З того часу, як я прочитав про маршрут на Пішконю пройшло вже більше 3 років. Гуляючи з коляскою з малим Вітею я частенько перечитував про цей маршрут в книзіУкраїнські Карпати. Пішохідні маршрути: путівник. І от минулого тижня півроку тому нарешті вдалось відвідати цей хребет із загадковою назвою Пішконя. Читати далі »
Разом із книжкою про Стіва Джобса купив ще дану книгу про флору Чорногори. Сама книга, як для туриста дає мало корисної інформації, я би сказав, що з неї більша користь для науковців, біологів-любителів. Читати далі »
Минулого місяця вдалось вирватись з Вовою (з яким я випив не один літр чаю, з’їв не один кілограм тушонки і натоптав не один мозіль в горах) і його дівчиною Настею на один день в гори. Взагалі то спочатку були плани поїхали в печери, але мені зручно було їхати через Коломию (щоб малого Вітька там залишити), то я переконав піти в гори. Кандидатів куди піти було декілька – Явірник, Тарношора, Кукул, зупинились на останньому (майже 7 років тому ми з Вовою вже були на ньому). Читати далі »
Минулого року я вперше почув таке ім’я, як Тарас Химич. Гуляючи ютубом, я знайшов його документальний фільм “Легіон. Хроніка УГА”, фільм (як і інші його фільми – “Золотий вересень”, “Хроніка УПА” мені дуже сподобався. То ж коли я дізнався, що Химич знімає художній фільм про УПА (на основі реальних подій) то з нетерпінням чекав, коли закінчаться зйомки фільму і буде прокат в кінотеатрах. Читати далі »
Декілька днів назад видавництво Астур разом з Карпатськими стежками видали 2 мапи – Покутські гори і Буковинські гори. Цим самим, фактично, покрили всю територію Українських Карпат. Я майже одразу їх придбав. Читати далі »
Так сталось, що в липні по справах (не дуже приємних) прийшлось побувати недалеко від Осмолоди – у Перегінську. І так, як у нас було трохи часу (десь півдня) і машина, то я запропонував махнути в Осмолоду, як-не-як близько. З планів у нас було подивитись на Осмолооду, пройтися в сторону Грофи або Молодої. По дорозі в Осмолоду в селі Гринькові дивлюсь якась табличка, кричу Романові “гальмуй”, читаємо Ангелівська домниця, 400 м, йдемо дивитись, що це таке. Читати далі »
Якось ще на початку літа, перебуваючи в Коломиї, знайомі нам сказала, що в Яворові є гарне форельне господарство. Ну ми і вирішили туди поїхати (разом з дітьми – Ксенею, Юлею і Вітьком, для якого це був перший виїзд у передгір’я).
Читати далі »
Минулого року я все таки повів сестру і батьків на Шпиці. Після пенсіонерсько-дитячої вилазки на Рокиту ми пішли майже таким же складом (за винятком найменшої учасниці Юлі) на Шпиці. Вирішив йти через полонину Маришевську, щоб маршрут вийшов круговим (бо їхали власною машиною). Маршрутом через Маришевську я ходив в далекому 2009 році. Читати далі »
Моя колекція книжок про наші Карпати поповнилась фотоальбомом “Коло вічності Українських Карпат”. Побачив, що на olx.ua людина продавала цю книгу за 100 грн і без вагань її придбав. Книга must have для тих, хто любить гори. Дуже гарні фото знайомих місць у Карпатах. Єдиний мінус – це дуже маркий папір, залишаються відбитки пальців на ньому (особливо на чорному фоні). Або гортати книгу за кутики, або в рукавицях. 
Ну і не завадило би підписати фотографії.
Минулого року (за різними об’єктивними чи суб’єктивними обставинами) в горах був дуже рідко – два рази на лижах і 2 вилазки, одна на Рокиту, а друга на Шпиці. Тут якраз і буде про Рокиту. Читати далі »
