В один осінній день вирішили ми (тим самим складом, що йшли на Чорногору) поїхати в гори подивитись на золоту осінь. А де золота осінь “найзолотіша” – звісно ж на Боржаві. Ну все, їдемо на Боржаву, вирішили ми. З покращенням Азарова поїзд Чернівці – Ужгород відмінили, треба їхати через Львів. Зайшли на сайт booking.uz.gov.ua, щоб купити квитки на нічний львівський поїзд, а квитків нема (на 1 купейне місце нам втрьох важко поміститись). Вітя запропонував піти з Рахова на Близниці, так і зробили. Читати далі »
Нарешті я зміг дописати другу частину походу Чорногорою. Другий день нашого походу почався десь о 8 годині ранку, коли сонце вийшло з-за хребта і спати в наметі було вже важко. Поснідали, збирались дуже довго (зазвичай це мене підганяють, щоб швидше збиратись, а в даному випадку все було навпаки – хлопці нікуди не спішили, а я їх підганяв). Як вчора і говорили з Вітею – пішли кататись на карематах (не по снігу, а просто схилом). Вітя перший пілот, я другий, перша спроба була трохи не вдалою (замість карематів проїхались на спинах), прийшлось повторити. Читати далі »
Минулого тижня знову їздили на Драгобрат. Ніби нічого особливого – поїхали, покатались і додому, навіть би не було про що писати. Але так сталося, що ми не змогли замовити номери і вільні кімнтати були тільки в одному “готелі” – “Спартаку”. От там ми і набрались вражень.
Читати далі »
Декілька днів назад я викладав панорами літнього Свидовця, а вже в цю суботу я мав змогу насоллоджуватись краєвидами зимового Свидовця. Я вперше поїхав кататись на лижах на Драгобрат. Знайомі з роботи часто їздять кататися на лижах і, так як було вільне місце в машині, то з ними поїхав і я. Читати далі »
Ще в серпні (коли була гарна погода, а не як зараз) я із постійним колегою по походах Вовою пройшлись маршрутом з Квасів на Догяску через Близниці. А вирішили йти в п’ятницю біля першої години дня. Біля години вибирали маршрут, спочатку мали йти на Памір (РЛС в Долішньому Шепоті) – маршрут відпав через проблеми з добиранням назад, потім був в планах Кострич – але там 25 км – і їх реально пройти за день, а хотілось чогось з ночівлею. Тоді тут попався на очі маршрут Кваси – Близниця – Ворожеська – Драгобрат – Ясіня. Я хоч і бував на Близницях, але там дуже гарно і маршрутом з Квасів я ще не ходив. Тож вирішили йти туди. Читати далі »
Початок тут. Другий день нашого походу для мене почався дуже рано – о 3 годині ночі. Саме тоді я проснувся і відчув, що у мене температура – кожен дотик тіла до спальника – і мене морозить. Розбудив Вову, Вова знайшов якусь таблетку. Цікаво, що таблетки в нього не у блістерах, а так – без упаковки, він їх по кольору і розміру розрізняє (згадав виступ Вадіка Галигіна про професії і про фармацевта). Взагалі дуже добре, коли з тобою у поході є ходяча аптека
. Потім я не міг довго заснути, хтось ще ходив біля намету (напевно якийсь пес або миша, або дух від того пам’ятника
), лісники ще чогось ходили півночі. Читати далі »
Цього року ще не був у горах, трохи боявся, що моє хворе коліно не витримає навантаження і дасть про себе знати. Але рано чи пізно потрібно було починати і, купивши трекінгові палиці і медичний наколінник в суботу вирушив в перший похід в 2009 р. Маршрут був таким с. Ясіня – турбаза Драгобрат - г. Стіг – г. Геришаська – хр. Апшинець – г.Трояска – р. Чорна Тиса – с. Чорна Тиса – с.Ясіня Читати далі »
Вирішили минулих вихідних сходити в гори, спочатку планувався похід на Піп-Іван, але після того, що наробила стихія вирішили туди не йти. Знайомий порадив йти на Близницю. Прогноз погоди в Ясінях був більш-менш прийнятним і ми поїхали. Добирались автобусом Коломия-Хуст. О 6:00 він виїжджає з Коломиї. О 8:15 були на повороті на Драгобрат. Читати далі »
Ось таким маршрутом 4 туристи (Вова О., Вова З., Ваня і я) пройшли цими вихідними. Сівши на поїзд Чернівці-Львів (я приєднався в Коломиї) доїхали до Івано-Франківська. Потім вночі, поїздом Івано-Франківськ-Рахів доїхали до Ясіні (біля 7:00). Тут і почався наш підйом на Петрос. Читати далі »