Країна замків і фортець Колода №1. 600 років Чернівцям
Січ 20

Ч/б пейзажНа початку листопада через цей таки ж блог в пості про одноденний похід на Говерлу зав’язалась розмова про цей похід. Андрій (з ним я познайомився на сплавах – саме він є їх організатором) спочатку пропонував піти десь ближче до Львівської області, але вирішили йти в традиційно “гірську” область – Івано-Франківську. Андрій запропонував пройтись Ліснівським хребтом, я підтримав його ідею – там я ще не був, тож цікаво було подивитись на ту місцевість.Отже, як завжди в походи – в суботу ввечері я їду поїздом з Чернівців в Коломию, звідки маємо ранішнім дизелем їхати у Ворохту. Але о 8 вечора план помінявся – я дізнався, що о 6:10 з Коломиї їде автобус в сторону Ворохти. Це було найкращим для нас варіантом – і рано поїхали, і Андрій з Інною довго не чекали (а приїхали вони в Коломию біля 4 ночі).

О 6:10 виїхали з Коломиї, вдалось ще більш-менш поспати в автобусі і о 8:15 ми вже були у Ворохті (якщо би їхали дизелем – то в цей час ми б ще навіть не виїхали з Коломиї). Ворохта нас зустріла контрастами – позаду нас кольорова веселка, попереду нас – чорне небо. У Ворохті нас завезли далеко за автостанцію (що для нас було тільки на руку) і до початку наміченого старту нам залишалось біля 5 км. Вирішили йти, з надією, що нас дожене автобус в сторону Верховини і декілька км по дорозі ще проїдемо. Але автобус не їхав і ми за годину пройшли цю відстань.

Зайшли в ліс, перекусили, попили гарячого чайку і вперед. Дорога, що веде на хребет дуже сильно розбита лісовозами і місцями там суцільне болото, 1 раз обходячи болото ми відхилились вправо і потім прийшлось 50 м ломитись через зарослі молодняка, а другий раз пішли другорядною дорогою вправо зайвих 150 м і повернулись назад. Пізніше, ще трохи відхилились від дороги – але цього разу вліво – там дорога робила великий гак (це було видно на навігаторі) і ми полізли в лоб. По відстані ми скоротили метрів 200, але по часу десь вийшло однаково, наступний гак вирішили йти по дорозі, нічого не скорочуючи.
Взагалі підйом тут нескладний, досить плавний, іноді дорога петляє. Практично весь час дорога йде лісом, так що побачити чудових краєвидів в першу частину першого дня нам не вдалось. О 13:30 вийшли на галявину під г. Хорде (1478.7 м), трохи відпочили, перекусили ще раз і далі вгору лісом. О 14:10 виходимо з лісу, справа кам’яна капличка, дорога тут повертає наліво і направо – наскільки я зрозумів ця дорога – це частина воєнної дороги з Космача в Микуличин (дома вже глянув на карті – так і є).

Тут на незахищеній місцевості піднявся вітер – та непросто вітер, а вітрюган (в попередньому поході на Говерлу в порівнянні з цим вітер слабак). Але вітер був зовсім нехолодним, незважаючи на пізній осінній час. Швиденько піднялись на вершину Хорде Доброкавська (яка на генштабі позначена як Доброкиївська) і рушили далі.
О 15:00 ми були біля колиб під г. Сиколка і так як палатку ми не брали (розраховували ночувати в колибах), то могли тут залишатись ночувати. Але на карті Карпат (з сайту navigation.com.ua) були позначені далі ще 2 колиби – одна чуть далі, а 2 – г. Буковинка і ми ще мали багато часу – то пішли туди. Йдучи в ту сторону трохи відхилились вліво від дороги (лісом приємніше йти, ніж болотом), вийшли на г. Буковинка, а тут облом – колиби нема, походили в різні сторони – точно нема, треба повертатись назад.

Таким чином через колиби, яких насправді не виявилось пройшли лишніх 4,5 км. По дорозі назад вдалині побачили верхівки гір – Андрій сказав, що це Свидовець. Біля 17:00 прийшли до колиби – там виявилось брудно і Андрій пішов в другу колибу дивитись, що там.
Там також було не дуже чисто. В результаті ночували в “землянці” – споруді розмірами 2 на 3 метри, висотою від 50 см до 1 метра. Я ще пробував фотографувати захід сонця зі штативу з пляшок від горілки (а їх тут було десь більше 50 – пастухи за собою не прибирають).
Захистили нашу тимчасову хатину клейонкою від вітру, позгинали цвяхи, які стирчали в різні сторони всередині, повечеряли, пограли в карти і лягли спати (лягли швидко – десь біля 21:00).
А зранку був чудовий схід сонця, чудова панорама Чорногори (яку вчора не було видно), чаювання зі спогляданням Чорногори і вихід на маршрут. Вийшли о 8:35 (рано лягли, рано і вийшли) рано. О 10:07 вийшли на г.Чорний Погар, Після Чорного Погаря було ще декілька безіменних вершин, г. Щівка, г. Куніклива, цей день взагалі був таким – постійно вгору-вниз, але перепади висот невеликі і я на кожній горі казав Інні, що це вже останній підйом – так у нас вийшло 4 останніх підйоми і 3 передостанніх :) О 11:40 зліва від дороги побачили чудову колибу (координати N48.36224 E24.60254 відправлено авторові карти).
Другий день відрізнявся від першого. Якщо першого дня ми не бачили краєвидів (спочатку йшли лісом, потім було хмарно), то другого дня бачили Чорногору від Попа до Петроса, Свидовець, а потім Горгани. Здавалось, що від нас до Хом’яка рукою подати.

Скоро ми дійшли в с. Микуличин, останній шматок маршруту пройшовши не по треку (який обходив стороною дорогу), а по дорозі. Вже о 13:57 (планували біля 16:30, могли ще швидше, але в кінці походу сиділи півгодини біля лісу) ми були на автостанції в Микуличині. Попили живчика (виявляється я не один, хто після походу дуже сильно хоче пити Живчика :) ), поїли морозива і сіли на автобус в сторону Івано-Франківська. В Делятині я вийшов і пересів через 20 хвилин на автобус в Коломию.

Так закінчився наш дводенний похід Ліснівським хребтом.
За 2 дні пройшли 41.3 км (24.8 першого дня і 16.5 другого дня)

GPS-трек з походу Ліснівським хребтом. Трек мій, точки з сайту karpaty.com.ua.

Фотографії з походу

Подолання перешкодПодолання перешкод ВідпочинокВідпочинок г.Хорде Доброкавськаг.Хорде Доброкавська
ХмаркиХмарки Ще одні хмаркиЩе одні хмарки АнтигравітаціяАнтигравітація ПейзажПейзаж
Ч/б пейзажЧ/б пейзаж Захід сонцяЗахід сонця
Захід сонцяЗахід сонця Захід сонцяЗахід сонця Схід сонцяСхід сонця Самопальний штативСамопальний штатив
От таке залишили пастухиОт таке залишили пастухи Наш 3* готельНаш 3* готель ЧорногораЧорногора ЧаюванняЧаювання
У нашому готелі навіть драбина єУ нашому готелі навіть драбина є ГорганиГоргани Чудова колибаЧудова колиба Наш хребетНаш хребет
Цікаве деревоЦікаве дерево Телефони також літаютьТелефони також літають Неповна карта маршрутуНеповна карта маршруту Профіль висотПрофіль висот

ЧорногораЧорногора

ЧорногораЧорногора

Теги: , , , , , ,

Читайте також:

Залишити коментар

Коментарів: 23 для “Ліснівським хребтом. З Ворохти в Микуличин”

  1. 1. ivokNo Gravatar Сказав:

    Небо шикарне, коли сонце заходить

  2. 2. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Дякую.

  3. 3. ScorpioNo Gravatar Сказав:

    красиво, а место ночлежки прсто супер )

  4. 4. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Місце ночівлі було шикарне.

  5. 5. fuxxNo Gravatar Сказав:

    Я наче тим хребтом йшов з Микуличина в Татарів, також в листопаді. Не можу точно зорієнтуватися бо не видо тієї ділянки на карті, але ту “чудову колибу” я впізнаю, і та й ту гору “столи” (наш хребет) як називали місцеві.

  6. 6. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    А де ти спускався в Татарів – не можеш описати ?

  7. 7. YurkooNo Gravatar Сказав:

    Класна прогулянка.

    Фотка де вітер тримає людину клас, а якщо вітер в спину, то так цікаво йдеться. Ми на такому вітрі на Петросі влаштували “змагання” хто далі плюне :) Десь метрів за десять летіло. Що можна спробувати попісяти (хлопцям) :)

  8. 8. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Основне, щоб вітер різко не помінявся, коли ти будеш плювати. А вітер нам майже завжди в ліву сторону дув.

  9. 9. YurkooNo Gravatar Сказав:

    А ще як будеш пісяти, то торба. Став собі зі схилу крутого пісяти, а тут висхідний потік повітря з під гори…

    Вчора, якраз новину якусь читав. Там якийсь професор з Каліфорнії зайняв перше місце серед самих невезучих людей. З ним завжди щось трапляеться. А тут він поїхав кудись в Азію, я точно не памятаю куди. Піднявся там на якусь гору, по роботі (якась експедиція), і вирішив поссяти. Якраз в цей момент трапився зсув грунту з вершини, під його ногами. Ну його трохи покалічело, але врятували.

  10. 10. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Про професора насмішив, є такі “везучі” люди.

  11. 11. fuxxNo Gravatar Сказав:

    Можу описати.
    Якщо йти в напрямку Микуличина, то минаючи залізну капличку дорога робить ліву петлю звідки вже видно “столи”. Там ж по ліву руку внизу на полонині є мисливський будиночок, перед яким по відрогу лісом і йде стежка в Татарів.

  12. 12. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Хм, не зрозумів, дивився на карті, не дуже зорієнтувався, де то є.

  13. 13. fuxxNo Gravatar Сказав:

    Хіба найду карту і там намалюю

  14. 14. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Ок, чекаю.

  15. 15. fuxxNo Gravatar Сказав:

    От нарешті добрався. Ось від того мисливського будиночка тим відрогом йде стежка яка веде просто до Татарова.
    Не впевнений що добе посилання згенерував )
    http://maps.google.com.ua/maps/ms?ie=UTF8&hl=uk&msa=0&ll=48.356192,24.602551&spn=0.022472,0.053&t=h&z=15&msid=214322794694438713135.00049c9531803fe199c4d

  16. 16. VorobusNo Gravatar Сказав:

    Вчора приїхав з гір)))) і заблудився ото було ше те. :D
    http://vorobus.com/2011/02/yak-my-zablukaly-v-horah-chastyna-persha.html

  17. 17. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    2 Vorobus
    А я тільки-но також з гір приїхав – ходили на Петрос.

  18. 18. МихайлоNo Gravatar Сказав:

    Хлопці, а в тій чудовій хатині можна заночувати?

  19. 19. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Ну ми ж там ночували, я писав про це, хоча там є і колиби, але в гіршому стані.
    Але слід зробити поправку, що літом вона може бути зайняти справжніми господарями, ми ж були восени, коли овець і вівчарів вже не було.

  20. 20. МихайлоNo Gravatar Сказав:

    Та ми також восени плануємо, я мав на увазі “Чудова колиба” та що на фотографії, де ви не ночували. Чи в тій колибі можна ночувати? Вона не зачинена?

  21. 21. AlexNo Gravatar Сказав:

    а цей трек наскільки проїжджабельний на велосипеді? багато стрімких підйомів?

  22. 22. yAnTarNo Gravatar Сказав:

    Спочатку є декілька стрімких підйомів (їх добре видно на профілі висот) і спочатку трохи болотиста дорога, а далі по хребту – без проблем – коли ми йшли, то нам назустріч їхали хлопці на велосипедах.

  23. 23. Покутсько-Буковинськими Горганами: с.Шепіт – г.Ґрегіт – г.Ротило – пол. Мунчелик – г.Кітилівка – с.Кривопілля. Частина 2 » yAnTar Сказав:

    [...] я вже був 3 роки тому, коли йшов з Ворохти у Микуличин Ліснівським хребтом. Тут же бачимо вказівник, на якому вказано, що до [...]

*

Цветы с доставкой: доставка цветов.