Після “Жорстокого неба” сказав собі, що більше купувати книги Кідрука не буду, а після “Зазирни у мої сни” ще і читати не буду. Попередню книгу “Не озирайся і мовчи” не купував і не читав, але наступну вже купив (причому ще й в 2 екземплярах, бо прочитавши 2/3 книги, я умудрився забути її в літаку ). Читати далі »
Вчора закінчив читати книгу Кідрука “Зазирни у мої сни” (ЗУМС). Це була перша книга Кідрука, яку я не купив (не враховуючи переклади, технічні книги і т.д). І абсолютно не жалкую про це (книгу мені дали почитати) і, якщо раніше, я читав книги Кідрука одразу, то ця пролежала у мене на столі десь біля 2 місяців Читати далі »
Сьогодні закінчив читати останню книжку Макса Кідрука “Бот 2: Гуаякільський парадокс”. Хоча я і казав після “Жорстокого неба”, що не буду більше купувати книжки Кідрука все ж таки змінив свою думку і купив другого Бота (як-не-як перший Бот мені сподобався). Читати далі »
Декілька днів тому закінчив читати нову книжку Макса Кідрука “Жорстоке небо”. Презентація книги була 20 жовтня в Чернівцях, але я в той час був на Боржаві. Книга, як і попередні книги Кідрука була гарно розпіарена – трейлер, презентації у великих містах України і т.д. Але, на жаль, крім піару в цій книзі більше нічого і нема. Чому так – далі. Читати далі »
Цю книжку Макса Кідрука я купив, якщо можна так казати, чисто випадково. Випадково побачив її в Букіністі, коли купував сувеніри, які брав з собою в поїздку в США. Також, в останній момент витягнув зі свого Турбату книгу Жадана “Месопотамія” (яку також купив у тому ж Букіністі) і поставив туди кідруківську “На Зеландію”. Але, ні під час перельоту, ні під час 8 днів перебування в Америці так і не спромігся її відкрити. А відкрив її вперше у віденському аеропорті і чуть не впав зі стільчика, прочитавши таку фразу “Уявіть собі таке. Віденський аеропорт“. Одразу ж поніс показувати ці 2 короткі речення своїм колегам, що летіли разом з США. Читати далі »
Недавно зайшов на сайт магазину “Є” і побачив нову книгу від Макса Кідрука “Твердиня”. Одразу ж захотів купити і прочитати її. Так і зробив – в той же день оформив замовлення (однією книгою там не обійшлося, крім “Твердині” взяв ще книгу-альбом про Карпати і 2 попсові книги Дена Брауна). Через тиждень (були деякі проблеми з доставкою, які магазин “Є” швидко владнав) книга була в мене вдома. Читати далі »
Вчора дочитав книгу Макса Кідрука “Бот”. Книжка цікава (але не може порівнятись з Мексиканськими хроніками – найперша книга була бомбова), загалом сподобалась (у книжці є речі, які близькі мені – програмування, фрактали). Але, як на мене, є декілька моментів, які можна було опустити (так як матюки в декількох місцях і опис мастурбації роботів). І ще - у трилері має бути інтрига до останньої хвилини, а тут вже десь на половині було зрозуміло, хто стоїть за ботами. Треба, щоб Макс пропонував свою книгу голівудським режисерам – на основі книги мав би вийти непоганий фільм. Must read.
Літом я писав про такого українського письменника-мандрівника як Макс Кідрук. Цього року вийшла ще одна його книга “Любов і піраньї” про подорож у саме серце Бразилії – Пантанал. Книга цікава, але, як на мене, забагато сторінок присвячено Марусьці (саме через неї і з’явилось слово любов у назві книги) і (знову ж таки це моя думка) менш цікавою, ніж “Мексиканські хроніки” і “Подорож до пупу Землі” Якщо би ця книга була першою – тоді так, а після “Мексиканських хронік” і “Пупу Землі” очікував на щось більше. Надіюсь, що наступна книга буде цікавішою за всі попередні.
Після того, як прочитав 4 перші книги Макса Кідрука купив наступну його книгу – Навіжені в Перу. Книга цікава, дуже смішна, сюжет, як і в Навіжених в Мексиці – пригоди 2 друзів Макса і Тьомика. Книга читається на одному диханні, легко і невимушено. Після закінчення кожної глави (авантюри) думаєш, що вже герої придумають нового в наступній, а коли закінчуєш читати, відчуваєш, що мало, хочеться ще. 
Недавно на радіо ЕРА FM почув інтерв’ю з Максом Кідруком. (я тоді ще подумав Кедруком). Він розказував про свої книги, про те як він подорожував Мексикою, які цікаві історії з ним траплялися. Мені захотілось почитати його книги, в той же день зайшов на “проспекті” в декілька книгарень, але ніде про такого автора ніде не чули (зараз знаю, що в “Букіністі” продають його книги). А як кажуть “книга – найкращий подарунок”, а 4 книги – то взагалі суперовий подарунок, то мені на день народження подарували 4 книги Макса Кідрука – “Мексиканські хроніки”, 2 тома “Подорожі до Пупа Землі” і “Навіжені у Мексиці”. Читати далі »
