Ecco Offroad lite Кваси – Близниця – Догяска – Ясіня
Жов 16

ІгровецьВсе ніяк не міг зібратись написати про цей похід, то часу не було, то в Болгарії відпочивав, тільки зараз знайшов час. 22 липня телефонує до мене мій знайомий і пропонує пройтись круговим маршрутом на Ігровець зі Старої Гути. Так як погоду передавали нормальну і планів на вихідні не було, то я погодився. В той же день ввечері пішли в DEPOt закупили необхідні продукти, скачали трек і в суботу вранці виїхали його машиною (Вітя, Андрій і я) з Чернівців. Планували виїхати о 5 годині, вийшло трохи пізніше – на дріжджзаводі були біля 6 години. Далі дорога, через Коломию (до Коломиї вдалось ще трохи поспати), в якій я забираю свій намет, Надвірну і ми вже в Старій Гуті. На розвилці виникло питання – куди їхати – направо чи наліво, місцевий житель, якого ми запитали (і підвезли додому) сказав правильну дорогу, також він порадив, де можна залишити машину на ніч. Також розказав нам, що тут в Старій Гуті є дачі “Газпрому” (нічого собі, в серці Карпат землю розкупили вороги України).
Отже, залишаємо машину на одному подвір’ї і біля 9:00 вперед на Ігровець. Тут я вже був минулого року, коли йшли на Сивулю, але одразу за селом ми повертаємо направо, а тоді йшли прямо. Тут же на повороті дуже багато машин і, як висновок, дуже багато людей, але мало хто йде на Ігровець чи Сивулю – просто сидять і <і>п’ють відпочивають.

Стежка добре маркована, тільки в одному місці (де розходяться річки – в файлі точка №1) маркування не було і ми пішли за треком (скачаним з raduet.com/nsk). Далі маркування пропало. Справа в тому, що маршрут на старій карті Горган і маршрут на новій карті (Горгани-Свидовеь від stezhky.org.ua) трохи відрізняється – на старій карті він йде південніше, на новій північніше. Так як трек в нас збігався зі старим (південним) маршрутом – то ми пішли по ньому. Накінець стежка пропала і нам прийшлось біля 1 кілометра лізти лісом по азимуту. Проте Андрій знайшов 2 грибів – одного великого красеня, другого меншого. О 13:15 ми вийшли на нормальну стежку і через 20 хвилин вийшли на полонину Середню. Тут нас догнали хлопці з Коломиї, які вийшли на годину пізніше з Гути, але взяли нормальний темп. Вони планували за сьогодні дійти до Сивуль і спуститись на Рущину. На полонині Середній ми затримались – там були непогані чорниці. Ми планували підніматись ще на г. Середню, але передумали і пішли далі. Невдовзі почались справжні Горгани – дорога була всипана каменюками. На хребті був свіжий вітерець, тож прийшлось одягнути куртки. А далі по хребту, захопившись розмовами пропустили підйом на г. Високу. Прийшлось вернутись, щоб піднятись на цю вершину (висота цієї вершини всього на 1 м менша, ніж висота Ігровця).

Після г.Високої хребет Ігровище і біля 18:00 сама вершина Ігровець. Вершина – це так собі сказано, тому що Ігровець плоский і великий, як футбольне поле – і турів штук 5 на ньому – хто де хотів, там вершину і позначив.З вершини добре видно навколишні села, Сивулі, десь далеко Довбушанку. На вершині перекусили, пофоткались і почали спуск. Спуск (як і кожен спуск у Горганах) неприємний – каміння сунуться, є ймовірність впасти. Темп у нас був не дуже швидким, ми були на перевалі Боревка біля 20:00.

Тут ніби гарне місце – є недалеко вода, дрова. Але не все так добре, як би здавалось. На цій полонині полчища якихось мух, від яких неможливо заховатись, і вони лізуть у ніс, вуха, рот, кусають за руки і зразу утворюються на руках плямки. Мастились зірочкою, ще якимись кремами – нічого не допомагало. Єдиний дієвий метод – це на голову шапку, на обличчя бандану, футболку з довгим рукавом і рукавиці на руки, ще би мати окуляри – тоді би був повний захист. Трохи далі в лісі зустріли хлопців, які планували вийти на Сивулю – але відклали на завтра марш-кидок. Зготували їсти на пальнику, розпалили вогонь (щоби посидіти біля нього). Ніби під боком ліс, але прийшлось пошукати дров – бо тут все чисто визбирано. Виручив величезний корінь дерева, яке впало. Біля 10 години вечора всі мухи, як за помахом чарівної палички пропали – напевно полетіли на іншу полонину, шукати нових туристів.

Ще в магазині, коли купували їсти, зайшла розмова, що будемо брати зі спиртного. Я, взагалі, в горах майже не п’ю (хіба, що глінтвейну перед сном або Вова привезе якогось модного бурбону). А в магазині Вітя взяв пляшку закарпатського коньяку – ну пляшка коньяку на трьох – ще може бути, подумав я. Але Андрій взяв ще одну таку саму пляшку коньяку і ще знайшов в рюкзаку 0.5 л самогонки (для розтирання). То було вже забагато. Ми вирішили горілку не пити, а випити коньяк. До нашої ватри підійшов поляк і запитав, чи не можна йому посмажити сосиски. В результаті – ми поділились з ним коньяком, він з нами сосисками, потім ми допивали коньяк, а Норберт самогонку. Говорили про різні речі, Вітя по-польськи, я пробував по-англійськи, виявляється, коли і ти, і твій співрозмовник погано говорять по-англійськи – в результаті все зрозуміло (а може то коньяк так подіяв, що все було зрозуміло :) ). Говорили про різні речі – від звичайних побутових до політичних (правда Норберт подавав вигляду, що не розумів, коли ми говорили про Бандеру і Хмельницького), в кінці зійшлись на одному, що москалів і в Західній Україні, і в Польщі не люблять.

В кінці Норберт видав чудову фразу: “Ніц не годен пити, але ше м єдну буду”. Після того всього йому стало трохи погано, але через пару хвилин уже було все нормально. Ми розійшлись по наметах спати.

Наступного дня біля 7 години підйом, я посередині галявини знаходжу свої черевики (звечора я забув їх сховати під намет, добре, що не було дощу), готуємо їсти і о 9:20 стартуємо. Навіть не знаю, що тут розказувати – пологий спуск, маршрут промаркований, пригод ніяких не було. Цим маршрутом минулого року ми піднімались на Сивулю. Нам назустріч йде група з Тернополя (15 людей), яка розтягнулась на півгодини. Стандартні фото на розсипах каміння на траверсі Ігровця, далі лісом до поля Лопушна, тут я шукав залишки фундаменту (не знайшов). Майже все як і минулого року – тільки не потрібно було переходити 3 рази річку – тому що цього разу побачили маркування і пройшли вздовж річки (здавалось, що там пройти не можна і минулого року ми обходили це місце). Потім вихід на дорогу і ми в селі. Почав накрапати дощ і тільки ми склали всі свої речі в машину і виїхали почалась справжня злива. Вітя вирішив їхати через Івано-Франківськ – там краща дорога і в результаті швидше доїхали.

За 2 дні пройшли приблизно 28.7 км (перший день 17 км, другий 11.7). Трек можна скачати тут.

ІгровецьІгровець ГрибГриб г.Середняг.Середня ШишкаШишка
ЯлівецьЯлівець ВпередВперед г.Високаг.Висока
По стежціПо стежці ІгровецьІгровець
Траверс г.ВисокаТраверс г.Висока Траверс г.ВисокаТраверс г.Висока г.Високаг.Висока Вітаємо на г. ВисокаВітаємо на г. Висока
ІгровецьІгровець ІгровецьІгровець ІгровецьІгровець На ІгровціНа Ігровці
Ігровище (на задньому плані Сивулі)Ігровище (на задньому плані Сивулі) с.Осмолодас.Осмолода ІгровищеІгровище
Мала і Велика СивуліМала і Велика Сивулі ВітяВітя Тарас (я)Тарас (я)
ГорганиГоргани ГорганиГоргани Прощальний поглядПрощальний погляд
ГоробинаГоробина Карта з маршрутомКарта з маршрутом

Теги: , , , , , , , ,

Читайте також:

Залишити коментар

Коментарів: 6 для “Стара Гута – Ігровець – Боревка – Стара Гута”

  1. 1. EsoterikNo Gravatar Сказав:

    і як їхати у похід машиною, а не раховозом чи маршрутками?

  2. 2. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    З точки зору добирання в глухі райони і економії часу – однозначно краще, мінус один – це маршрут треба робити круговим, щоб повернутись до машини.

    Ну і звичайно втрачається шарм їзди в раховозі або маршрутці (як то ми в Бистрицю їхали), деколи там багато чого цікавого можна побачити. :)

  3. 3. ScorpioNo Gravatar Сказав:

    “мінус один – це маршрут треба робити круговим, щоб повернутись до машини”

    или водитель уезжает и приезжает забрать в другую точку :)

  4. 4. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Можливо і так ,але у нашому випдаку це дуже великий кілометраж
    Стара Гута – Осмолода – 80 км
    Стара Гута – Бистриця – 75 км

  5. 5. Василь Кожелянко » yAnTar блог - про подорожі, відпочинок, моє життя Сказав:

    [...] час походу на Ігровець Вітя розказав мені про українського письменника з [...]

*

Перед грою в автомати супер босс важливо знати всю інформацію про superboss casino промокод