Сьогодні закінчив слухати книгу Цифрова фортеця Дена Брауна. Перед цим слухав “Анголи і демони” і читав “Код да Вінчі” і “Втрачений символ”.
Як завжди у Дена Брауна всі дії розвиваються протягом одного дня.
Як завжди – декілька ліній, які ближче до кінця книги сходяться в єдину точку.
Як завжди – до кінця не зрозуміло, хто “головний ворог”, хоча ІМХО, не настільки запутано, як у “Коді да Вінчі” і “Анголах і демонах”.
Як завжди доля світу вирішується в останні секунди (і як завжди успішно 
)
Як завжди розслідує все Роберт Ленгдон – а тут не все як завжди – Роберта Ленгдона ще не було в той час, але один з головних героїв – такий собі його прообраз.
Як завжди книжка легко читається слухається.
Один мінус – це деякі огріхи з технічного боку – зокрема, про те, що будь-який шифр можна розшифрувати. Я одразу подумав, а якщо взяти повідомлення і зашифрувати його декілька разів підряд – тоді будь-яка машина не справиться. Ну і ще декілька дрібних нюансів, але то таке.
