Після “Жорстокого неба” сказав собі, що більше купувати книги Кідрука не буду, а після “Зазирни у мої сни” ще і читати не буду. Попередню книгу “Не озирайся і мовчи” не купував і не читав, але наступну вже купив (причому ще й в 2 екземплярах, бо прочитавши 2/3 книги, я умудрився забути її в літаку ). Читати далі »
Ще в березні 2017 року знайомий Боря (думаю, що я можу писати тут не офіційно Борис) Крімер (невгамовний подорожувальник) написав і видав книгу про подорож Азією (Алтай, Монголія). Побачив у фейсбуці, що він продає книгу і замовив (чесно кажучи ціна була смішною – 40 грн, стільки ж обійшлась доставки книги). Книга прийшла дуже швиденько, але прочитати швиденько я її не зміг. Читати далі »
Вчора закінчив читати книгу Кідрука “Зазирни у мої сни” (ЗУМС). Це була перша книга Кідрука, яку я не купив (не враховуючи переклади, технічні книги і т.д). І абсолютно не жалкую про це (книгу мені дали почитати) і, якщо раніше, я читав книги Кідрука одразу, то ця пролежала у мене на столі десь біля 2 місяців Читати далі »
Сьогодні закінчив читати останню книжку Макса Кідрука “Бот 2: Гуаякільський парадокс”. Хоча я і казав після “Жорстокого неба”, що не буду більше купувати книжки Кідрука все ж таки змінив свою думку і купив другого Бота (як-не-як перший Бот мені сподобався). Читати далі »
Декілька днів тому закінчив читати нову книжку Макса Кідрука “Жорстоке небо”. Презентація книги була 20 жовтня в Чернівцях, але я в той час був на Боржаві. Книга, як і попередні книги Кідрука була гарно розпіарена – трейлер, презентації у великих містах України і т.д. Але, на жаль, крім піару в цій книзі більше нічого і нема. Чому так – далі. Читати далі »
Ще рік тому купив книжку Антіна Мухарського “Доба. Сповідь молодого бандерівця”. Нарешті вдалось знайти час на її читання. Брав з собою цю книжку на біатлон в Чехію, але не вдалось там її прочитати. Але під час прогулянок з Вітьком (коли він спав) таки вдалось її прочитати. Читати далі »
Цю книжку Макса Кідрука я купив, якщо можна так казати, чисто випадково. Випадково побачив її в Букіністі, коли купував сувеніри, які брав з собою в поїздку в США. Також, в останній момент витягнув зі свого Турбату книгу Жадана “Месопотамія” (яку також купив у тому ж Букіністі) і поставив туди кідруківську “На Зеландію”. Але, ні під час перельоту, ні під час 8 днів перебування в Америці так і не спромігся її відкрити. А відкрив її вперше у віденському аеропорті і чуть не впав зі стільчика, прочитавши таку фразу “Уявіть собі таке. Віденський аеропорт“. Одразу ж поніс показувати ці 2 короткі речення своїм колегам, що летіли разом з США. Читати далі »
Недавно зайшов на сайт магазину “Є” і побачив нову книгу від Макса Кідрука “Твердиня”. Одразу ж захотів купити і прочитати її. Так і зробив – в той же день оформив замовлення (однією книгою там не обійшлося, крім “Твердині” взяв ще книгу-альбом про Карпати і 2 попсові книги Дена Брауна). Через тиждень (були деякі проблеми з доставкою, які магазин “Є” швидко владнав) книга була в мене вдома. Читати далі »
Вчора дочитав книгу Макса Кідрука “Бот”. Книжка цікава (але не може порівнятись з Мексиканськими хроніками – найперша книга була бомбова), загалом сподобалась (у книжці є речі, які близькі мені – програмування, фрактали). Але, як на мене, є декілька моментів, які можна було опустити (так як матюки в декількох місцях і опис мастурбації роботів). І ще - у трилері має бути інтрига до останньої хвилини, а тут вже десь на половині було зрозуміло, хто стоїть за ботами. Треба, щоб Макс пропонував свою книгу голівудським режисерам – на основі книги мав би вийти непоганий фільм. Must read.
Під час походу на Ігровець Вітя розказав мені про українського письменника з Чернівців Василя Кожелянка. Раніше (в школі і коледжі) я читав дуже багато художньої літератури, але під час навчання в університеті вся художня література була замінена, спочатку на Демидовича і Ляшка (привіт матаналізу), дифури, матфізику, алгебру і геометрію, а потім на Assembler, Delphi, PHP, Mysql, Javascript і я забув взагалі, що таке художня література. Минулого року прочитав (половину прослухав) більше десятка книг – декілька книг Дереша, “Московіяду” Андруховича, пригоди Кідрука, Але найбільше запамятався Василь Кожелянко – нестандартні книги у нього виходять. Шкода, що він уже помер і більше книг не напише. Читати далі »
