З того часу, як я прочитав про маршрут на Пішконю пройшло вже більше 3 років. Гуляючи з коляскою з малим Вітею я частенько перечитував про цей маршрут в книзіУкраїнські Карпати. Пішохідні маршрути: путівник. І от минулого тижня півроку тому нарешті вдалось відвідати цей хребет із загадковою назвою Пішконя. Читати далі »
Минулого місяця вдалось вирватись з Вовою (з яким я випив не один літр чаю, з’їв не один кілограм тушонки і натоптав не один мозіль в горах) і його дівчиною Настею на один день в гори. Взагалі то спочатку були плани поїхали в печери, але мені зручно було їхати через Коломию (щоб малого Вітька там залишити), то я переконав піти в гори. Кандидатів куди піти було декілька – Явірник, Тарношора, Кукул, зупинились на останньому (майже 7 років тому ми з Вовою вже були на ньому). Читати далі »
Так сталось, що в липні по справах (не дуже приємних) прийшлось побувати недалеко від Осмолоди – у Перегінську. І так, як у нас було трохи часу (десь півдня) і машина, то я запропонував махнути в Осмолоду, як-не-як близько. З планів у нас було подивитись на Осмолооду, пройтися в сторону Грофи або Молодої. По дорозі в Осмолоду в селі Гринькові дивлюсь якась табличка, кричу Романові “гальмуй”, читаємо Ангелівська домниця, 400 м, йдемо дивитись, що це таке. Читати далі »
Минулого року я все таки повів сестру і батьків на Шпиці. Після пенсіонерсько-дитячої вилазки на Рокиту ми пішли майже таким же складом (за винятком найменшої учасниці Юлі) на Шпиці. Вирішив йти через полонину Маришевську, щоб маршрут вийшов круговим (бо їхали власною машиною). Маршрутом через Маришевську я ходив в далекому 2009 році. Читати далі »
Минулого року (за різними об’єктивними чи суб’єктивними обставинами) в горах був дуже рідко – два рази на лижах і 2 вилазки, одна на Рокиту, а друга на Шпиці. Тут якраз і буде про Рокиту. Читати далі »
Минулого року тому ми з Вітею шукали сніг і зиму (бо в Чернівцях як цього, так і минулого року було обмаль зі снігом) в районі Татарова – Поляниці – перший день на лижах в Буковелі, а другий день під Хом’яком Читати далі »
В четвер пише мені Вітя, а давай на вихідних махнемо в Сучаву. Так як я в Сучаві ще не був, та і близько тут, то вирішили, що в суботу зранку їдемо. Щоб зекономити (на зеленій карті) і урізноманітнити нашу поїздку вирішили, що їдемо машиною до Порубного, там залишаємо машину, йдемо пішки в Сірет 4,5 км, а звідти автобусом в Сучаву. Читати далі »
Після відвідування старого міста ми відвезли Серьогу на вокзал (у нього був поїзд до Берліна) і поїхали у парк “Лазєнки” (по-нашому стежки). І старе місто, і парк розташовані вздовж Вісли на відстані біля 6 км, то мшаиною у нас це не зайняло багато часу. Але на жаль, часу щоб там гуляти у нас було небагато – всього 1.5-2 години, то ми дуже багато і не встигли подивитись, але все-таки щось побачили. Читати далі »
Футбол закінчився і в четвер 28 травня нам пора їхати додому. Я взагалі-то планував, що ми їдемо дивитись на старе місто, а потім одразу їдемо додому, щоб до ночі бути вже вдома. Але у Вована були інші плани – і в результаті ми вирішили після старого міста поїхати ще в парк Лазенки. Я пропонував піти в Центр науки Коперника, але моя пропозиція була відхилена ( так як на те треба було виділяти дуже багато часу). Прийдеться відвідати знову Варшаву, щоб відвідати Центр науки Коперника Читати далі »
В попередніх частинах (тут і тут ) я описав все, що відбувалось перед фіналом (від прийняття рішення про поїздку і до проходження фейс-контролю на стадіоні). В цій частині розкажу про найголовніше – а саме про сам матч. Читати далі »
