yAnTar блог – подорожі, відпочинок

Ще не пройшов місяць після мого першого знайомства зі Збручем, а у мене випала нагода познайомитись з іншою ділянкою Збруча.  Так як сплав Дністром мені сподобався більше, ніж перший по Збручу (на це були свої причини, основна з яких – погода), то Андрій назвав сплав реабілітацією Збруча. Одразу скажу, що Збруч реабілітувався повністю. Подорож почалась традиційно – автобусом Ворохта-Чортків. Через 3 години повільної їзди приїжджаємо у Чортків. Потім короткий сон (4 год.) і о 5 ранку підйом.

День перший. Чортків – Скала-Подільська – галявина біля Ніверки.
Біля 6 ранку виїжджаємо з Чорткова. По дорозі в Скалу-Подільську зупиняємось в с.Лосяч біля гарного костелу – костел св. Антонія Падуанського. Ще 30 хвилин на автобусі і ми уже в Скалі-Подільській. Йдемо оглядати тутешній римо-католицький костел Успіння Божої Матері, по дорозі зустрічаємо Вову і Таню. Після костелу йдемо на руїни фортеці. Тут я уже був позаминулого року, але погода тоді була зовсім не такою. Фотографуємось на розвалинах замку, робимо химерні тіні на одній зі стін.

Далі традиційна в перший день слпаву кукурудзяна каша, фотографії на фоні фортеці і вперед – на воду. Погода просто супер, сонце гріє (аж занадто, дехто попікся на сонці). Вода Збруча – це не повільний, тихохідний Дністер, місцями тут зустрічаються досить таки цікаві перекати, на першому з яких ми трохи не заїхали в берег (після цього відбувся інструктаж, як правильно робити дугу і підтяг і більше подібних речей уже не траплялось; на цьому перекаті я знімав відео, надалі на таких ділянках відео знімала Валя, а я веслував). По дорозі було 3 ГЕСи, через які треба було обносити катамарани, на одній з ГЕС ми попросились подивитись всередині – шумно, жарко і купа різних датчиків.

Під час сплаву нас супроводжувала одна дурна чапля (насправді то була не одна, але вели всі вони себе однаково), яка тікала від нас за течією Збруча і ми її постійно доганяли і пробували сфотографувати у польоті. У воді постійно плавали чи то вужі, чи то гадюки (штук 10 за день бачили).

Біля 2 години – обід. Місце вибрали явно невдало – напевно якийсь центр, де тусуються всі жаби Збруча. 2 години слухати квакання жаб – це занадто. Після обіду – все стандартно – занурюй весло поглибше, греби подальше. Ближче до вечора пливемо по водосховищу – Збруч широкий, течії немає зовсім.  Біля 6 години на небі почали збиратись дощові хмари, ми причалюємо, швиденько розбиваємо табір, збираємо дрова (ще ніколи не пиляв дрова у положенні напіввисячи і варимо їсти. Крапає маленький дощик, ми ховаємось під тентом. Але ж Збруч має реабілітуватися за свою погоду минулого разу і він це робить. На небі з’являються 2 веселки, хмари відступають і світить сонечко. Нам ще вдається годинку побігати і покопати м’яча.

День другий. Галявина біля Ніверки – Кудринці – Чортків.
О 8 годині ранку підйом, будильник був досить оригінальний – казанок з ложкою (на Дністрі будили гітарою з бубенчиком). сніданок і вперед на воду. Погода просто чудова – на небі ні хмаринки, проте течія нульова, так як перед нами за годину ходи – ГЕС (а за цією ГЕС – ще одна). На воді купаються 13 красенів-лебедів, нам не до них, треба поспішати. Через годину ходи – ГЕС, з дуже неприємним обносом – катамаран приходиться тримати майже вертикально. Після ГЕС – купання у річці обох Андріїв, травертинова печера, з якої відкривається гарний краєвид, сідання на мілину посередині річки і наступна ГЕС, яку я добре запамятав ще з першого сплаву коли дув сильний південний вітер і потрібно було гребсти щосили. Перед ГЕС – мальовничі краєвиди Подільських Товтр. Після ГЕС – ще один досить цікавий перекат (шкода, що відео з нього немає). Кінцевий етап – залишки фортеці у Чорнокозинцях, яку “охороняли” дві коняки, одна з яких була буйною, і Кудринці, які я досить добре запам’ятав ще з першого сплаву (тут я впав у досить таки не теплу воду). На відвідування фортеці немає часу, адже потрібно ще добиратись додому. В Чорткові ми змушені ночувати, так як автобуси на Коломию в цей час вже не їздять. Рано о 5:30 підйом і додому.
Якщо резюмувати цей сплав – то однозначно реабілітація Збруча відбулась. Але сказати, який сплав більше сподобався – по Дністру, чи по Збручу важко. На Дністрі – вражаюча краса його каньйону, на Збручі – цікаві перекати.

P.S. Якщо щось забув, або сказав не так, нехай мене поправлять ті, хто був на сплаві.

Маршрут сплаву	Костел св. Антонія Падуанського в с.Лосяч	Костел св. Антонія Падуанського	Костел св. Антонія Падуанського
Костел Успіння Божої Матері в смт. Скала-Подільська	Костел в смт. Скала-Подільська	Вежа в Скалі-Подільскій	Вежа в Скалі-Подільскій
Розвалини фортеці			Тіні забутих предків
Скала-Подільська	Церква і костел в Скалі-Подільскій
Наша команда	Бичок третячок		Поцілунок з хрущем
Ритуальне поїдання хруща	Збручанський каньйон	Злітаємо	Політ
Чапля	Збруч	Костел	Перекат
Перекат	Квіточка	Кто шагает дружно в ряд ?	Одиноке дерево
Сніг у травні	Могила воїнів УПА	Веслом по голові	Збруч
Відпочинок	Веселки	Захід сонця на Збручі	Купання
Збруч	Пейзах	Збруч	На скелі
На скелі	Збруч	Скеля	Скеля
Фортеця в с.Чорнокозинці	Катамаран – вид зверху	с.Збручанське	Фортеця в с.Чорнокозинці
Фортеця в с.Чорнокозинці	Фортеця в с.Чорнокозинці	Костел с.Чорнокозинці	Інший ракурс на фортецю
Збруч		Пейзаж	Товтри
Кудринецький тризуб	Вівсянка, сер

Жаб’ячий концерт

Перший трохи невдалий прохід перекату

Останній перекат – вдалині видніється Чорнокозинський замок.

Теги: Збруч, Кудринці, Скала-Подільска, сплав

• Подорож старим кордоном (Збручанське – Хотин)