Давно я не писав нічого на блог, хоча матеріалу є багато (походb на Мармароси, Протяте каміння, фестиваль Битва націй і ін.), то часу не вистачало, то натхнення не було. Логічно, що спочатку мав би написати про Мармароси (так як на них був швидше), але напишу про Шпиці (де був недавно). На Шпицях я вже був минулого року, але ми йшли з Завоєлі через полонину Маришевську, а хотілось ще піти з Бистреця.Наш похід почався стандартно – поїзд Чернівці-Львів до Коломиї, ночівля в Коломиї і зранку маршруткою у Верховину. Маршрутка о 6:10 вже не ходить, прийшлось їхати о 7:40. Біля 10 години ми були у Верховині, до автобуса залишалось ще 2 години і щоби їх не тратити ми пішли домовлятись з поляками (які сіли у Косові) про спільне добирання на таксі (вони йшли на чорногірського Попа). Залишивши біля них рюкзаки пішли шукати таксистів, запропонували до повороту на Дземброню – 120 грн, до повороту на Бистрець – 90 грн. Вернулись до “наших поляків” пояснили на пальцях їм скільки треба платити (дивно, що ні по-українськи, ні по-російськи вони нічого не розуміли, тільки трохи по-англійськи). Поляки знову довго думали – але врешті-решт погодились (вже у машині у мене склалось враження, що вони чогось боялись – чи думали, що ми їх кудись завеземо і заберемо речі, чи що, хз).
Отже, біля половини 11 ми на повороті у с.Бистрець, даємо гроші полякам – вони їдуть до Дземброні. По дорозі сюди таксист розказав багато цікавої інформації – про гриби, які тут скуповують італійці і київські ресторани, про чорниці, які тут купує Volvo для фарби на їхні автомобілі і т.д.
О 11 годині ми починаємо наш похід. Погода гарна, пече сонце, де-не-де на небі хмаринки. Через півгодини ходьби нас доганяє вантажний автомобіль. Водій сам зупиняється і підбирає нас в кузов. Так 5,5 км ми їдемо 30 хв, замість того, щоб йти годину-півтора. Їхати було весело – інколи по річці, інколи під кутом, що здавалось, що машина може перевернутись.
О 11:30 продовжуємо наш похід пішки, через 15 хв доходимо до роздоріжжя – напрво дорога на Шпиці через полонину Маришевську, а нам наліво – через урочище Гаджина. По дорозі приходиться декілька раз переходити річку. Так як трека в нас немає – то йдемо по маршруту, який проклав навігатор. В одному з місць – стежка петляє через річку, ми вирішуємо річку не переходити, а йти по іншій стежці, яка невдовзі закінчується. Потім дивимось ми відхиляємось від нашої стежки. Йдемо лісом напролом по азимуту, хвилин через 25-30 виходимо на стежку (все одно прийшлось переходити річку). В той час коли ми ходили почалась гроза. Дощ, блискавка, грім – невесело ходити в лісі в таку погоду. Виходимо на галявину, а тут нас чекають … . Чорниці, афини, Vaccinium myrtillus L. – затримали нас тут на 15 хвилин, затримали би на довше, але я постійно підганяв Вову, Вова парирував, що коли бачить перед собою ЦЕ, то він ні про що інше, крім чорниць не думає.
Далі проходимо метрів 600 лісом і виходимо на широку дорогу, трохи далі зустрічаємо 2 хлопців – один з яких знайомий Вови – вони йдуть на г.Ребра. Частину шляху йдемо разом. Трохи вище стоїть джип Range Rover і хлопці будують притулок для фрірайдерів. Зустрічаємо людей, що спускаються з Чорногірського хребта, кажуть, що там була сильна гроза, град. Далі наші шляхи розходяться ми з Вовою йдемо на Шпиці, а наші знайомі на Ребру. Позаду нас (над Бистрецем) чорні зловіщі хмари, чути перекати грому. Проте нам повезло – ця гроза обходить нас стороною.
Біля 16:00 доходимо в урочище Гаджина. Звідси видно так звані Гаджинські водоспади – струмки стікають по крутому схилу. Добре видно г. Ребра. Всюди по дорозі сюди на нас чатують чорниці, час від часу ми зупиняємось через них.
Підходимо під самі скелі – думаємо, куди б це піти – чи в лоб, чи обійти справа, чи зліва. Насправді стежки зліва нема, тут я трохи зморозив, бо подумав, що вершина Шпиць знаходиться лівіше, там де скелі, а виявляється що вершина Шпиць знаходиться справа (тобто на пн.сх. від скель). Якщо б пішли вліво – то дерлись би вгору і вийшли десь посередині між г.Ребра і перемичкою між г. Шпиці і г.Ребра. В лоб не пішли, пішли стежкою. Півгодини підйому і ми на висоті 1800 м. Милуємось красою цих неймовірних скель і йдемо далі. З хребта відкривається вигляд в обидві сторони – зліва від нас Бребенескул, Дземброня, Вухатий Камінь, справа – Туркул, Говерла, Петрос.
О 17:30 ми уже біля Несамовитого, на озері 15 наметів, вогнища, багато людей, йдемо далі, час у нас ще є. Траверсуємо Туркул, Данціж і Пожижевську. Піднімаємось на Брескул. З напрямку Говерли йде поляк, проходить повз нас і я чую різкий запах газу, ну думаю, може він десь щось на пальнику готував і заніс цей запах. Але запах не пропадає, принюхуюсь, а це мій рюкзак “газує”. Відкриваю його, а з балона газу спала кришка і коли я скидав рюкзак то потиснув на клапан і трохи газу вийшло. Перепакував балони так, щоб газ більше не виходив і спускаємось далі. На сьогодні Брескул – був останнім нашим підйомом і, слава Богу, вечір першого дня для мене в поході найважче. Говерлу ми траверснули, ніколи ми ще там не були і було набагато цікавіше обійти її, ніж лізти на неї. Пробую фотографувати небо і захід сонця через поляризаційний фільтр (тобто через скло сонячних окулярів). Показую Вові вершину Попа Івана Мармароського (я ж крутий, був там місяць тому).
О 20:20 ми біля екопункту, хатинка зайнята, йдемо далі, так доходимо (о 21:00) до сідловини (перемички) Петрос-Говерла, де і вирішили заночувати. Тут ми заплатили лісникам по 10 грн за перебування у заповіднику та 30 грн за “паладку” (саме так було написано в квитанції). Можна було ночувати і в будиночку – по 20 (чи 25) грн з чоловіка, але там було багато “шашличників” і ми розклали ту саму “паладку”. Цікаво, що розклали ми її за 10 м від надгробку (забув хто там похований), добре, що цей дух вночі нас не турбував.
Добре, що в нас був пальник і проблема з дровами відпала, хоча дров і багато навколо, але шукати біля десятої години вечора дрова у темному лісі – думаю, що не дуже приємно. Зварили супчику, попили чаю, вина, гречку відклали на завтра і спати. Я ще пробував фотографувати нічне небо, на малій витримці зірок не було видно, а на великій (більше півхвилини зірки перетворювались у риски).
За цей день сукупний кілометраж склав 27.6 км (22 км пішки, 5.6 км машиною).
Продовження тут
Трек маршруту з Бистреця на Шпиці (одне зауваження – де точка “Поворот” потрібно йти стежкою, що йде вправо.
Фото з походу
Панорами
Справа наліво Ребра, Бребенескул, Менчул, Вухатий камінь
Так ми їхали, шкода, що тільки частина – фотоапарат пізно витягнув.
28.08.2010 17:01
суперово ехали )) а скалы оч красивые )
28.08.2010 17:11
2 день був також цікавим, зараз допишу.
31.08.2010 19:35
по-перше, мене непокоїть ота фарба для вольво? це так і є чи розвод???
))
по-друге, нарешті я зрозумів, що те що було в лісі – це прохід по азимуту
а про чорниці можна було написати і більше! які ж вони були офігєнні. смак надзвичайний, розміри просто гігантські, та й красою своєю милували око… нарік дочекаєм цієї днини, гребінку в руки і впєрьод таваіщі на афини. нашо ті гори коли бачиш ЦЕ???
31.08.2010 19:41
варто відзначити, що гроза в лісі набагато приємніша, ніж на хребті.
31.08.2010 19:45
Мене також це трохи непокоїть чим фарбують Volvo – гуглив в неті, нічого толкового не знайшов.
Я знаю місця – де крім чорниць – є малини,суниці, туди і назад недалеко – стандартна відстань – 25 км. (Синячка).
01.09.2010 20:41
не катіт. якби 26 було тільки туди, я б ще подумав.
01.09.2010 20:42
треба буде замутити по 2 20-літрових відра від снєжки і ще по коробу (на спину) кожному – це тільки на чорниці!
01.09.2010 20:50
Я думаю, що рюкзак також буде, відра – це тільки додатково.
01.09.2010 23:30
На рахунок коментаря про 26 км – ти ж знаєш, що в будь-якому поході можна піти на Кукул через Хом’як
– тоді буде якраз нормально по кілометражу .
13.06.2012 18:13
Був я на Шпицях 2 роки тому – краса невимовна. Піднімались з Бистриця. Хочу знову зходити.
13.06.2012 19:10
@ Олексій
Так, там дуже гарно.
10.07.2012 22:12
Привіт. Ми з братом зібралися пройти цим маршрутом, але схоже у gpx є лише частина маршруту, але на скріні є повний. Був би вдячний якщо б ви виклали повний трек десь, ми просто перший раз самі йдемо, то хотіли перестрахуватися
Дякую
10.07.2012 22:24
Тут є перша частина треку, а тут можете скачати другу частину треку.
Зверніть увагу на те, що за точкою Поворот потрібно взяти трішки вправо по стежці (я би радив вам скачати мапу з navigation.com.ua і там глянути на неї
Тримайте скрін (синя стежка, це якою треба йти, а ми трохи бездоріжжям йшли).
https://dl.dropbox.com/u/5661857/povorot_shpyci.png
10.07.2012 23:45
Гарно дякую за інфо. Тепер залишилося визначитися з транспортом і можна йти!
ЗІ: Дивно, що другої частини цієї статті немає у списку “читайте також”…
21.07.2012 11:11
Так ми і пропустили вищезгаданий поворот і заблукали
Просто наш смартфоновий GPS сів, але на другий день таки вибралися. Дякую ще раз за трек!
21.07.2012 11:36
Вийшли другого дня на Шпиці ?