногору (у Чернівцях снігу ще не було, а в горах було небагато, що нам підходило).
Читати далі »
Нарешті я зміг дописати другу частину походу Чорногорою. Другий день нашого походу почався десь о 8 годині ранку, коли сонце вийшло з-за хребта і спати в наметі було вже важко. Поснідали, збирались дуже довго (зазвичай це мене підганяють, щоб швидше збиратись, а в даному випадку все було навпаки – хлопці нікуди не спішили, а я їх підганяв). Як вчора і говорили з Вітею – пішли кататись на карематах (не по снігу, а просто схилом). Вітя перший пілот, я другий, перша спроба була трохи не вдалою (замість карематів проїхались на спинах), прийшлось повторити. Читати далі »
Давно я не писав нічого на блог, хоча матеріалу є багато (походb на Мармароси, Протяте каміння, фестиваль Битва націй і ін.), то часу не вистачало, то натхнення не було. Логічно, що спочатку мав би написати про Мармароси (так як на них був швидше), але напишу про Шпиці (де був недавно). На Шпицях я вже був минулого року, але ми йшли з Завоєлі через полонину Маришевську, а хотілось ще піти з Бистреця. Читати далі »
Так як перші 2 дні ми трохи філонили, то третього дня ми мали надолужити згаяне (а конкретніше – 10 км). Потрібно було добре виспатись, що я з успіхом провалив (у наметі було жарко і я довго не міг заснути). Зранку о 7 підйом, сніданок (як завжди – це салат “Дністер” і м’ясне – смажена курятина і свинна тушонка). Незважаючи на те, що встали ми перші на озері, вийшли ми останніми. Читати далі »
Я давно ще мав мрію – переночувати на Попі Івані і сфотографувати схід сонця. Ця мрія здійснилась наполовину – я переночував на Попі Івані, але схід сонця сфотографувати не зміг (чому те сонце сходить так рано, якби того дня сходило о 10 год. – я би якраз встиг). Отже, зрозуміло, що спали ми допізна – прокинулись о 10 год. Читати далі »
Друга частина нашого походу на Шпиці (першу частина тут) почалася ранком на Несамовитому озері. Намети ззовні і земля були покриті інеєм, вночі був мороз. Спочатку було трішки холодно, але вийшло сонце і зразу стало тепло. За кільканадцять хвилин до 9 виліз з намету. В моїх планах ще були відвідини Гутин Томнатика. Проте ніхто мені не хотів складати компанію (ех, шкода, що не було ні Вови Осіпова, ні Зеленюка – вони б точно пішли зі мною), народ ще відпочивав. Швиденько перекусивши, взявши карту, компас і шоколадку пішов на Гутин Томнатик. Читати далі »
На цих вихідних (між іншим, був день туризму) вирішили пройтись на г. Шпиці. Ці скелясті вершини я бачив місяць тому, коли ходили Чорногірським хребтом. Також у мене в планах було піднятись на вершину Гутин Томнатик, яку я бачив побачив вперше місяць тому. Що з цього вийшло читайте далі. Читати далі »
Перший день мандрівки Чорногірським хребтом закінчився ночівлею на озері Бребенескул. Другий день почався о 7 ранку, коли під звуки Mann gegen Mann ми почали просинатися. Читати далі »
