Ніяк не міг почати написати про похід (взагалі то ще 3 походи є) , який був ще далеким літом. От зараз тільки якось дійшли до того руки. Раз в п’ятницю в обід мій знайомий Вован каже пішли кудись у похід. Ну я швиденько пошукав і знайшов нескладний варіант – Зелене – Скупова – Кринта – Верховина. На тому і вирішили, виїжджаємо в п’ятницю зранку автобусом. Читати далі »
Щось цього року ніяк не виходить піти нормально в гори – то погода підводить, то робота в суботу, але найчастіше нема з ким. А в одну і з неділь разом з Вовою (з яким пройшов велику частину своїх походів) таки вдалось вирватись хоч на один день, хоч невисоко, але, з натяжкою, можна назвати гори. А було це так – в суботу біля обіду ми з Вовою домовились, що завтра кудись йдемо в міні-похід на 1 день. Вибір маршруту був за мною. Я витягнув карту Вижницького і Путильського районів, прикинув так по кілометрах і мій вибір випав на маршрут (протяжністю 22 км) Долішній Шепіт – Усть-Путила через хребет з екзотичним східним ім’ям Чиохелька. Метою нашого походу була скеля Закамяніла багачка – правда вона знаходилась в самому кінці маршруту і можна було просто доїхати автобусом до Путили, але ми не шукаємо легкої дороги 
Читати далі »
На тій же карті Вижницького району були ще одні скелі – скелі Лекечі, Навіть від дорого є позначка куди їхати, Я вмовив Вована повернути туди, подивитись на цю скелю (мені було мало тільки Серетських скель). Отже, за селом Лопушна (не путати з однойменною горою в Горганах) потрібно повернути наліво (якщо їхати в сторону Вижниці), на дорозі є вказівник до садиби Лекечі. Читати далі »
Купивши карту Косівського району, вирішив пройтись по одному з маршрутів, вибір припав на маршрут на Сокільський хребет (вже давно хотів сюди піти, але щось не виходило). Читати далі »
Після Писаного Каменю у нас було ще трохи часу і ще звечора я запланував відвідини урочища Тарношора (Тернишора) у селі Снідавка. Читати далі »
Продовження подорожі, початок тут. Початковий маршрут на другий день був таким: Урич – Самбір – Крехів – Добромиль – Жовква – Львів. Але зрозумівши, що в Добромиль ми не встигнемо, ми його викреслили з нашого маршруту.
Повністю спонтанною виявилась наша поїздка машиною 8 березня в с.Снідавка Косівського р-ну. Ми взагалі то і не планували їхати туди, але вже в дорозі вирішили, що поїдемо, подивимось, що там є (знайомі казали про скельні утворення типу Протятих камінь – в урочищі Тернишора). Читати далі »
Минулого тижня у мене була заманлива пропозиція піти на Говерлу. Але буквально день-два перед походом мені нагадало моє коліно і я вирішив не ризикувати (як потім виявилось правильно зробив – бо після цієї нетривалої подорожі до Протятих камінь – коліно почало сильно боліти, особливо при спуску). По дорозі сюди видно, що наробила літня повінь. Чим ближче до гір – тим більші наслідки. Вже у Косові потрібно їхати через тимчасовий міст, основний зруйнувала вода. А у Великому Рожині Черемош взагалі забрав добрий шмат дороги. Читати далі »
Ще позаминулих вихідних їздили в с. Бубнище Івано-Франківської обл. Знаходиться воно на межі Івано-Франківської і Львівської обл. приблизно на відстані 14 км від Болехова. Якщо їхати зі сторони Калуша, то в Болехові потрібно повертати наліво, не попасти туди важко, так як в Болехові є вказівник, де повертати. Машиною можна під’їхати прямо до самих скель, а можна залишити внизу і пройтись пішки біля 4 км. Читати далі »
Бере початок у заповідному урочищі “Дрібка”. Екзотичний скельний ландшафт ямнянських пісковиків з печерами, що виник у палеоцені 35 млн. років тому. Ці місця овіяні легендами і пов’язані з іменем ватажка опришків – Олекси Довбуша – так написано на стенді біля входу. І справді дивлячись на ці велетенські каміння, уявляєш, що саме тут ховались опришки на чолі зі своїм ватажком, а можливо під однією велетенською брилою і досі заховано скарби легендарного опришка. Читати далі »
