Стара Гута – Ігровець – Боревка – Стара Гута Сумка Lowepro Toploader zoom 55
Жов 23

СвидовецьЩе в серпні (коли була гарна погода, а не як зараз) я із постійним колегою по походах Вовою пройшлись маршрутом з Квасів на Догяску через Близниці. А вирішили йти в п’ятницю біля першої години дня. Біля години вибирали маршрут, спочатку мали йти на Памір (РЛС в Долішньому Шепоті) – маршрут відпав через проблеми з добиранням назад, потім був в планах Кострич – але там 25 км – і їх реально пройти за день, а хотілось чогось з ночівлею. Тоді тут попався на очі маршрут Кваси – Близниця – Ворожеська – Драгобрат – Ясіня. Я хоч і бував на Близницях, але там дуже гарно і маршрутом з Квасів я ще не ходив. Тож вирішили йти туди.
Взагалі то я звик заздалегідь планувати маршрут, продивитись трек і т.д, а тут – в 17:30 йду з роботи, за 45 хвилин збираю рюкзак, їм, приймаю душ і вже біжу на львівський поїзд. Добре, що продукти купив Вова (майже завжди ця функція припадає на нього). Встигаю, підходить Вова і вже вдвох їдемо у Франківськ. Нам попався цікавий попутчик – якийсь простий хлопець з якогось села під Львовом, розказував різну фігню різні речі, особисто знайомий з Поплавським, навіть дав його номер. :)

Біля 12 години ночі ми приїхали у Франківськ, тут, як завжди в залі очікування поспати (до відправлення поїзда більше 3 годин) неможливо через сморід від бомжів, а на пероні на лавочці не дуже комфортно. Вирішили піти в залізничні каси (для приміських поїздів), касирша не мала нічого проти, тільки попередила, що може міліція нас вигнати. Ми в куточку розклали карімати, одягнулись тепліше, рюкзаки під голову і полягали спати. В принципі спали непогано, тільки голос тьоті з гучномовця, коли відправляється наступний поїзд трохи заважав.

Приїхав раховоз, ми в нього запакувались (в прямому значенні цього слова), було дуже багато людей – найбільше велотуристів і грибників. Поспати в поїзді взагалі не вийшло – було дуже шумно, тож вирішили грати в карти на пару (біля нас сиділи хлопець з дівчиною з Дрогобича). Без декілька хвилин восьма ми у Квасах. Бабка в поїзді нам дає пораду, щоб стереглись ведмедів і каже, що в Карпатах є багато рисів. :) У Квасах, крім нас, ще вийшли 3 хлопці (потім з ними довгий час йшли), йдуть також на Близниці, але їм ще потрібно поповнити запаси продуктів. Стартуємо, доходимо до повороту на наш маршрут – тут є столик, робимо перекус (у Вови лишилась пляшка пива і кальмари, які він хотів знищити в поїзді) і о 8:45 стартуємо. Через 5 хвилин дорога розходиться, тут потрібно повертати направо (добре, що є навігатор і трек), а далі плавний набір висоти. Зранку в горах дуже гарно – ти піднімаєшся вгору, а під тобою хмари (які через годину вже будуть набагато вище від тебе). Через годину ходьби робимо вимушений привал – я одягаю наколінники, нас переганяють хлопці, які у Квасах шукали магазин. О 10:00 заходимо в ліс – тут йти легше, бо сонце не гріє, але тут стрімкіший підйом. Півгодини ходьби лісом і ми виходимо на полонину Браїлка. Перед самим виходом з лісу доганяємо якогось сильно замученого іноземця, він йде сам і йому дуже важко йти, наступного дня ми його знову обженемо (на Драгобраті).

На полонині зустрічаємо хлопців, які нас обійшли, говоримо, знайомимось з ними – вони з Волинської області, йдемо далі, хлопці ще відпочивають. Далі дорога вгору і тільки вгору, дерев нема, сонце припікає все сильніше і сильніше. По дорозі нам зустрічаються чорниці, Вова залишається, я йду вперед, бо якщо буду їсти чорниці – то відстану. Так потихеньку (о 13:12) добираємось до Близниці Малої. Далі спуск метрів на 70 вниз і підйом на Близницю Велику. Під час спуску зустрічаю знайому Віту (вона тягне на собі велосипед на Близницю) – разом сплавлялись по Дністру і Збручу. Через 20 хвилин ми уже на Близниці Великій. Довго не затримуємось (бо нам ще йти і йти), йдемо далі Далі – жандарми, одне з найкращих місць у Карпатах (у моєму рейтингу поруч з Шпицями і Гутин Томнатиком). Я пропоную Вові йти наперед, а я його сфотографую на краю жандарма. Тут робимо перекус, нас знову доганяють наші нові знайомі і далі спускаємось разом. Під час спуску один з хлопців запитав, чи будемо ми чергувати вночі біля намету (наслухавшись розповіді про ведмедів), я кажу, що однозначно ні, якщо у них є бажання – будь ласка. :)

О 14:40 ми біля підйомників з Драгобрату. Під горою Стіг – гарні чорниці, хлопці тут затримуються більше ніж на півгодини, я поїв хвилин 10 і потихеньку пішов далі, потім прийшлось їх чекати. Гору Стіг ми траверсуємо, на наступну безіменну вершину виходимо (коли будемо вертатись назад будемо траверсувати). Ще одну безіменну вершину (то була г.Крачуняска) ми з Вовою траверсуємо, хлопці йдуть хребтом .Взагалі-то маршрут у нас був до оз. Ворожеська, але ми вирішуємо йти на Догяску. Щоб спуститись на Ворожеську треба зробити стрімкий спуск і ще й не видно доброї стежки. Хлопці йдуть наперед, а я з Вовою лишаємось позаду. Починаючи від траверсу г.Стіг і аж до оз. Догяски хребтом їздять машини – за день десь було 5 джипів (+ 3 машини ще були на озері) – ще трохи і будуть не хребти Свидовець і Апшинець, а дороги місцевого значення. :(

Гору Ворожеська також траверсуємо (якщо підніматись на неї, то буде гак), обганяємо тут двох поляків (які, як потім вияснилось, також йдуть на Догяску). Тут з Вовою ми вже були 2 роки тому, коли спускались в Чорну Тису. О 17:35 приходимо на озеро – тут 3 машини і багато людей – дорослі з дітьми. На схилах гори пастухи зганяли своїх овець (пастухи розказали, що за горою ходять вовк і рись :) ). “Волинські” хлопці залізли в озеро, Вова також скупнувся, я довго вагався, але все таки поліз – надворі місяць серпень, жара, а вода тут холоднюща, ще й повно п’явок. Поляки (Артур і Кшиштоф), які прийшли, запитали чи вода нормальна, я сказав, що холодно, але класно. Один з них також заліз, але одразу виліз. Потім ми пішли збирати дрова (бо тут з дровами слабо), Артур сказав, що там далеко бачив розвалену колибу (але то дійсно далеко – туди десь півгодини ходу), в результаті трохи назбирали недопалених дров з інших вогнищ. Під вечір “матрасники” машинами поїхали. Перед від’їздом принесли нам величезний пакет пластикової посуди і сказали “Спаліть її хлопці”, на що ми обурились і відповіли, що у вас машина, заберіть з собою, викинете. На нас подивились з осудом – от ви які погані – не хочете спалити наш пластик, а нам його везти з собою, але все таки забрали його.
Спочатку ми поїли смачного кулеша з бринзою від волинських знайомих (хлопці купили бринзу на Браїлці), а через годину-другу ще на пальнику зварили макаронів з тушонкою. Потім ще приїхали 2 мотоциклісти (але вони були осторонь нас). Потім довго сиділи біля вогню (точніше місця, де був вогонь), розмовляли про різні речі, дуже приємним співрозмовником був Артур (постіійно жартував, розказував нам про похід в Гімалаї, свої подорожі), незважаючи на мовний бар’єр (хоча між українцями і поляками він невеликий) ми повністю його розуміли (ІМХО він старався говорити зрозуміло для нас, Кшиштофа було важче зрозуміти). Десь біля 10 години ночі майже всі пішли спати, залишились Вова, Артур і я. Вова, ще в поїзді казав, що буде сюрприз, виявляється він взяв 200-250 г віскі і 1л Coca-Cola. Так ми зробили собі віскі-колу. Так ми сиділи аже десь до опівночі і пішли спати.

Вранці, о 6:40 проснулись, планували вийти о 8 годині, але вийшли о 9. Зранку був дуже гарний пейзаж – над озером був туман і вершечок гори Догяска не було видно. Взагалі розташування оз. Догяска дуже подібне на розташування оз.Бребенескул під Гутин-Томнатиком (де ми ночували 2 роки тому). Попрощались з нашими новими знайомими, хлопці з Волині вирішили йти в Усть-Чорну. Їм однаково чи з Ясіні, чи з Усть-Чорної у Львів добиратись, а нам з Усть-Чорної тільки в Ясіню 120 км. Назад – стандартна дорога по вчорашньому маршруту, тільки зранку весь Свидовець і Апшинець в тумані, сильний вітер, було холодновато – прийшлось одягати куртку. Назад вирішили йти тільки траверсами, на одному з них (де вчора піднімались на вершину), повернули направо, я вчасно глянув на навігатор, що нам в протилежну сторону. А далі стандартна дорога – траверс г. Стіг, Драгобрат, спуск на турбазу Драгобрат і дорогою в с.Ясіня. По дорозі знову обганяємо іноземця (чех або поляк), якого вчора при підйомі на Браїлку обганяли. Біля повороту на трасу ми о 13:13, ми точно не знаємо коли поїзд з Рахова і спішимо. Спочатку думали піти на зупинку Свидовець, але вирішили за краще йти в Ясіню 5 км (останній км нас підвіз таксист). Постояли на дорозі хвилин 30, машини не зупинялись, то пішли на наш улюблений раховоз. Там було дуже багато людей (як і завжди на вихідних). У Ворохті взагалі був забитий повністю, контролерша ходила і злилась: “Як я люблю ця неділю і цей раховоз”. “І цих туристів” додав я. :) Далі стандартні пересадки у Делятині і Коломиї і біля 23:00 ми дома.

За 2 дні пройшли немало-небагато 43.7 км (20.5 перший день, 23.2 другий день). Трек Кваси – Близниця – Догяска – Ясіня можна скачати тут.

Щоб іти в гори, потрібно знати, яка погода там буде, користуйтесь сервісом meteoprog.ua – погода киев та в будь-якому іншому місті.

Ранок у КвасахРанок у Квасах Ранок у КвасахРанок у Квасах Підйом з БраїлкиПідйом з Браїлки ПідйомПідйом
На БлизниціНа Близниці Сюди ми піднімалисьСюди ми піднімались Стрімке урочищеСтрімке урочище СвидовецьСвидовець
ДрагобратДрагобрат БлизницяБлизниця БлизницяБлизниця БлизницяБлизниця
БлизницяБлизниця Вова на жандарміВова на жандармі Вова на жандарміВова на жандармі Вова на жандарміВова на жандармі
Перший жандармПерший жандарм Перший жандармПерший жандарм Другий жандармДругий жандарм Другий жандармДругий жандарм
Стежка на БлизницюСтежка на Близницю Озеро ІворОзеро Івор ЖандармиЖандарми Третій жандармТретій жандарм
Третій жандармТретій жандарм СвидовецьСвидовець Приготування їдиПриготування їди Вся наша компаніяВся наша компанія
Ранок на ДогясціРанок на Догясці Свидовець (попереду г.Котел)Свидовець (попереду г.Котел) Прощальний поглядПрощальний погляд ЯсіняЯсіня
Витвори мистецтва на стелі вокзалу в ЯсініВитвори мистецтва на стелі вокзалу в Ясіні МаршрутМаршрут Профіль висотиПрофіль висоти

Теги: , , , , , , , , , , , ,

Читайте також:

Залишити коментар

Коментарів: 9 для “Кваси – Близниця – Догяска – Ясіня”

  1. 1. ScorpioNo Gravatar Сказав:

    там я еще не был :) судя по профилю высот, как вышли наверх, то было в принципе ровно, так?

  2. 2. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Так і є – підйом на Близниці, далі спуск до підйомників на Драгобрат, а далі все по хребту майже рівно.

    Тільки стартовий підйом немаленький – 1300 м.

  3. 3. РоманNo Gravatar Сказав:

    Я цих вихідних був вперше на Догясці, але йшли з Ясині і поверталися в Ясиню.

  4. 4. MandrivnikNo Gravatar Сказав:

    Дякую за таку цікаву розповідь і фото! Я ніби знову побував з тих місцях :-) Щоправда, наша компанія йшла у зворотньому напрямку – зі Свидовця до Квасів.

  5. 5. ОляNo Gravatar Сказав:

    гарна розповідь, теж недавно пройшли тими місцями, але спуск був у Свидовець, так коротше ніж до Ясинів))по часі ми так само як і ви , на зазначених місцях))

  6. 6. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    @ Оля Дякую, що читаєте мої “опуси” і подобається.
    Так ми також спустились до залізничної станції Свидовець, але пішли пішки в Ясіню, там і магазин є (морозиво можна купити :) ) і якось чули, що у Свидовці потяг не завжди зупиняється.

  7. 7. ОляNo Gravatar Сказав:

    Читаю, бо не так і вже багато інформації про маршрути від людей які ходили і все бачили наочно і можуть поділитись)))так наш потяг у Свидовці це РАХІВ-Івано-франківськ запізнився на 1 годину приблизно, але зупинився в Свидовці. І у Свидовці теж є магазин де ми морозиво купували:)так по км до Свидовця ближче спускатись)) з Драгобрату ми спустились до Свидовця за 3 години))тай сама веду подібний блог іноді пишу про мандри,щоб люди читали і щось може собі почерпнуть)))

  8. 8. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    @ Оля
    Кидайте посилання на свій блог.

  9. 9. ОляNo Gravatar Сказав:

    http://violetaola.blogspot.com

*