Місяць тому зі знайомим з роботи з’їздили в Горгани з однією ночівлею. Багато чув про масив Братківської, але ніколи там не був, то ще у вівторок маршрут склав Бистриця – Братківська – Чорна Клива із спуском в Чорну Тися і далі в Ясіню. Під питанням була тільки дорога – йти через Гропу, чи зразу на Братківську (все одно прийшлось би трохи повертатись назад). Після консультацій на форумі karpaty.com.ua вирішив, що будемо йти через Гропу.
Ще на Обнові я з Віталіком (колега з роботи) говорили про те, що було б добре кудись махнути в гори. І у вівторок ми вже домовились, що йдемо. Дуже довго шукали третього, бо було ще одне вільне місце у наметі. Але, на жаль, дехто не міг, дехто не хотів і в результаті йшли тільки вдвох. В четвер закупили продукти і в п’ятницю після обіду я поїхав у Коломию. Поїхав швидше, щоб встигнути на футбол Україна – Франція (міг і не спішити, бо і футбол затримався, та і грали наші погано). Десь біля 23:00 приїхав Віталік, зустрів його, пішли спати, бо рано потрібно вставати.
Йдемо на автобус о 6:30 (як і минулого разу) на Надвірну. В автобусі вдалось ще трохи поспати. У Надвірній пересідаємо на автобус до Бистриці і за кермом стара знайома – дружина водія (перші 10 хвилин вона матюкала водія маршрутки до Пасічної, якій забрав туристів, її потенційних пасажирів, до Черника). Під час руху автобуса рокіровка – водія-жінку замінює її чоловік. У Максимці стандартна зупинка біля дому водія.(дежа вю минулорічної поїздки в Бистрицю). Поки доїхали до Бистриці в автобусі залишилось тільки нас двоє.
 Корова |
 Початок маршруту |
 Братківська – Гропа |
 Переправа |
 |
 Гропа |
 Ялинка |
 Ялівець |
О 9:30 виходимо на маршрут, попереду нас пішли 6 туристів. Через 30 хвилин ми їх доганяємо .Вони йдуть на озеро (думаю на Салатручільський водоспад) і пропустили розгалуження червоного маршруту. Ну десь кілометр позаду він повертав вправо, група повертається назад. Ми продовжуємо наш маршрут. Невдовзі село закінчується, спочатку йдемо нормальною дорогою, потім дорога розбита лісовозами. О 10:45 вирішили поснідати – бутерброди і канапки з огірками пішли на ура. Йдемо вздовж потічка, в одному місці приходиться роззуватись і переходити річку Так без особливого напруження пройшли перших 9 км – йшлось легко, сонце час від часу ховалось за хмари. А після перших 9 км – почався підйом. Йти стало важче, я почав відставати.
При підйом на Гропу відкриваються гарні краєвиди – видно всі Горгани від Сивулі і аж до Хом’яка. е на початку маршруту я так приблизно прикинув – на Гропі маємо бути о 15:00, на Братківській – о 17:00, на місці ночівлі – 19:00. На Гропі були о 15:36. Перекус на вершині, через півгодини виходимо Далі дорога на Велику Братківську (з Великої Братківської дуже гарно видно наші Карпати), на яку ми йшли менше 50 хвилин. І біля 5 години вже спускались в сторону Малої Братківської. По дорозі зустріли 7 коней – це єдині великі живі істоти, які нам зустрілись на протязі нашого маршруту. Коні відносно нас були налаштовані не дуже, так що ми їх обійшли стороною і почали підйом на Малу Братківську. Підйом жерепом (але якщо порівнювати його з другим днем – то це навіть не рахується). Вершини Малої Братківської як такої і нема – тільки прикордонний (колишнього кордону) стовпчик, повертаємо направо. Спуск вниз жерепом, по дорозі вниз є джерело (якраз те саме, що і на карті), ще 100 метрів нижче є місце для намета. Там і зупиняємося. Я зайшов на karpaty.com.ua (між іншим майже всю дорогу був чудовий зв’язок від Київстару), перевірив чи це те саме місце, що мені рекомендували – так і є, залишаємось тут. Трохи незручно йти до води – ніби недалеко (метрів 100), але вгору підніматись ліньки. Як і на Боревці – тут противні мушки, які сідають на всі відкриті ділянки тіла, залітають в очі, вуха. Мені прийшлось замотатись банданою і сидіти в куртці.
 Майже вершина |
 Вершина |
 Коні (єдині великі живі істоти першого дня) |
 Коні |
 Чорниці |
 Вирубка |
 Намет |
 Захист від мушок |
Приготували їсти на пальнику, планували варити макарони, але я вирішив приготувати суп – 2 картоплі, 1 морква, пучок петрушки і класна домашня тушонка, в результаті макаронів ми вже не хотіли їсти, попили чайку, розпалили вогонь (я трохи погрався у Беара Грилза, але так вогонь за допомогою кресала і не розпалив) і сиділи біля вогню до 12 ночі. Я взяв з собою штатив, пробував фотографувати захід сонця, пробував зробити timelapse-зйомку заходу сонця, але нічого не вийшло, бо неправильно виставивши параметри всі фотографії отримав з різною експозицією). Біля 12 години пішли спати.
Зранку підйом о 7:00 (завжди мене треба вранці будити, а цього разу все навпаки, я прокинувся перший і будив Віталіка, який біля 7:30 виліз з намету). О 9:40 виходимо, ніби ще відносно рано, а сонце вже пече сильно. Сьогодні наша дорога йде на Чорну Кливу, спочатку спускаємось вниз жерепом, а потім вгору старим кордоном. Коли скачував трек, то читав що “у більшій частині місцями із важкопрохідними ділянками жерепу”, реально важко йти, рюкзак з карематом постійно чіпається за жереп, з жерепа опадає чи то пилюка, чи то пилок (видно, що давно тут не ходили) – нікому не радив би туди ходити. В принципі на карті, ще є стежка, яка йде справа від кордону, можливо там трохи краща ситуація. О 12:25 ми на Чорній Кливі, довго ми будемо згадувати цей підйом, у мене дірка в каріматі, в накидці від рюкзака і порвана футболка, у Віталіка постраждав каремат, та ще і Віталік згорів на сонці. А з Чорної Кливи приємний (ближче до села він перетворився в стрімкий і неприємний) спуск в сторону Чорної Тиси. Вже в самому селі нам зупиняється місцевий, що таксує і за 15 грн (з кожного) нас везе на залізничний вокзал. Якщо б не він, то на поїхд не встигли би, бо 7 км за 30 хвилин нереально. А далі – поїздом з 2 пересадками в самі Чернівці.
Якщо ви надаєте перевагу санаторному відпочинку ніж мандрівках по горах – відвідайте наш санаторій. На сайті http://sanatory.vn.ua/ ви знайдете інформацію про наш санаторій і послуги, які він надає.
Трек можна завантажити тут. За 2 дні 40.8 км (але 7.3 з них машиною).
 г.Чорна Клива |
 Свидовець |
 Чорногора |
 На задньому плані Говерла і Петрос |
 Спуск з Чорної Кливи |
 |
 |
 Бджілка |
 Чорна Тиса |
 Чорна Тиса |
 Чорна Тиса |
 |
 Склеєна карта маршруту |
 Профіль висоти |
Масив Братківської
Панорама Горган
16.07.2012 08:08
“нікому не радив би туди ходити” – а я тобі казала, а ти хотів на власній шкурі впевнитися ))))
Молодці! рада за вас!
16.07.2012 15:09
Ну по-перше ти не казала, що там погана дорога з Кливи на Братківську.
А по-друге – я не жалкую, що пішли.
16.07.2012 15:35
драсьті… не казала! як же не казала?! я сказала, що між чорною кливою і братківською великий перепад висот і то все в жерепі і я б так не йшла! чи то я не тобі казала?…
)
та безсумнівно, шо нема чого жалкувати!
16.07.2012 15:49
Глянув в скайп – ти писала “там паскудна дорога, вірніше жереп а не дорога” – я думав таке – жереп жерепом, але не настільки.
Але буде що згадати
16.07.2012 16:03
я рада, що ті “кусты” не зіпсували вам подорожі )))
“кусты” – то ми привезли з Чорногори ,якщо ти читав мою розповідь http://hochuvgory.com.ua/index.php/modern/chornogirskij-anshlag
17.07.2012 16:31
Привіт!
Не ходив вже там 4 роки.
Йшли цей маршрут *з продовженням* (гуляли тоді в загальному 7 днів по Карпатам).
Там дійсно паскудний жереп, мої друзі після нього сказали що зі мною ходити не будуть, але буквально за пів року – рік знову хотіли піти тим же маршрутом…
Ми ще умудрились зійти (конкретно так зійти) з стежки коли переходили на Свидовецький хребет.
Радий що у вас все вийшло і сильно жалію що не став тим третім.
Від мошок зараз ховаюсь за шляпу бо в основному сплю на вулиці (накриваю лице яке виглядає з під спальника шляпою і так сплю). хтось казав що робив приспособу на спальник із марлі.
З повагою,
Олег.
17.07.2012 17:15
Привіт Олег, ну буде ще нагода і разом десь підемо, там зараз чорниць у горах повно, скоро ще про Чорногору напишу, як ми ходили.
19.07.2012 11:23
Привіт. Мушки є й на Боржаві, тільки десь на привалі присядеш, а вони тебе оточують з усіх боків та надокучають. Правда не кусаються)))
19.07.2012 12:17
2 Yavor
Та таке враження, що вони всюду є, а ця мушкара тільки сідає на руку і вже пляма червона утворюється.
19.07.2012 12:22
Андрю ходив кудись ?
19.07.2012 15:06
та ходив з Богданом недавно на Боржаву
водоспад Шипіт – г. Великий Верх – г. Стій – г. Плай(метеостанція) – г. Темнатик – Воловець
такий нескладний порівняно з Чорногорою і Горганами маршрут я думаю, але досить цікаво, гарні краєвиди
19.07.2012 15:35
О, класно, скільки днів у вас зайняв такий похід, я на Боржаві ще не був ні разу.
19.07.2012 15:47
ми розділили на 3 дні:
1. водоспад Шипіт – г. Стій (нижче неї заночували, хоча я так розумію то не традиційне місце, то десь треба на кілометр спускатись вниз, там є труба з якої тече вода і вид на колишню військову базу)
2. г. Стій – г. Великий Верх – г. Плай(метеостанція)(під Плаєм ночували, біля колишньої сироварні, фактично звідти вже можна зразу йти у Воловець)
3. від сироварні на г. Темнати, на тому ж хребті є ще дві гори і потім спуск у Воловець, десь до 4 години вже були у Воловці
Цілком реально пройти за два дні, подекуди читав, що навіть і за день проходять, але то таке) ще є цікавий маршрут з села Міжгіря до Воловця, він виходить довшим. А які в тебе зараз плани, куди хочеш піти? Не знаю чи в мене ще буде змога в цьому році кудись вирватись, але цікаво)
19.07.2012 16:01
Я також думав подібним маршрутом на 2 дні.
Цього року хочу на Мармароси піти, але ніяк не виходить, може десь аж у вересні-жовтні.
19.07.2012 17:34
Класно, багато чув про ті гори і читав твій опис про них)
Якщо будеш йти, дай знати, можливо ми з братом би теж пішли.
21.07.2012 09:46
Добре Андрію, дам знати.
24.07.2012 17:14
Доброго дня! прошу сказати, що то за Салатручільський водоспад – не чув про такий. варто його побачити? і де він є в карпатах?
дякую
24.07.2012 19:08
Юрко – водоспад знаходиться на річці Салатрук (притока Бистриці).
Тут більше інформації можете глянути
27.07.2012 15:06
Тарасе, дуже дякую! Золотий ти чоловік
завдяки твоєму блогу я з сім’єю побував на Бухтівецькому, Манявському, Женецькому та ще багатьох водоспадах, про які раніше навіть не здогадувався. я з івано-франківська. непогано було б піти компанією в гори.
27.07.2012 17:19
Будь ласка, заходьте, читайте.
Можна десь скооперуватись і піти разом (є гарний Ялинський водоспад у Карпатах).
26.02.2013 23:41
“…в результаті макарон ми вже не хотіли їсти…” Тому і не хотіли, що він сам-один)
26.02.2013 23:48
@ Esoterik – вже виправив – не хотіли їсти макаронів
26.02.2013 23:51
там немає, що виправляти – взяли з дому одного макарона, так і пиши. взагалі макарон можна було більше місця присвятити, ато ти тільки про всілякі гори пишеш. кому вони потрібні? а ось макарон – це інша справа.
26.02.2013 23:55
Ок, в наступному звіті напишу побільше про макарон, мюслю, цукерок і гречку (звісно, що про одну штучку)
09.05.2013 09:59
а можливо би було взнати де саме те місце для намету, що ви описуєте?
10.05.2013 07:18
@ Андрій
Вибачайте, що не відписав одразу, бо зараз в горах і можу зайти в інтернет тільки ввечері і з телефону.
На рахунок джерела — на мапі його видно — воно одразу за г. Руська, 100 м нижче нього ми розкладали намет. Також, якщо скачаєте трек — то подивіться на ньому місце ночівлю.
10.05.2013 11:17
У статті описаний спуск з гори Мала Братківська і ночівля під нею… на горі Руська (на моїй карті 1612м) джерел не позначено жодних. Як я розумію місце ночівлі десь в районі стовпчика №40
14.01.2015 00:11
Таке відчуття,що люди ходять в гори варити їсти-супчики,макарони,гречка,картопля і т.д.,щоб було комфортно як вдома.То все лишня непотрібна вага.Ще би диван,телявізор.)))У дводенному поході спокійно можна обійтись без начиння,казанів,пальників і інших прибамбасів.Ну якщо похід більше 3-4 днів,тоді це вже інша справа.А так похід чудовий.
14.01.2015 10:43
@Вася
Після того, як пройшов 20 км хочеться відпочити і відновити сили. Тому супчик і тушонка майже незамінні речі. Якщо їх не брати – по вазі вийде економія десь 1 кг на людину.
А якщо будемо йти на 3-5-7 днів, то візьмемо телевізор і диван – без них ну нуяк