Декілька днів назад я викладав панорами літнього Свидовця, а вже в цю суботу я мав змогу насоллоджуватись краєвидами зимового Свидовця. Я вперше поїхав кататись на лижах на Драгобрат. Знайомі з роботи часто їздять кататися на лижах і, так як було вільне місце в машині, то з ними поїхав і я. Їхали 2 машинами, я був у першій, яка виїжджала о 4:00 (ще по справах у Надвірну заїжджали). Біля 9 години були у Ясіні, дочекались другої машини, залишили машини на “стоянці” і поїхали вгору УАЗом 2206 (так звана “таблетка”). Їхати вгору на Драгобрат зимою – ще те задоволення. Нас довезли до нашого котеджу “Краєвид”, ми переодягнулись, перекусили бутербродами і на трасу.
Поки дійшли від нашого котеджу до крісельного підйомника були мокрі – пішки йти хвилин 10 і дуже тепло (незважаючи на 15-17 градусні морози у Чернівцях), на небі ні хмаринки і сонце сильно гріло. Купили абонементи (10 спусків 160 грн) на крісельний підйомник г.Стіг. Різниця з Буковелем помітно відчутна – нема черг на підйомнику, кількість людей на км2 в рази (а може і десятки) менше. А природа, то взагалі окрема тема – ялинки заметені снігом, краєвиди на Близницю, добре видно Говерлу, Петрос, часто хочеться просто зупинитись і всім цим милуватись. Саме таку красу я сподівався побачити, коли йшов минулого року на Петрос, але тоді нам не повезло з погодою.
Цілий день ми катались тільки на цій одній трасі, хоча до Драгобрату неприпустимо слово траса – хочеш їдеш вправо, хочеш вліво, хочеш вниз, найбільше сподобалось їхати між ялинками, обліпленими снігом, а потім виїжджати в такий собі жолоб і там зі стінки на стінку переїжджати. Схил був досить укатаним (але не такий як на Буковелі – місцями були горбики, на яких можна підстрибувати, але льоду взагалі не було) і пухляку майже не було. Один раз заїхав далеко в ліс, потім ледве звідти вибрався – в лісі снігу дуже багато. Покатались до 16:00 і пішли в наш котедж.
Котедж досить непоганий, тільки погано працює змішувач в душі на 3 поверсі (але це все дрібниці, порівняно з враженнями від відпочинку). Потім вечеря, трішки коньяку, гра в покер і Saboteur. Спочатку дуже хилило на сон (бо на цей день спав тільки 3 години), але потім відкрилось друге дихання і в Saboteur ми грали до 12 години ночі. Було дуже цікаво і весело – завжди хтось придумував нестандартні рішення. Також візиткою того вечора була фраза “карту взяв”, адже майже всі (крім Олега і мене) забували добирати карту. Після того фраза “карту взяв” стала у нас крилатою.
Ввечері я агітував за те, щоб зранку ще йти покататись, піднявся о 8 годині, розбудив Вітю і разом з Сашею пішли на підйомники. Спустились один раз на бугелі (але на спуску пройшовся ретрак і весь спуск був у смугах – нам це не сподобалось), потім пішли на наш звичний крісельний підйомник на Стіг. Піднялись на саму вершину г.Стіг (піднялись це звучить дуже пафосно, бо туди йти метрів 50 ). З вершини відкривається дуже гарний панорамний огляд на Свидовець. На відміну від суботи в неділю був дуже сильний вітер (і в тіні було холодно).
Спустились ще 2 рази вниз, мене боліли сильно ноги і я зупинявся декілька раз перепочити. Під час останнього спуску у мене неприємна ситуація була – 2 рази вилітала права лижа на поворотах, я зупинився і підкрутив на кріпленнях вагу на більшу, але після цього взагалі на прямому відрізку (на нормальній швидкості) просто відстрілилась (як пружина), після чого я покотився вниз. Вже на роботі Юра підказав, що ймовірною причиною було не погане кріплення, а сніг на підошві лижного взуття. Швидше за все так і було, бо перед цим ми ходили на г.Стіг без лиж.
Покатались до 11 години – більше не було часу (та чесно кажучи у мене і сил вже не було). Далі стандартна процедура у зворотньому напрямку – переодягання, пакування рюкзаків, вихід, машина, дорога вниз, Ясіня, пакування речей у наші машини і дорога додому. Між іншим дорога назад була ідеальною – до перевалу повністю суха дорога, до Коломиї нормальна, в Коломиї жахлива з льодом, далі до Чернівців без льоду.
Так закінчилась моя перша вилазка на Драгобрат. Дякую усім, хто організував цю поїздку і чекаю наступної поїздки.
Реклама: якщо ви хочете поїхати в Австрію на лижі – звертайтесь в нашу компанію – горнолыжные туры в австрию на будь-який смак.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
04.02.2012 14:06
Гарно, нічого не скажеш!
05.02.2012 15:59
гарні зимові сонячні краєвиди Карпат
05.02.2012 16:12
Угу Вова (повторюсь, але) саме такі краєвиди я збирався побачити, коли йшов в лютому на Петрос, але виявилось все не так.
Але ми з тобою на Кукул ще підемо і побачимо разом подібні краєвиди.
06.02.2012 02:13
красота!
П.С.: км2 -> вместо тега sub, надо sup
06.02.2012 09:02
Угу, там і літом гарно, а зимою то взагалі.
П.С. Тег пофіксив.
08.02.2012 22:09
ми як на Кукул підемо? Адже там є цікавий варіант можливого підйому І категорії. Якщо згоден, то треба вже виходити – при старті на цих вихідних можна за місяць вийти.
08.02.2012 22:31
Ти маєш на увазі нашу класику – на Кукул через Явірник ?
08.02.2012 23:14
Та ні, цей маршрут вже давно пробитий і протоптаний. Потрібно експериментувати і не зупинятись на досягнутому. Можна, наприклад, здійснювати сходження задом на перед; замість компаса брати кубікі і фішки – кидати і пересувати на карті (зайшов у річку – пропускаєш хід, сушишся, зайшов у болото – 2 ходи, упав з карниза – виходиш з гри). Ще можна внести рольовий елемент: одні учасники походу – орки, а інші – ельфи (+ є ще персонажі на вибір). На цій підставі розгорається расовий конфлікт…
08.02.2012 23:47
Ого, класно ти придумав, фішки, кубик у мене є – поекспериментуємо,
Між іншим купив настільну гру К2 – там якраз альпіністам потрібно йти на вершину – треба десь буде разом пограти.